Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності роботи в'язальних машин шляхом розробки більш ефективних пристроїв стабілізації натягу ниток основи. Наведено основні напрямки вдосконалення існуючих і розробки нових пристроїв. Розроблено наукові основи та інженерні методи проектування пристроїв стабілізації натягу ниток основи, що забезпечують підвищення ефективності роботи в'язальних машин. Запропоновано нові конструкції пристроїв стабілізації натягу ниток основи.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності роботи плоских в'язальних машин і автоматів шляхом розробки більш ефективних механізмів в'язання, стабілізації натягу ниток, товароприйому та приводів. Наведено основні напрямки вдосконалення існуючих і розробки нових механізмів. Розроблено наукові основи й інженерні методи проектування таких механізмів, що забезпечують підвищення ефективності роботи плоских в'язальних машин і автоматів. Запропоновано нові конструкції механізмів в'язання та їх робочих органів, механізмів стабілізації натягу ниток основи і полотна, а також приводів.

Удосконалено механізм прокачки вушкових голок основов'язальних машин. Створено потенційно можливий новий клас малогабаритних вузькоспеціалізованих (побутових) основов'язальних машин шириною на одну снувальну катушку для одночастного виготовлення 385-ти петель основов'язаного трикотажу. Проведено структурний аналіз існуючих багатоланкових важільних механізмів. На базі теорії графів проведено їх порівняльне дослідження й уточнено формулу Малишева для визначення кількості ступеней вільності. Розроблено циклограму роботи основов'язальної машини на базі введення фазових кутів зсуву гребінок залежно від виду основов'язаного полотна. Проведено кінематичний і силовий аналіз багатоланкового важлільного механізму базової основов'язальної машини. Розглянуто реакції у кінематичних парах. Результати проведених розрахунків використано під час метричного синтезу та кінематичного аналізу механізму прокачки вушкових голок змінної структури з пружною ланкою, на базі яких проведено силові розрахунки. Встановлено робочий ресурс пружної ланки, який складає для побутової основов'язальної машини більше року роботи. Експериментально підтверджено адекватність теоретичних розрахунків, доведено працездатність і надійність роботи механізму нової структури, що змінюється за цикл петлетворення основов'язальної машинии нової конструкції для забезпечення функції руху з вистоєм вушкових голок.

Наведено результати досліджень динамічних процесів, що виникають в основов'язальних машинах за несталого режиму руху (пуску, гальмування). Здійснено розробку математичних моделей пуску та гальмування, інженерного методу дослідження динаміки багатомасових механічних систем. Проведено теоретичні та експериментальні дослідження динаміки приводів основов'язальної машини за несталого руху, розроблено метод розрахунку потужності привода даних машин. Знайдено параметри привода, здатні забезпечити мінімальний час перехідного процесу під час пуску машин. Значну увагу приділено питанням зниження динамічних навантажень, що виникають під час пуску та гальмування основов'язальних машин. Акцентовано на питаннях проведення експериментальних досліджень, аналізу експериментальних результатів та оцінюванні похибки результатів даних досліджень.

Розкрито основи проектування нитконатяжних пристроїв основов'язальних машин і текстильних верстатів. Досліджено процеси взаємодії ниток з нитконатяжними пристроями, визначено основні фактори, що впливають на роботу даних пристроїв. Запропоновано принципово нові констукції нитконатяжних пристроїв пасивної, активної та комбінованої дії, що дозволяють стабілізувати натяг ниток основи під час петлетворення.

Раскрыты основы проектирования нитенатяжных устройств основовязальных машин и текстильных станков. Исследованы процессы взаимодействия нитей с нитенатяжными устройствами, определены основные факторы, влияющие на работу данных устройств. Предложены принципиально новые конструкции нитенатяжных устройств пассивного, активного и комбинированного действия, позволяющие стабилизировать натяжение нитей основы при петлеобразовании.

Розроблено наукові основи проектування механізмів нормалізації процесу відтяжки полотна на основов'язальних машинах. Удосконалено на їх базі механізми відтяжки полотна основов'язальних машин з метою підвищення ефективності їх роботи, що є актуальною проблемою трикотажного машинобудування та має велику практичну цінність для виробництва.

Розвинуто теорію проектування основов'язальних машин з метою підвищення ефективності їх роботи. Здійснено розвиток теорії математичного моделювання динамічних процесів в основов'язальних машинах. Досліджено динаміку пуску основов'язальної машини з відцентровою фрикційною муфтою в приводі та оцінено її вплив на зниження динамічних навантажень. Вперше розроблено метод досліджень динаміки багатомасових механічних систем, на основі якого досліджено динаміку пуску основов'язальної машини, динамічна модель якої представлена у вигляді шестимасової системи з розгалуженням мас. Розроблено метод оптимізації перехідного процесу основов'язальної машини із затухання та запропоновано умову раціональності системи із затухання коливань. Удосконалено методи зниження динамічних навантажень у приводі основов'язальних машин. Розвинуто теорії проектування стабілізаторів натягу ниток основи основов'язальних машин, модальний аналіз яких проведено методом кінцевих елементів, визначено та обгрунтовано основні напрями їх удосконалення. Вперше досліджено вплив пластичних деформацій ниток основи основов'язальних машин у процесі в'язання на якість полотна та його фізико-механічні властивості.

