Приведены результаты экспериментальных исследований разработки сухих строительных смесей на основе отечественных добавок, проведенных с целью изучения комплексного действия добавок на основные свойства растворов на основе гипса.

Наведено результати експериментальних досліджень розробки сухих будівельних сумішей на основі вітчизняних домішок, проведених студентами будівельно-технологічного факультету ПДАБтаА з метою вивчення комплексної дії домішок на основні технологічні та функціональні властивості розчинів на основі гіпсу.

Приведены результаты экспериментальных исследований разработки сухих строительных смесей на основе отечественных добавок, проведенных студентами строительно-технологического факультета с целью изучения комплексного действия добавок на основные свойства растворов на основе гипса.

In the paper the experimental results of the investigation of the development of the dry building mixtures based on domestic additives carried out by the students of building-technological faculty are considered. This investigation was aimed at the studies of additive complex effect on the basic properties of the solutions based on gypsum.

Рассмотрено применение прогрессивных технологий сухого строительства в современном строительном комплексе. Освещены последние достижения технологии производства и использования материалов и изделий на основе гипса в отечественной и зарубежной практике. Особое внимание уделено использованию комплектных систем фирмы "Кнауф" для строительства и реконструкции сооружений разного предназначения, мерам повышения их эксплуатационных свойств. Приведен перечень европейских, в частности, немецкий, нормативных документов по применению система сухого строительства.

Отмечено, что вяжущие из высокопрочного гипса позволяют расширить сферу его применения в строительстве. Разработаны новые виды строительных изделий - долговечных, экологически безопасных, энергосберегающих и огнестойких.

  Скачати повний текст

Вирішено науково-технічну задачу підвищення ефективності протипожежного захисту об'єктів будівництва та зниження впливу небезпечних факторів пожежі шляхом використання гіпсокартонних плит як вогнезахисних оздоблювальних матеріалів будівельних конструкцій за визначених умов їх застосування. Теоретично розраховано й експериментально підтверджено, що гіпсокартонні плити як вогнезахисний матеріал забезпечують межу вогнестійкості несучих сталевих будівельних конструкцій до 180 хв. Розв'язанням прямої задачі теплопровідності визначено мінімальні товщини шару гіпсокартону, необхідні для забезпечення нормованих значень межі вогнестійкості протипожежних перегородок у діапазоні від 15 хв до 180 хв. Виявлено, що за товщини гіпсокартону від 12,5 мм до 70 мм кількісні зміни класифікаційних параметрів горючості, займистості, поширення полум'я, токсичності продуктів горіння, димотвірної здатності незначні. Такі зміни не спричинюють віднесення матеріалу до більш пожежонебезпечних груп, що є однією з умов застосування гіпсокартонних плит для оздоблення будівельних конструкцій. За результатами теоретичних і експериметальних досліджень розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативної бази методів оцінювання вогнезахисної здатності покриттів і облицювань для будівельних конструкцій.

Розглянуто питання про зростання ролі вищої школи у науково-технічному розвитку будівельного комплексу України, інтеграцію сучасних технологій сухого будівництва в учбовий процес. Розкрито класифікацію та особливості застосування крейди вітчизняних родовищ у виробництві будівельних і лакофарбових матеріалів. Проаналізовано переваги й особливості використання гіпсокартонних плит (ГПК) компанії "КНАУФ". Увагу приділено питанням вогнезахисту будівельних конструкцій ГКП. Наведено характеристику фізико-хімічних властивостей мінералу сапоніту, порівняльну характеристику споживних властивостей плитних матеріалів для влаштування стель сухим способом.

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено можливість збільшення часу придатності сухої будівельної суміші за рахунок введення домішок на основі негашеного вапна та полівінілацетатної дисперсії. Досліджено вплив основних складових такої домішки на властивості напівводного гіпсу. Встановлено хімізм взаємодії компонентів комплексної домішки. Проведено модифікацію розробленої домішки введенням солей амонію для підвищення швидкості розчинення її та суперпластифікатора, для зниження водогіпсового відношення, підвищення водоутримувальної здатності та поліпшення експлуатаційних властивостей. Вивчено вплив даної домішки на властивості напівводного гіпсу, що дозволяє регулювати терміни його тужавлення, знижує водогіпсове відношення та має пластифікуючі властивості. Розроблено технологію виготовлення домішки та визначено оптимальні параметри технологічного процесу одержання сухої домішки на основі полівінілацетатної дисперсії та негашеного вапна. Визначено оптимальні склади сухих шпатлівочних і штукатурних сумішей на основі будівельного гіпсу з застосуванням комплексної домішки, досліджено вплив цієї домішки на їх властивості.

