Описано процеси деформування та руйнування будівельних композитів на цементах різних за речовинним складом типів, оцінено тріщиностійкість бетонів на основі модифікованих цементів за допомогою аналізу повністю рівноважних діаграм деформування, побудованих методами лінійної механіки руйнування. Виявлено закономірності впливу рецептурно-технологічних чинників на силові й енергетичні характеристики тріщиностійкості важких бетонів. Запропоновано критерій оцінювання тріщиностійкості важких бетонів, аналітичний вираз функції, що описує повністю рівноважну діаграму деформування бетонів. Розроблено алгоритм розрахунку критичного коефіцієнта інтенсивності напружень методом Монте-Карло.

Описаны процессы деформирования и разрушения строительных композитов на цементах различных по вещественному составу типах, оценена трещеноустойчивость бетонов на основе модифицированных цементов с помощью анализа полностью равновесных диаграм деформирования, построенных методами линейной механики разрушения. Выявлены закономерности влияния рецептурно-технологических фактов на силовые и энергетические характеристики трещеноустойчивости тяжелых бетонов. Определен критерий оценивания трещеноустойчивости тяжелых бетонов, приведено аналитическое выражение функции, описывающее полностью равновесную диаграму деформирования бетонов. Разработан алгоритм расчета критического коэффициента интенсивности напряжений методом Монте-Карло.

Наведено результати досліджень просочення бетону розплавом сірки після попереднього вакуумування зразків. Установлено вплив величини попереднього вакуумування та тривалості просочення на міцність бетоносіркополімерів різного складу.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне та експериментальне досліження підвищення міцності цементного каменю та бетону, одержаних замішуванням цементу і бетонної суміші механоактивованою у структураторі "Лотос-II" водою. Виявлено, що внаслідок обробки у структураторі "Лотос-II" вода набуває кластерної структури, яка складається з двох фаз і гідроксильних іонів. Встановлено конфігураційну відповідність однієї з фаз структурі льоду II за ASTM та наявність пор, які адсорбують катіони. Спостережено процес її перетворення в об'ємну міцелу, в дифузному шарі якої знаходяться гідроксильні групи, що призводить до підвищення pH дистильованої води до 8,5 одиниць. Обгрунтовано, що використання такої води під час замішування цементу сприяє протонації зв'язки -O -Ca - O- мінералів портландцементного клінкеру внаслідок хомосорбції рідини на поверхні зерен цементу. За даних умов виявлено диспергацію поверхні зерен цементу та гідратацію мінералів. У разі збільшення ступеня диспергації спостережено утворення великої кількості колоїдних гідросилікатів кальцію (клеючої речовини) в одиниці об'єму цементного каменю, що сприяє підвищенню його міцності. На підставі результатів фізико-хімічних методів аналізу (рентгенофазового та термічного) підтверджено, що під час замішування портландцементу та шлакопортландцементу механоактивованою у структураторі "Лотос-II" водою збільшується ступінь їх гідратації у порівнянні з цементами, що замішуються неактивованою водою.

На основании фундаментальных положений коллоидной химии и физико-химической механики дисперсных систем выполнено теоретическое обоснование повышения ранней прочности бетона за счет применения оптимального состава с комплексной добавкой суперпластификатора и ускорителя твердения. Установлены закономерности влияния комплексной добавки на первичную структуру цементного камня и характер контактов между продуктами гидратации цемента.

Приведены, проверенные в практике эмпирические формулы для расчета прочности при сжатии БГПЦ - Б из отскока склерометра Шмидта. Уточнены калибровочные зависимости для бетонов без БГПЦ - Б, приведенные в ЧСН 731373 "Испытание бетона методом измерения твердости".

Наведено результати досліджень впливу реакційних порошків в присутності поверхнево-активної речовини, яка утворює міцели, на величину міцності порошкового бетону і швидкість її формування. Доведено, що колоїдна поверхнево-активна речовина збільшує вплив реакційного порошку на міцність бетону.

Наведено результати досліджень, спрямованих на прогнозування та забезпечення тріщиностійкості (ТС) бетону масивних конструкцій. Запропоновано методологію моделювання ТС бетону з урахуванням положень теорії механіки руйнування. Висвітлено питання підвищення ТС бетонів для масивних конструкцій. Розкрито особливості забезпечення бездефектності масивних конструкцій шляхом організації технологічного супроводу. Наведено приклади промислового використання запропонованої методології для забезпечення ТС масивних конструкцій.

Прочность бетона при сжатии является хорошим показателем среди большинства других характеристик, имеющих практическое значение. Хотя тестирование керна на таких элементах, как столбцы, не рекомендуется. Однако иногда для определения прочности бетона в колонне необходимо выполнить испытания с помощью этого метода на железобетонной колонне. Удаление материала из железобетонной колонны создает в ней цилиндрическую полость, что, по-видимому, отрицательно влияет на несущую способность структурного элемента. Влияние различных размеров полостей на прочность бетона при одноосном сжатии исследовано на основе экспериментальных результатов и численного моделирования (код потока частиц). Результаты экспериментов показывают, что полости оказывают большое влияние на прочность при одноосном сжатии. Например, если расчетный объем полости составляет около 14 % объема образца, это может уменьшить прочность до 58 %. Если диаметр полости составляет 60 % ширины образца, она снижается до 74 %.