Проведено аналіз умов взаємодії важільно-вагового компенсатора (ВВК) з нитками основи та оптимізацію його конструктивних параметрів в напрямі мінімізації амплітуди коливань середнього натягу ниток основи. Одержано вирази натягу ниток основи в зоні введення ВВК в пружну систему заправки основов'язальної машини (ОВМ). Показано, що в стані статичної рівноваги за переміщення скала на 0,04 м коливання середнього натягу ниток основи між крайніми робочими положеннями не буде перевищувати 0,1 %. Одержано математичну модель ВВК в пружній системі заправки ОВМ із врахуванням процесів спрацювання навоїв, перехідних процесів, особливостей огинання нитками основи направляючих, особливостей споживання ниток основи в зоні петлеутворення. Виконано цикл числових досліджень роботи ВВК в пружній системі заправки ОВМ в перехідних і сталому режимах роботи. Встановлено, що використання ВВК дозволяє за робочих швидкостей ОВМ (більше 1 200 петельних рядів за хвилину) суттєво підвищити сталість середнього натягу ниток основи, так максимальне відносне відхилення середнього натягу ниток основи від визначеного в перехідних режимах (пуск та зупинка) не перевищує 9,8 %, а в сталому режимі 1 %. Результати експериментальних досліджень підтверджують достовірність результатів числового моделювання, так максимальна різниця між результатами не перевищує 4,8 %. Розроблено теоретичні основи та інженерні методи проектування високоефективних ВВК натягу ниток основи, що забезпечують сталість середнього натягу ниток основи на протязі всього спрацювання навою.

Розроблено технологію виготовлення основов'язаного трикотажу з чарунками гексагональної форми, який зазвичай використовується для затінення та захисту саду, городу та виноградників від птахів. Проведено теоретичний аналіз можливості одержання чарунок гексагональної форми в основов'язаних полотнах філейного переплетення, на базі якого сформульовано основні умови їх одержання. Доведено, що гексагональна форма залежить від будови одинарних петель, їх комбінації та взаємного розміщення в трикотажі. Розроблено геометричні моделі шести видів петель, які формують гексагональну форму чарунки з урахуванням відсутності зв'язків між петлями в петельних рядах. Показано, що петлі різного виду мають різну довжину нитки в петлі, яка відрізняється в більшій мірі довжиною протяжки та кількістю розміщених діаметрів ниток у головці петлі. Одержано теоретичні залежності для визначення довжини нитки в петлях різних видів. Встановлено аналітичні залежності параметрів структури, розмірів чарунки та фізико-механічних властивостей трикотажу від кількості петель трико та ланцюжка в рапорті філейного переплетення.

Розглянуто розвиток наукових основ проектування в'язальних машин, зокрема розрахунок снувальних котушок основов'язальних машин. Запропоновано метод розрахунку робочих параметрів снувальних котушок та режиму снування. Одержано формулу, що надає змогу визначити взаємозв'язки між параметрами намотуваних на снувальну котушку ниток, їх натягом, конструктивними розмірами ствола котушки і діаметром намотки котушки. Запропонована формула дозволяє за заданої конструкції котушки і заданого допустимого напруження матеріалу її ствола визначити максимально допустимий натяг ниток у процесі їх снування на котушку. У разі заданого натягу ниток під час снування за одержаною формулою може бути розрахований безпечний діаметр намотування ниток на котушку.

Увагу присвячено дослідженню процесу удосконалення універсальних зубчасто-важільних планетарних механізмів петлетвірних органів основов'язальних машин до рівня кінетостатичних показників шарнірно-важільних механізмів із врахуванням технологічного зусилля, а також інженерних методів проєктування зубчасто-важільних механізмів петлетвірних органів основов'язальних машин, що забезпечить підвищення якості продукції, збільшить ступінь використання універсального обладнання. Проведено аналіз механізмів петлетвірних органів основов'язальних машин і встановлено напрямок їх удосконалення на основі зубчасто-важільного планетарного механізму. Розглянуто особливості зубчасто-важільних механізмів і методи їх проєктування. Розроблено кінематичні схеми одноступеневих зубчасто-важільних планетарних механізмів пазових голок основов'язальних машин. Розроблено математичні моделі руху одноступеневих зубчасто-важільних планетарних механізмів з оцінкою реалізації робочих траєкторій пазових голок. Доведено можливість конструктивного зрівноваження інерційних мас універсальних одноступеневих зубчасто-важільних механізмів. Визначено технологічне навантаження ниток основи на пазові голки в процесі петлетворення за допомогою методу фотометрії. Проведено цикл порівняльних експериментальних і чисельних досліджень відомих шарнірно-важільних механізмів та удосконалених зубчасто-важільних механізмів пазових голок основов'язальних машин.