На підставі системного підходу розглянуто основні фактори, які впливають на енергетичні й якісні показники технологічних процесів волого-теплової обробки (ВТО), наведено напрямки удосконалення процесів ВТО, встановлено закономірності процесів розпрасування швів деталей одягу за умов статичного та динамічного навантаження. Запропоновано структуру техніко-технологічної системи процесу ВТО, в контексті якої визначено позитивні та негативні аспекти реалізації процесів ВТО деталей одягу та шляхи їх удосконалення. Описано механізм формування силового поля в процесі вібророзпрасування (ПВ) залежно від величини потужності й амплітудно-частотних характеристик електромагнітного пуансона, що дає можливість встановлювати раціональні параметри ПВ швів з урахуванням властивостей текстильних матеріалів та інтенсивності експлуатації обладнання. Здійснено інтегроване ранжування досліжуваних костюмних тканин за структурними та фізико-механічними показниками, одержаними на підставі різних методів випробувань.

Присвячено вирішенню актуальної проблеми розвитку фізико-хімічних основ одержання композицій на основі наночастинок силіцій діоксиду для заключної обробки текстильних матеріалів з метою підвищення комплексу показників їх властивостей та розробка технологій заключної обробки текстильних матеріалів і виробів з використанням розроблених композицій, що дасть змогу підвищити їх якість і експлуатаційні властивості. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень одержано розвиток наукових принципів вибору компонентів композиційних складів на основі наночастинок у водному середовищі. Розроблено технології заключної обробки текстильних матеріалів на стадії виробництва та під час експлуатації готового одягу з метою надання їм комплексу споживчих властивостей. У роботі запропоновано алгоритм комплексного аналізу системи на основі наночастинок з використанням експериментально-розрахункового методу визначення розмірів наночастинок за допомогою оптичного методу. Обгрунтовано вибір стабілізуючих компонентів для композицій на основі наночастинок. Використання розроблених технологій заключної обробки сприяє підвищенню (порівняно з вихідним зразком) комплексу одиничних показників якості текстильних матеріалів: гігроскопічності, вологовіддачі, водопоглинання, капілярності. Визначено, що при цьому відбувається зменшення значень паропроникності, повітропроникності. Обробка приводить до підвищення антистатичних властивостей, зниження забруднюваності, жорсткість зростає. Зазначено, що незминання для бавовняного текстильного матеріалу зменшується, для поліестерного та сумішевого текстильного матеріалу зростає. Установлено, що композицію № 2 можна використовувати під час прання готових виробів як текстильно-допоміжних речовин (ТДР) для ополіскування. Виконано техніко-економічний аналіз та оцінку екологічного навантаження на навколишнє середовище розробленої композиції з використанням запропонованої технології заключної обробки.

Увагу приділено розробці методів і засобів енергозбереження виробництва швейних виробів у процесі волого-теплової обробки шляхом обгрунтування параметрів термомеханічних характеристик текстильних матеріалів. Розроблено методи обгрунтування структури нормативного забезпечення різних елементів процесу виробництва. Вперше запропоновано у вигляді нормативних показників зворотні термомеханічні криві, за якими можна безпосередньо визначити необхідні технологічні температури. Обгрунтовано класифікацію типів нагрівання матеріалу при волого-тепловій обробці, що враховує реальні деформації текстильного матеріалу, які застосовують результати визначення термомеханічних характеристик і математичне моделювання процесу деформування, що забезпечує мінімізацію енерговитрат при проведенні технологічного процесу.