Розглянуто питання застосування прогресивних технологій сухого будівництва (СБ) у сучасному будівельному комплексі. Висвітлено досягнення технології виробництва та використання матеріалів і виробів на основі гіпсу у вітчизняній та закордонній практиці. Особливу увагу приділено використанню комплектних систем фірми "Кнауф" для будівництва та реконструкції різних споруд в контексті підвищення їх експлуатаційних властивостей. Описано спеціальні деталі та елементи будівельних конструкцій для протипожежного захисту. Проаналізовано особливості правового регулювання виробництва, торгівлі та використання будівельних матеріалів і виробів у СБ.

Рассмотрены возможности использования фосфогипса - одного из наиболее крупнотоннажных отходов предприятий по производству минеральных удобрений. Изучены основные физико-химические свойства фосфогипса, предложены новые эффективные технологии его утилизации.

Розглянуто застосування прогресивних технологій сухого будівництва для підвищення вогнезахисту конструкцій у сучасному будівельному комплексі. Проаналізовано останні досягнення технологій виробництва та використання матерілів і виробів на основі гіпсу у вітчизняній і закордонній практиці. Надано відомості про застосування комплексних систем фірми Кнауф у процесі облаштування пожежного захисту в будівництві та реконструкції споруд різного призначення, увагу приділено заходам з підвищення їх експлуатаційних властивостей. Наведено перелік європейських, німецьких та українських нормативних документів щодо застосування систем сухого будівництва для захисту будівельних конструкцій і споруд від пожежі.

Подано шляхи використання маркування, упакування, транспортування, зберігання та складання гіпсокартонних плит. Висвітлено елементи металевого каркаса, кріплення, наведено комплектуючі матеріали та вироби. Наведено шляхи застосування криволінійних і ламаних гіпсокартонних обшивок у сучасній обробці інтер'єрів та їх розмітка на місці влаштування. Викладено теоретичні передумови вигинання гіпсокартонних плит. Розглянуто особливості виготовлення ламаних прямолінійних елементів облицювання з гіпсокартонних плит та їх комбінацій з криволінійним елементами. Наведено приклади сучасних дизайнерських рішень інтер'єрів із використанням криволінійних і ламаних форм гіпсокартонних облицювань. Подано правила техніки безпеки під час виконання робіт з улаштування криволінійних і ламаних гіпсокартонних облицюваль, їх приймання й експлуатації.

Висвітлено загальні відомості про основні конструктивні й архітектурні елементи будинків, послідовності їх зведення та опорядження. Розкрито поняття про комплексні системи та сухе будівництво. Розглянуто улаштування примикань гіпсокартонних конструкцій до огороджувальних поверхонь. Наведено основні заходи підготовки приміщень до сухого оштукатурування стін. Висвітлено особливості виконання робіт під час улаштування мансард. Запропоновано шляхи нанесення штукатурних розчинів на будівельні поверхні. Розглянуто технологію монтажу збірних стяжок з готових елементів підлоги та малогабаритних плит. Розкрито особливості улаштування обличкування стін, стель і стиків приміщень мансард.

Приведены теоретическое обоснование и экспериментальное подтверждение возможности существенного расширения применения гипсосодержащих материалов путем модификации их разного рода веществами и интенсивными малоэнергоемкими технологиями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н312.32 + Н331.32

Рубрики:

Гіпсові вироби

Гіпсовий бетон

Шифр НБУВ: РА388729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована грибостойкость двух типов гипсокартона: обычного и влагостойкого. Установлено, что в условиях высокой относительной влажности воздуха и прямого воздействия воды при постоянной температуре (29 ± 2) °C все образцы гипсокартона не являются грибостойкими. В данных условиях выявлена контаминирующая микобиота незараженных фрагментов гипсокартона. При изучении действия каждой из тест-культур микроскопических грибов на гипсокартон на стадии развитого мицелия установлено, что наиболее активными были тест-культуры Aspergillus terreus и Trichoderma viride.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872 + Н312.32

