Індекс рубрикатора НБУВ: М322

Рубрики:

Переробка конопель і джуту

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М322-3

Рубрики:

Переробка конопель і джуту

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М322

Рубрики:

Переробка конопель і джуту

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше з сучасного каталогу української колекції конопель виділено селекційний сорт безнаркотичних рослин, найбільш придатний для виробництва волокнистих матеріалів. Визначено вихід і якісні показники волокна, утвореного в результаті переробки трести, одержаної з соломи різних селекційних сортів конопель, таких, як Золотоніські 11 та 15, ЮСО-31, Дніпровські однодомні 14 та 19, вирощених за грунтово-кліматичних умов південного регіону України. Встановлено фізико-механічні властивості конопляної сировини залежно від технологічних параметрів вирощування, способів первинної обробки та використання у технологічному процесі різних сортів безнаркотичних конопель. Визначено оптимальні технологічні параметри їх вирощування у південному регіоні України, які забезпечують підвищений вихід волокна з високими якісними показниками за короткий період вегетації. Вперше виявлено залежність фізико-механічних характеристик волокна, одержаного з безнаркотичних конопель різних селекційних сортів, від біометричних параметрів і хімічного складу конопляної сировини. Досліджено хімічний склад одержаного волокна, зокрема, визначено вміст у ньому основних компонентів - целюлози, лігніну, пектинових речовин, виявлено їх роль у формуванні якості продукції. Науково обгрунтовано залежність зміни фізико-механічних показників конопляного волокна різних сортів від вмісту в ньому хімічних компонентів. Математично доведено, що гнучкість і лінійна щільність волокна залежать від вмісту лігніну.

Науково обгрунтовано процес розстилу конопляної соломи, який передбачає використання обробки сировини електрохімічно активованими середовищами. Визначено оптимальні фізико-хімічні параметри активованих середовищ, застосування яких під час розстилання конопляної соломи забезпечує зкорочення терміну вилежування й одержання найбільш високоякісного волокна. Показано динаміку зміни видового та кількісного складу пектиноруйнівної та целюлозоруйнівної мікрофлори у процесі приготування трести під впливом обробки електрохімічно активованими середовищами. З'ясовано зміну хімічного складу конопляного волокна у даному процесі та доведено їх позитивний вплив на вміст целюлози і пектинових речовин.

Досліджено процес проектування багатокомпонентної пряжі з вмістом конопляного котоніну, яка призначена для виготовлення текстильних виробів з заздалегідь заданими споживчими властивостями. Для одержання конопляного котоніну обрано фізико-механічний спосіб котонізації. Якість одержаного котоніну оцінено за показниками довжини, діаметра та розривного навантаження, що підтвердило його придатність для використання у поєднанні з іншими волокнами. Проведено аналітичне дослідження процесу змішування волокон та одержано систему лінійних рівнянь, яка є математичною моделлю багатокомпонентної суміші для виготовлення пряжі з урахуванням споживчих властивостей текстильних виробів, у процесі вирішення якої забезпечується мінімум собівартості суміші. Розроблено технологію одержання змішаної пряжі лінійної щільності 42 текс за кардною системою прядіння бавовни, до складу якої входить конопляний котонін (30 %), бавовна (40 %), лавсан (30 %).

Визначено основні відмінні характеристики анатомічної та морфологічної будови стебел соломи та хімічного складу волокна безнаркотичних однодомних конопель, що є теоретичним підгрунтям вдосконалення холодноводного способу одержання трести. Розроблено математичні моделі, які дозволяють визначити оптимальні параметри процесу холодноводного мочіння та одержати тресту безнаркотичних однодомних конопель з нормованим ступенем оброблюваності та волокно з високими показниками гнучкості та розривного навантаження. Встановлено технологію механічної обробки стебел безнаркотичних однодомних конопель із застосуванням операції подрібнення стебел трести до відрізків даної довжини. Одержано однорідне за довжиною коноплеволокно з лінійною щільністю 0,6 - 1,0 текс і вмістом костриці та смітних домішок 1,2 - 1,6 %. Визначено сфери подальшого застосування конопляних волокон і розроблено їх класифікацію.

Наведено характеристику основних статевих типів конопель. Проаналізовано результати дослідження фізико-механічні властивостей соломи конопель сорту ЮСО-31.

Охарактеризовано новітні технології обробки соломи та трести сучасних сортів безнаркотичних конопель (БНК), які дозволяють одержувати волокно з новими товарознавчими характеристиками, що відповідатимуть вимогам технологій їх подальшої обробки в текстильній, фармацевтичній, целюлозно-паперовій та інших галузях промисловості. Висвітлено основні положення стандартизації та товарознавчої оцінки стебел, трести та волокна сучасних БНК, викладено теоретичні основи підвищення якості волокна конопель. Теоретично обгрунтовано й експериментально визначено основні характеристики - анатомічну та морфологічну будову стебел БНК, на яких грунтується розробка удосконаленої технології одержання трести зі стебел БНК та її механічної обробки.

