Рассмотрено влияние технологического процесса изготовления формовочной массы смешанным методом на свойства фибробетона с различной структурой матрицы. Изучены технологические параметры, влияющие на свойства формовочной массы. Подобрано оптимальное соотношение исходных компонентов, в результате которого получена пористая структура.

Предложена модель разрушения композиционного материала типа фибробетона. Напряженное состояние матрицы описано усредненными макронапряжениями в некоторой области в окрестности конца волокна. Рассмотрены три возможных механизма разрушения: разрушение матрицы, вызванное максимальными растягивающими макронапряжениями; разрыв волокна; разрушение вследствие действия касательных напряжений на границе раздела матрица - волокно. Оценена вероятность разрушения композита в результате действия каждого из этих механизмов.

Надано конструкцію віброекструдера для змішування фібробетону. Розглянуто процес ламінарного конвективного змішування компонентів суміші в несиметричному збіжному каналі. Показано перевагу застосування несиметричного плоского каналу у порівнянні з симетричним.

Обгрунтовано можливість підвищення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів армуванням сумішшю дискретних волокон мінерального й органічного походження з високим та низьким модулями пружності. Вперше встановлено, що фізико-хімічні процеси в системах "неорганічні в'яжучі - волокна" проходять більш інтенсивно за рахунок збільшення твердої поверхні розчинної суміші за армування, що призводе до більш високого ступеня гідратації цементів. Розвинуто теоретичні уявлення про механізм впливу дискретних волокон органічного та мінерального походження на властивості композиційних матеріалів на основі мінеральних в'яжучих. Органічні волокна з модулем пружності 400 - 1000 МПа значно підвищують міцність на вигин і під час динамічних навантажень, відповідно до 8 - 12 МПа та 20 - 29 кДж/м2. Дискретні волокна мінерального походження з модулем пружності 40 000 - 60 000 МПа і більше підвищують міцність під час розтягування в 2,5 - 3 раза, яка досягає 5 - 6 МПа, а за стиску - в 1,2 - 1,25 раза. Визначено механізм впливу суміші волокон органічного (полімерних) та мінерального (скловолокон) походження на властивості композитів на основі мінеральних в'яжучих. Удосконалено структурно-функціональну модель твердого тіла за рахунок введення гелевої складової, що дозволяє обгрунтувати появу напружень розтягування в площині, перпендикулярній дії сили стиску.

Рассмотрены проблемы получения высококачественных однородных дисперсно-армированных рызличными волокнами композиций в условиях строительной площадки. Проанализированы изменения прочностных и деформативных параметров фибросодержащих композиций на основе различных дисперсно-армированных различными волоканами вяжущих в зависимости от технологических схем приготовления материала. Обоснован новый подход к определению однородности фибробетона. Предложены конструкции смешивающих агрегатов и устройств, обеспечивающих получение высококачественных однородных фибросодержащих материалов.

Зазначено, що у контексті питань, пов'язаних із навколишнім середовищем, рівень зацікавленості дослідників у біоматеріалах швидко зростає завдяки їх перевагам, як поновлюваність ресурсів, низька вартість, біорозкладання тощо. Є багато можливостей використання природних сировинних матеріалів для виготовлення біокомпозитів. Описано експериментальні дослідження композитів на основі прядива (пеньки) з метою визначення фізико-механічних властивостей цих композитів. Часткові результати вказують на можливість використання бетонів на основі прядива (пеньки) як не несучих навантаження будівельних матеріалів.

Для арболитобетонов, особенно подверженным воздействиям влаги в ограждающих конструкциях, предложена методика расчета теплопроводности в зависимости от сорбционного увлажнения. Установлена хорошая сходимость полученных экспериментальных значений коэффициента теплопроводности с его расчетными значениями , найденными с учетом коэффициента приращения теплопроводности воды.

Присвячено розробці деревинно-цементних композиційних будівельних матеріалів на основі костри льону. На підставі аналізу літературних джерел установлено, що перспективним способом захисту в'яжучого від дії трудно розчинних сахарів, що виділяються із заповнювача - костри льону, є модифікація деревинно-цементної маси різними добавками, які містять насичений водний розчин напівводного сірчанокислого кальцію та водний лужний розчин силікатів натрію. Установлено, що введення в деревинно-цементну композицію шламу мокрого газоочищення виробництва феросиліцію є технологічною особливістю, що забезпечує створення підвищення фізико-механічних характеристик матеріалу. Методом математичного планування експерименту підібрана оптимальна кількість компонента шламу мокрого газоочищення для створення деревинно-цементних будівельних матеріалів на основі костри льону. В результаті розроблено водостійкий деревинно-цементний композиційний матеріал на основі ефективного составу з такими фізико-механічними властивостями: міцність на стиск 2,5-3,8 МПа, міцність при вигині 1,0-2,1 МПа, коефіцієнт розм'якшення Кр = 0,81, водопоглинання Wm = 31-68 та морозостійкість більше F = 50 циклів.

Проаналізовано особливості застосування фібри для дисперсного армування бетонів, описано досвід застосування фібробетонів у цивільному, промисловому, гідротехнічному і дорожньому будівництві. Наведено результати досліджень ефективних високоміцних фібробетонів, зокрема суднобудівних і дорожніх. Вивчено міцність модифікованих фібробетонів у різному віці, а також оптимальний склад фібробетонів жорстких дорожних покриттів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.656

Рубрики:

Бетони на органічних заповнювачах

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