Проведено теоретичне та експериментальне досліження підвищення міцності цементного каменю та бетону, одержаних замішуванням цементу і бетонної суміші механоактивованою у структураторі "Лотос-II" водою. Виявлено, що внаслідок обробки у структураторі "Лотос-II" вода набуває кластерної структури, яка складається з двох фаз і гідроксильних іонів. Встановлено конфігураційну відповідність однієї з фаз структурі льоду II за ASTM та наявність пор, які адсорбують катіони. Спостережено процес її перетворення в об'ємну міцелу, в дифузному шарі якої знаходяться гідроксильні групи, що призводить до підвищення pH дистильованої води до 8,5 одиниць. Обгрунтовано, що використання такої води під час замішування цементу сприяє протонації зв'язки -O -Ca - O- мінералів портландцементного клінкеру внаслідок хомосорбції рідини на поверхні зерен цементу. За даних умов виявлено диспергацію поверхні зерен цементу та гідратацію мінералів. У разі збільшення ступеня диспергації спостережено утворення великої кількості колоїдних гідросилікатів кальцію (клеючої речовини) в одиниці об'єму цементного каменю, що сприяє підвищенню його міцності. На підставі результатів фізико-хімічних методів аналізу (рентгенофазового та термічного) підтверджено, що під час замішування портландцементу та шлакопортландцементу механоактивованою у структураторі "Лотос-II" водою збільшується ступінь їх гідратації у порівнянні з цементами, що замішуються неактивованою водою.

Наведено результати ресурсозберігаючих технологій для підвищення міцності бетона; наданий розрахунок обладнання для обробки води в електричному та магнітному полях для її пом'якшення та очищення.

Розглянуто теоретично-експериментальні обгрунтування правил сталості водопотреби, що використовується при проектуванні складу бетону для назначення необхідної витрати води. В результаті теоретичного аналізу обгрунтовано застосування модифікованого рівняння в'язкості Т. Пауерса для характеристики цементних систем (цементного тіста та бетоної суміші). Експериментально визначено показники в'язкості цементного тіста та бетонної суміші. На основі одержаних даних встановлені значення коефіцієнтів одержаного рівняння. Встановлено зв'язок між реологічними показниками та концентрацією цементу, заповнювачів їх пустотністю, питомою поверхнею, товщиною шару цементного тіста на зернах. Аналітично підтверджений гіпотетичний висновок про взаємну компенсацію в'язкостей цементного тіста та бетонної суміші у певному діапазоні витрат цементу.