Проведено дослідження напружено-деформованого стану (НДС) місцевостиснених цегляних елементів для двох випадків прикладання навантаження - на всій товщині по середині елемента та на край. Експериментально встановлено особливості функціонування цегляних стінок у разі місцевого стиснення та стовпчиків у випадку центрального прикладання навантаження. Виявлено, що на міцність цегляної кладки за місцевого стиснення впливають висота, довжина елемента та розміри штампа. Запропоновано методику визначення міцності цегляних конструкцій за даних умов з урахуванням фактичного НДС, характеру руйнування, основних геометричних параметрів і показників міцності елемента. Розроблено рекомендації щодо практичного застосування нової методики. Результати наукового дослідження впроваджено у практику проектування та будівництва об'єктів різного призначення у Києві, Ужгороді та Каневі.

Розроблено єдину уніфіковану номенклатуру дрібноштучних каменів для стінових зовнішніх та внутрішніх конструкцій. Проведено експериментальне дослідження окремих каменів та натурних фрагментів стін з оцінкою їх фізико-механічних характеристик, напружено-деформованого стану та руйнівних навантажень, а також багатопорожнинних і багатошарових кам'яних стін з виявленням характеру їх роботи за умов центрального та позацентрового стиску. Наведено методику оцінки впливу теплопровідних включень (у тому числі віконних прорізів) на теплофізичні характеристики зовнішніх стін та конструктивні заходи щодо його усунення.

Розроблено новий неруйнівний метод визначення фізико-механічних властивостей будівельних матеріалів і методику оцінювання працездатності старої цегляної кладки. Проведено експериментальні дослідження з визначення міцності цегли та розчину за допомогою глибинного зондування цегляної кладки методом свердління, встановлено фактичний рівень напруження за результатами вивчення кінетики швидкоплинних деформацій повзучості безпосередньо на обстежуваному об'єкті. Одержано тарувальні залежності міцності цегли та розчину від часу, витраченого на свердління зразків. Для цегляної кладки визначено рівень напружень за характером кінетики швидкоплинних деформацій повзучості.

Дисертацію присвячено прогнозуванню повзучості та тривалої міцності вогнетривких елементів конструкції у крихкому стані. Використано уточнену величину температури переходу з крихкого стану в пластичний для визначення характеристик динасу. Стан конструкції за промислових умов знайдено на двох ієрархічних рівнях. Величину навантажування у розрахунковій схемі вибрано відповідно до результатів натурного досліду з використанням механіко-комп'ютерної експертної системи. Встановлено, що конструкція обігрівального простінку коксової печі за умов симетричного навантаження має необхідний ресурс 200000 годин за температур, що не перевищують температуру в'язко-крихкого переходу.

Запропоновано модель, яка дозволяє встановити причину появи тріщини цегляних конструкцій будівель за результатами візуальних спостережень. В основу моделі покладено нечіткі бази знань, які формалізують природно-мовні знання-правила, що віддзеркалюють досвід експертів та їх розуміння зв'язку "параметри стану - причина виникнення тріщини". Можливість застосування запропонованої моделі проілюстровано на реальному прикладі діагностування тріщини цегляної стіни школи с. Кукули Вінницької області.

За розробленою методикою, що базується на методі статистичного моделювання, визначено гамма-відсоткові строки служби керамічної цегли за критерієм втрати морозостійкості поверхневого шару за кліматичних умов усіх регіонів України.

Проанализировано влияние геометрических характеристик пустотелых кирпичей на характер распределения в них технологических деформаций и его влияние на формирование структуры и свойств изделий.