Проведено дослідження та визначено найбільш придатний спосіб приготування трести безнаркотичних конопель (ТБК). Визначено оптимальний режим приготування ТБК способом холодноводного мочіння й одержано тресту з нормованим ступенем оброблюваності та волокно з високими якісними показникам: розривним навантаженням і гнучкістю.

Дослідження присвячено вирішенню проблеми удосконалення технології обробки довгого тіпаного волокна конопель з метою одержання покращаних якісних характеристик для розширення сфери його подальшого використання в текстильній промисловості. Робота містить результати теоретичних та експериментальних досліджень, спрямованих на удосконалення технології первинної обробки волокна конопель за рахунок введення його додаткової хімічної обробки після стадії тіпання, направленої на зменшення жорсткості волокна й усунення причин складності обробки готових тканин під час подальшого прядіння пенькового волокна в суміші з іншими волокнами. Досліджено основні фізико-механічні властивості волокна конопель і визначено причини, що заважають одержанню волокна високої якості, придатного для виробництва тонких тканин побутового призначення. Розроблено схему удосконалення існуючої технології одержання довгого тіпаного пенькового волокна, що дозволяє позбутися небажаних характеристик останнього. Експериментально визначено оптимальні параметри запропонованої обробки.

Мета дослідження - створення зеленого агента для процесу дегумування пеньки. Запропоновано оптимальну схему процесу дегумування пеньки плазмової кислотою (ПК) для використання її у фармакології. Результати випробувань з визначення швидкості видалення пектину і лігніну підтвердили ефективність ПК під час дегумування пеньки. Після обробки ПК вміст пектину і лігніну зменшився на 58,553 і 43,70 % відповідно. За даними рентгенофазового аналізу структура целюлози з волокна пеньки після обробки ПК не змінилася. Велика кількість поодиноких фібрил чітко видна на знімках SEM.

Вперше теоретично обгрунтовано нову технологію одержання трести конопель шляхом розстилу стебел соломи під сніг у зимовий період із подальшим застосуванням весняного механічного оброблення стрічок трести під час збирання та формування рулонів. Вперше для інтенсифікації процесу виділення волокна з одержаної треста запропоновано додаткове оброблення стебел, яке включає їх злам, формування стрічок, проминання сирцю рифленими котками та пальцевими колесами у поздовжньо-вертикальній площині сформованих валків сирцю. Вперше за допомогою методів математичної статистики встановлено залежність сил руйнування стебел трести від їх фракційного складу та вологості, а також від місця прикладання механічних дій. Вперше визначено конструктивні параметри рифлених котків і режими їх роботи для оптамізації процесу оброблення стебел трести перед формуванням рулонів. Вперше визначено динаміку зміни якісних показників конопляного волокна, одержаного на різних стадіях оброблення трести в полі.

Проаналізовано наявні методики оцінки якості стебел технічних конопель після збирання та визначено їх основні переваги та недоліки. За методами товарознавчого оцінювання встановлено загальний рівень якості стебел соломи технічних конопель - номер сировини. На базі останнього розроблено нові, оптимізовані методики визначення групи кольору та якості стебел технічних конопель різних сортів у різні терміни збирання.

Індекс рубрикатора НБУВ: М322-3

Рубрики:

Переробка конопель і джуту

Шифр НБУВ: ДС49694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено процес декортикації стебел соломи конопель після зеленцевого збирання та збирання після повної стиглості. Мета - одержання із стебел соломи конопель різних строків збирання високоякісного лубу, придатного для отримання волокна багатофункціонального призначення. Наведено методи дослідження - органолептичні, фізико-хімічні, фізико-механічні, загальноприйняті методики відповідно до ДСТУ 8423:2015 "Солома конопляна. Технічні умови", ДСТУ 8422:2015 "Треста конопляна. Технічні умови", методи математичної статистики. Одержала науковий розвиток теорія технологічного процесу декортикації стебел соломи конопель після зеленцевого збирання та збирання після повної стиглості; теоретично обґрунтовано нову концепцію декортикації стебел соломи технічних конопель залежно від діаметра стебел, сортових відмінностей та строків збирання. Установлено закономірності зміни фізико-механічних характеристик лубу, виділеного із стебел соломи різних сортів конопель після зеленцевого збирання та збирання після повної стиглості.

Індекс рубрикатора НБУВ: П216.2-4 + М322.01

Рубрики:

Коноплі

Первинна обробка конопель і джуту

Шифр НБУВ: ВА871140 Пошук видання у каталогах НБУВ