Дисертацію присвячено розв'язанню задачі оптимізаційного розміщення викрійок з урахуванням геометричних параметрів рисунка тканини, що має важливе значення для підвищення ефективності використання трудових і матеріальних ресурсів у підготовчо-розкрійному виробництві легкої промисловості. Досліджено, класифіковано та формалізовано технологічні вимоги задач, характерних для швейного та меблевого виробництва. Розроблено загальну математичну модель і досліджено її особливості. Отримано геометричну інтерпретацію області допустимих розв'язків задачі. Запропоновано метод розв'язання задачі й отримано теоретичні оцінки його складності. Розроблено проблемно-орієнтовані моделі задач оптимізації розміщення викрійок з урахуванням геометричних параметрів рисунка тканини. Розв'язано практичні задачі розкрою промислових матеріалів, характерні для швейного і меблевого виробництв, наведено рекомендації щодо впровадження отриманих результатів.

Розроблено струмоформувальні пристрої для розрізання матеріалів, які використовуються в легкій промисловості, гідро- та гідроабразивним способом. Розроблено математичні моделі взаємодії високошвидкісного струменя малого діаметра з оброблюваним матеріалом, а також процесу формування різального гідроабразивного струменя, з використанням яких одержано аналітичні співвідношення для визначення конструктивних параметрів струмоформувальних пристроїв, що забезпечують розрізання матеріалів зі специфічними фізико-механічними властивостями та надають можливість прогнозувати результати розкрою. Наведено результати експериментальних досліджень впливу конструктивних параметрів на величину подачі матеріалів у процесі їх розрізання, що підтверджують достовірність основних аналітичних підходів. Встановлено, що ефективність розкрою високошвидкісним гідроструменем залежить від тиску робочої рідини в системі, діаметра струмоформувального сопла відстані сопло - матеріал, а за гідроабразивного розрізання - від тиску робочої рідини, діаметра та довжини прискорювального каналу, масової витрати абразиву, параметрів змішувальної камери. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору конструктивних параметрів для прогнозованого процесу розрізання матеріалів легкої промиловості зі специфічними фізико-механічними властивостями. Запропоновано конструкції пристроїв для формування різального гідро- та гідроабразивного струменів, розроблено гідравлічну схему гідрорізного устаткування.

Вперше встановлено тенденції розвитку вирубувальних пресів в легкій промисловості та перевірено ефективність їх використання. Розроблено математичну модель технологічного процесу вирубування на електрогідравлічному пресовому обладнанні консольного типу. Вперше визначено залежності зміни спожитої енергії та тиску масла в системі від часу роботи пресового обладнання для кожної з ділянок вирубування. Одержано аналітичні залежності зміни спожитої потужності від периметрів різака для різних видів матеріалу та моментів інерцій маховика.

Наведено аналітичні й експериментальні дослідження вирубних і перфораційних операцій, що використовуються у разі обробки матеріалів і виробів легкої промисловості. Розглянуто теоретичні основи технології вирубування та перфорування деталей. Надано відомості про обладнання, інструменти й оснастку для процесу вирубування. Описано математичну модель процесу вирубування на пресовому обладнанні з лінійним електромагнітним двигуном. Увагу приділено експериментальному дослідженню процесу розкроювання та перфорування.

Досліджено електрогідравлічні вирубувальні преси з позицій енергоефективності. Розроблено математичну модель технологічного процесу вирубування на електрогідравлічному пресовому обладнанні, вимірювальний блок для дослідження енергетичних і силових показників вирубувальних пресів. Запропоновано метод вибору раціональних енергетичних параметрів електрогідравлічного пресового обладнання з одночасним зменшенням часових витрат на їх вибір і підвищенням якості виконання вирубування.

Изложены основные вопросы организации профессиональной деятельности квалифицированного рабочего по профессии "Закройщик". Рассмотрены теоретические положения разработки лекал, основные этапы подготовительно-раскройного производства при изготовлении изделий по индивидуальным заказам. Раскрыты особенности технологического процесса изготовления одежды с примерками, а также изготовления изделий из различных материалов. Определены учебно-методические цели и задачи, материально-техническое и дидактическое оснащение, ход работы, задания, критерии оценивания, вопросы для самоконтроля, теоретическая информация.

Визначено фактори формування, принципи та критерії науково обгрунтованого відбору та структурування змісту виробничого навчання кравців у ПТНЗ швейного профілю. Особливу увагу приділено вивченню спеціальних (специфічних) принципів.

Определены факторы формирования, принципы и критерии научно обоснованного отбора и структурирования содержания производственного обучения портных в ПТУЗ швейного профиля. Особое внимание уделено изучению специальных (специфических) принципов.

the formation factors, principles, criteria of the scientifically grounded selectgion and structuring of tailors' professional training contents in vocational schools of the mentioned type are considered. The special attention is paid to special (specific) principles.

Досліджено проблему професійної підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп'ютерних технологій. Уперше обгрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій (стимулювання позитивної мотивації майбутніх закрійників до професійної діяльності; створення сприятливого інформаційно-освітнього середовища у закладі професійної (професійно-технічної) освіти; залучення майбутніх закрійників до комп’ютерного проєктування одягу в процесі професійної підготовки). Розкрито сутність і структуру феномену «підготовленість майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій» (мотиваційно-настановний, когнітивно-діяльнісний, оцінно-рефлексійний компоненти); визначено критерії (спонукально-стимулювальний, знаннєво-процесуальний, контрольно-аналітичний) і відповідні показники. Охарактеризовано рівні підготовки (високий, достатній, низький); розроблено й апробовано модель підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій (стимулювально-змістовий, діяльнісно-практичний, результативно-оцінний етапи); уточнено поняття «комп’ютерне проєктування одягу». Набули подальшого розвитку теорія і методика професійної підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій. Розроблено й апробовано діагностувальну та експериментальну методики підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій, оновлено та поглиблено міждисциплінарний зміст процесу професійної підготовки майбутніх закрійників швейного виробництва до використання комп’ютерних технологій на теоретичному (щодо змісту освітніх дисциплін основних циклів підготовки, виробничої практики, тематики навчально-виробничої роботи учнів), методичному (розроблено систему вправ, завдань, тестів) рівнях. Запропоновано елективний курс «Комп’ютерне проєктування одягу» і зошит для лабораторно-практичних робіт.

Розглянуто технологічні процеси експериментального, підготовчого та розкрійного цехів швейних підприємств, технологічні операції та принципи їх взаємодії, обладнання галузі, напрямки механізації та автоматизації виробництва. Наведено загальну характеристику технологічних процесів основних виробничих цехів підприємства. Досліджено історію розвитку масового виробництва одягу. Висвітлено стан швейної промисловості України, напрями та перспективи її розвитку. Розглянуто основні етапи масового виробництва одягу. Охарактеризовано види розкладок лекал і способи настилання. Розгляуто основні фактори, що впливають на економічність розкладки. Увагу приділено зберіганню проміряних та розбракованих матеріалів. Проаналізовано основні задачі та види робіт розкрійного цеху. Досліджено альтернативні способи розкрою матеріалів. Увагу приділено контролю якості крою та намічування деталей.