Исследованы основные свойства бетонов, уплотненных при различных режимах вибрирования. Показана высокая эффективность оптимального управления формированием. Доказано, что в данном случае принципиально повышается плотность бетонов, что приводит к повышению прочности, водонепроницаемости, снижению водопоглощения и усадочных деформаций.

Розроблено технологію виготовлення бетонних виробів на механоактивованих мінеральних в'яжучих. Обгрунтовано механізм активації мінеральних в'яжучих як грубодисперсних систем, який враховує часте зіткнення без руйнування часток дисперсної фази у турбулентних потоках дисперсійного середовища. Визначено умови та режими роботи трибоактиватора для максимальної активації поверхневого шару часток мінерального в'яжучого та наповнювача. Досліджено процес організації "миттєвих структур" за механоактивації грубодисперсних висококонцентрованих систем, в яких враховано ліофілізацію поверхні часток та їх взаємодію під час зіткнення. Вивчено вплив швидкості обертання ротора, часу змішування, виду ПАР, дисперсності та кількості молотого кварцового піску на зміну ефективності в'язкості суспензії на основі вапна та портландцементу. Рекомендовано оптимальні режими механоактивації суспензій. Експериментально підтверджено підвищення ступеня гідратації механоактивованих цементних композицій. Вивчено вплив режимів обробки на зміну ступеня гідратації, міцнісних характеристик цементного каменю, розчинів і бетонів. Рекомендовано оптимальний склад бетонів, що дозволяє підвищити ефективність використання в'яжучих у 1,5 - 2 рази. Створено промисловий трибоактиватор для механоактивації композицій на основі мінеральних в'яжучих. Розроблено технологічні схеми виготовлення виробів з використанням даних матеріалів, проведено їх промислове впровадження та підтверджено техніко-економічну доцільність використання.

Приведены результаты экспериментальных исследований реологических свойств бетонных смесей на основе модифицированных минеральных дисперсий.

Теоретично й експериментально обгрунтовано метод повторного введення домішок для забезпечення збереженності властивостей самоущільнювальної бетонної (SCC) суміші за умов сухого та жаркого клімату. В результаті одержано експериментальну інформацію про вплив способів запізнілого та повторного введення домішок на реологічні, фізико-механічні властивості та структуру цементної матриці бетонів. Вивчено функціональні залежності, що зв'язують властивості SCC з кількістю домішки, способом, температурою та часом її введення. Удосконалено способ поетапного модифікування бетону за рахунок введення в бетонну суміш перед укладанням в конструкцію прискорювача для компенсації сповільнюючої дії повторної дози суперпластифікатора, яка забезпечує відновлення технологічних властивостей самоущільнювальної суміші після тривалого транспортування або консервації.