Рассмотрены вопросы, связанные с повышением эффективности использования изделий из альминского известняка в строительстве, а также перспективные направления совершенствования строительных технологий, материалов и конструкций с его использованием, в том числе проблемы неразрушающего контроля прочности бетона.

Досліджено моніторинг фізичних параметрів вапняної опоки з регіону Казімєжа Дольного у Польщі. Використано рефлексометричні техніки ТДР (Time Domain Reflectometry) як один з методів дослідження вологості. Дослідженням охоплено камені з замку в Яновці над Віслою, мури якого найкраще демонструють прогресуючу корозію, що залежить від зовнішнього впливу та віку мурів, а також камінь з каменоломні в Казімєжі Дольному. Дослідження порозиметричні вапняної опоки з південного та північного фасадів замку в Яновці та каменоломні в Казімєжі показали відмінність у змінах структури каменю. Ця відмінність спричинюється різним збереженням опоки в процесах капілярного підтягування вологи та розчинів солей. Висвітлено дослідницьку техніку ТДР як добру альтернативу до вимірювань міграції води в пористих будівельних матеріалах, а також інших водних параметрів, які характеризують цей матеріал.

Виробництво нового типу матеріалу, біоцементу, і засоби його використання у будівництві розроблено в біотехнологічних наукових лабораторіях різних країн як альтернативу традіційному цементу. Нова біотехнологія базується на утворенні у грунті кристалів кальциту під час застосування уреаза-синтезуючих бактерій в присутності сечовини та іонів кальцію. Показано, що характеристики піску після його біоцементації залежили від режиму подачі розчину реагентів. Межа міцності під час стиску біоцементованого піску досягала 36 MПa, що може бути порівняно зі значенням для вапняка або бетону.