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Гіпсові вироби

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий підхід до проектування високонаповнених теплоізоляційних композитів, заснований на теорії перколяції. Сформовано поняття щодо функціонально-оптимальної структури матеріалу та її реалізації за рахунок уведення структуротвірних домішок і підбору гранулометричного складу компонентів. Вперше кількісно описано та проаналізовано спільний вплив перліту, мікросфер, метакаоліну, пластифікатора та латексу на міцність, теплопровідність, звукопроникність та інші характеристики гіпсового композиту. Запропоновано та вивчено статистичні характеристики порової структури матеріалу, що добре корелюють з експлуатаційними властивостями. Статистично описано залежність властивостей матеріалу від характеристик пористості. Запропоновано фізико-геометричні та фрактальні моделі функціонально-оптимальної структури матеріалу.

На сьогоднішній день відзначається погіршення мікологічного стану приміщень із внутрішнім оздобленням сучасними синтетичними матеріалами, серед яких значним попитом користується гіпсокартон. Мета роботи - встановити види, які є специфічними для гіпсокартону і пошкоджують його в умовах експлуатації. Мікроскопічні гриби виділяли зі зразків гіпсокартону та повітря в житлових приміщеннях, що мали ознаки надмірного зволоження, та офісних приміщеннях без ознак потрапляння вологи. Виділення грибів здійснено методами накопичувальної культури та серійних розведень на агаризовані живильні середовища. Розраховували частоту трапляння видів грибів для мікобіот окремих приміщень. Досліджено мікобіоту гіпсокартонних конструкцій у приміщеннях різного призначення, вона була представлена 25 видами мікроскопічних грибів, що належали до 12 родів відділу Ascomycota. Виявлено, що кількість видів мікроскопічних грибів-контамінантів гіпсокартону в умовах надмірного зволоження приміщень значно перевищує такий показник для приміщень без ознак потрапляння вологи. З'ясовано, що в кліматичних умовах м. Києва основними контамінантами гіпсокартонних конструкцій є види Stachybotrys chartarum, Aspergillus niger, A. sydowii, A. versicolor, A. ustus і Sarocladium strictum, які становлять небезпеку для здоров'я та життя людей і теплокровних тварин.

Вивчено особливості видового складу мікроскопічних грибів-контамінантів гіпсокартону, їх фізіологічні властивості та стійкість до біоцидних препаратів. Встановлено, що мікобіоту гіпсокартонних конструкцій житлових приміщень представлено 25 видами 12 родів відділу Ascomycota. Виділено, охарактеризовано і проведено порівняння мікобіоти звичайного і вологостійкого гіпсокартону, який ще не експлуатувався. З поверхонь гіпсокартону виділено більше 50 видів мікроміцетів, серед яких на картоні частіше траплялись Aspergillus flavipes,Chaetomium globosum, Dicyma aurea, Trichoderma viride, на гіпсовому осерді - Alternaria chlamydosopra, A. infectoria, Cladosporium cladosporioides, Stachybotrys chartarum. За умов підвищеної вологості повітря гіпсокартон не є грибостійким, не характеризується фунгістатичною і фунгіцидною дією (за ГОСТ 9.048-89 бал грибостійкості 4-5). Показано зменшення інтенсивності розвитку міцелію від поверхні до внутрішніх шарів гіпсового осердя. На основі фізіологічних особливостей мікроміцети-контамінанти гіпсокартону розподілено на дві групи: первинні контамінанти - конкурентоздатні види з високою швидкістю росту, що знаходяться у матеріалі та на його поверхні (S. chartarum і Chaetomium spp.); та вторинні - види з високою здатністю метаболізувати субстрат, що розвиваються на матеріалі та трапляються у повітрі (види родів Acremonium, Aspergillus, Cladosporium, Penicillium, Trichoderma тощо). Встановлено антифунгальну дію на мікроміцети-контамінанти гіпсокартону препаратів Biotol, Sanitol, Royal Flo, Triora. Найдієвішим з них був Biotol з додаванням 0,1% ЕДТА, меншою активністю характеризувався Sanitol, який належить до класу четвертинно-амонійних сполук, що є менш токсичними і рекомендованими для застосування у приміщеннях.