Розроблено нову модель тепломасообмінних і деформаційних процесів під час пресування деревних композитних матеріалів. На підставі числової реалізації моделі на прикладі деревостружкової плити виявлено закономірності впливу тепломасоперенесення на деформацію та напруження матеріалу та розроблено на цій базі математичну модель оптимізації режимних параметрів пресування.

Розроблено та досліджено споживні властивості нових деревно-полімерних матеріалів, створених на основі неходової деревини берези з використанням для просочування деревини плівкоутворювального складу стирол - пероксид лаурилу та нової плівкоутворювальної композиції на основі поліефірмалеїнатної смоли в діметакрилаттриетиленгліколі. Оцінено фізико-механічні, хімічні, діелектричні, теплофізичні, естетичні та токсиколого-гігієнічні властивості деревно-полімерних матеріалів. Встановлено, що у процесі полімеризації плівкоутворювальних речовин у порах деревини формуються поверхневі шари полімеру, взаємодія яких з деревиною призводить до зміни структури деревини, полімеру та суттєвого підвищення споживних властивостей деревно-полімерних товарів.

Проведено систематизацію й аналіз сучасних технологій виготовлення деревинних композитних матеріалів. Визначено загальні підходи до вимірювання основних фізико-механічних властивостей деревинних композитів. Запропоновано формули для визначення межі міцності та модуля пружності деревинних композитних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М130.5-1 + М133.63

Рубрики:

Обробка деревини різанням

Композиційні деревні пластики з наповнювачем з подрібненої деревини

Шифр НБУВ: Ж101239 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні пропозиції щодо застосування цементно-деревинних композицій. Оцінено основні характеристики арболіту з точки зору сучасних технологій будівництва. Запропоновано концепцію виготовлення оздоблювальних матеріалів у вигляді дрібноштучних виробів із армованого деревинними волокнами композиту на основі цементної матриці.

Розроблено методику та виконано розрахунок зміни температурного поля із часом по товщині деревинно-полімерного шаруватого композиту. Розроблена методика надає змогу враховувати теплофізичні параметри деревини, полімеру й об'ємну частку полімеру в композиті.

Рассмотрены преимущества использования древесного наполнителя в качестве компонента термопластичных композиционных материалов (ТпКМ) с использованием полимерной матрицы. Выполнен анализ конструктивного оформления участка подготовки расплава древесно-полимерной композиции. Определены рациональные варианты конструктивного оформления процесса экструзионного приготовления и формования ТпКМ, показаны их преимущества и недостатки. Приведено описание промышленной линии для производства древесно-полимерных листов. Даны рекомендации по использованию экструзионных установок при переработке ТпКМ (предпочтительным является использование экструзионных линий на базе одночервячного экструдера, а для получения продукции с повышенными требованиями к качеству - каскадных схем с двухчервячным экструдером). Приведены фотоснимки готовой продукции, а также реологические характеристики расплава древесно-полимерной композиции в зависимости от состава и температуры. Показано, что реологические характеристики наполненных ТпКМ с применением вторичного полимерного сырья могут существенно отличаться от соответствующих характеристик первичных полимеров.

Індекс рубрикатора НБУВ: М133.63

Рубрики:

Композиційні деревні пластики з наповнювачем з подрібненої деревини

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К432.9 + М133.63

Рубрики:

Інші неметалеві матеріали

Композиційні деревні пластики з наповнювачем з подрібненої деревини

Шифр НБУВ: РА449145 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено алгоритм та науково-технічні основи системного поліпшення міцнісних та деформівних властивостей суцільної деревини листяних та хвойних порід (від зрубу до процесу сушіння, клеєння й модифікації) та композиційних матеріалів на її основі з прогнозуванням конструкційних деталей, матеріалів, виробів, елементів, конструкцій, які застосовуються в різних галузях народного господарства (будівельній, деревообробній, гірничо-видобувній, річковій та морській, паливно-енергетичному комплексі, машинобудуванні, суднобудуванні, мостових конструкціях та інших). Визначено основні міцнісні та деформівні показники суцільної (залежно від вологості, віку та швидкості деформування), клеєної та модифікованої (від способу модифікації) деревини листяних та хвойних порід на основі дійсних (повних) діаграм деформування «напруження ас - деформації ис». Встановлено, що внаслідок висушування, склеювання та модифікації суцільної деревини міцність та початковий модуль пружності суттєво збільшується, а деформівність - зменшується.