Розглянуто різні варіанти конструктивних рішень щодо стін, які забезпечують необхідну теплоізоляційну здатність конструкцій. За теплотехнічними й економічними розрахунками встановлено, що одним з найбільш прийнятним варіантів є улаштування стін на основі керамзитобетонних блоків. Шляхом підбору оптимального складу бетонів для виготовлення керамзитобетонних блоків можна досягти подальшого зниження об'ємної ваги та коефіцієнта теплопровідності стіни.

Рассмотрены разные варианты конструктивных решений относительно стен, которые обеспечивают необходимую теплоизоляционную способность конструкций. Теплотехническим и экономическими расчетами установлено, что одним из наиболее эффективным вариантом является устройство стен на основе керамзитобетонных блоков. Путем подбора оптимального состава бетонов для изготовления керамзитобетонных блоков можна достичь дальнейшего снижения объемного веса и коэффициента теплопроводности стены.

Досліджено физико-механічні, деформативні та теплотехнічні характеристики оптимальних складів легких теплоізоляційних бетонів та закономірності зміни цих характеристик. Одержано теплотехнічні та техніко-економічні показники конструктивних рішень щодо стін з використанням блоків.

Исследовано физико-механические, деформативные и теплотехнические характеристики оптимальних составов легких теплоизоляционных бетонов й закономерности изменений этих характеристик. Получены теплотехнические и технико-экономические показатели конструктивных решений относительно стен с использованием блоков.

Дисертація присвячена дослідженню напружено-деформованого стану (НДС) несучих стін при реконструкції з улаштуванням нових прорізів, а також дослідженню впливу різних параметрів розрахункових схем на зміну характеристик НДС. Запропоновано методику визначення, а також результати досліджень зміни НДС несучих стін, викликаної улаштуванням прорізів. Представлено результати теоретичної та експериментальної перевірки адекватності розробленої методики. Наведено результати досліджень впливу урахування у розрахункових схемах внутрішніх поздовжніх несучих стін: поперечних стін, перекриттів, перемичок над прорізами, розміру частини стіни, що складає розрахункову схему, а також впливу вітрового навантаження та розміру використованих кінцевих елементів на зміну значень напруження у внутрішній поздовжній несучій стіні. Розроблені рекомендації щодо складання розрахункових схем внутрішніх поздовжніх несучих стін.

Розроблено єдину уніфіковану номенклатуру дрібноштучних каменів для стінових зовнішніх та внутрішніх конструкцій. Проведено експериментальне дослідження окремих каменів та натурних фрагментів стін з оцінкою їх фізико-механічних характеристик, напружено-деформованого стану та руйнівних навантажень, а також багатопорожнинних і багатошарових кам'яних стін з виявленням характеру їх роботи за умов центрального та позацентрового стиску. Наведено методику оцінки впливу теплопровідних включень (у тому числі віконних прорізів) на теплофізичні характеристики зовнішніх стін та конструктивні заходи щодо його усунення.

Наведено розв'язання науково-технічної задачі підвищення ефективності вогневих випробувань шляхом виявлення залежності значень межі вогнестійкості несучих стін від дисперсії температур на їх обігрівальних поверхнях як наукового підгрунтя підвищення ефективності оцінювання результатів таких випробувань. Визначено залежність значень межі вогнестійкості несучих стін від дисперсії температур на їх обігрівальних поверхнях, а також похибки визначення межі вогнестійкості. Доведено, що можливо отримати конструктивні параметри вертикальної випробувальної вогневої печі, які мінімізують дисперсії температур по обігрівальній поверхні конструкції під час випробувань на вогнестійкість несучих стін. Отримало подальший розвиток застосування обчислювальних експериментів для проектування нових і вдосконалення параметрів діючих печей для випробувань з оцінювання вогнестійкості несучих стін.