Изложены результаты теоретических и экспериментальных исследований взаимодействия фундаментов промышленных, гражданских и транспортных сооружений со слоистыми основаниями. Обоснованы теоретические положения по определению напряженно-деформированного состояния фундаментов при взаимодействии со слоистым основанием с использованием упруго-пластической модели. Предложены методики численного и аналитического определения параметров напряжений и деформаций при статической и динамической нагрузках для системы "фундамент - основание".

Приведены результаты исследований строительных конструкций в агрессивных средах на примере Стахановского завода ферросплавов. Получены зависимости, которые описывают влияние грунтовых вод на элементы строительных колонн. Предложена методика паспортизации зданий и сооружений.

Досліджено набухаючі грунти АР Крим і Круп'янська на Харківщині, визначено їх основні характеристики, на підставі яких встановлено сумісність роботи системи основа - фундамент - споруда. У межах методу скінченних елементів (МСЕ) одержано розв'язок для плитного фундаменту на багатошаровій основі, окремі шари якого мають властивості набухання, що дозволяє знайти у межах МСЕ розв'язок контактної задачі. Контактну задачу розв'язано шляхом послідовних наближень. Виявлено залежність жорсткісних параметрів основи від характеристик грунту та жорсткості конструкцій і розподілу навантаження. Доведено, що набухання основи можна враховувати як додатковий кінематичний вплив, природа якого наближена до температурного, грунт розглянуто як матеріал з властивостями ортотропії. Одержано розв'язок для розрахунку системи основа - фундамент - споруда, в якому враховано ортотропні властивості набряклого грунту. Виявлено, що даний розв'язок дозволяє одержати більш точні результати параметрів напружено-деформованого стану (НДС) для основи та конструкції невеликих будинків. Встановлено, що для однопрольотних споруд з арковим покриттям параметри НДС конструкції змінюються не так суттєво. Вперше створено методику підготовки вихідних даних для розрахунку плитних фундаментів з урахуванням набухання грунтів шляхом введення коефіцієнта "m", який лінійно залежить від щільності скелета та криволінійно - від вертикального тиску. Одержано новий розв'язок для плити на пружній основі, що дозволяє знайти розв'язок контактної задачі у межах МСЕ та враховує фізичну нелінійність, яка виникає у разі врахування впливу набухання на НДС основи та плитного фундаменту.

Увагу приділено вдосконаленню методики визначення осідань будівель на набивних палях у пробитих свердловинах у складі стрічкових ростверків за умов замоклих лесових грунтів. За лотковими випробуваннями проаналізовано взаємодію "зон впливу" між сусідніми палями у складі ростверку, визначено залежності критичних сил від відстані між осями паль та щільності скелету грунту. Оцінено вплив цих чинників на несучу здатність і деформативність замоклих лесових основ паль. Проведено тривалі геодезичні спостереження за осіданнями будівель на набивних палях у пробитих свердловинах у складі стрічкових ростверків за умов замоклих лесових грунтів. Виявлено частку середньої величини осідання основ за період зведення та заселення будівель від значення стабілізованих осідань, час стабілізації після заселення. Обгрунтовано використання пружно-пластичної моделі з критерієм міцності Мора - Кулона для моделювання системи "стрічковий ростверк - набивна паля у пробитій свердловині - замоклі лесові грунти". Чисельним моделюванням за плоскою та просторовою задачами методу скінченних елементів, доведено, що за відстані між осями сусідніх паль до п'яти діаметрів коректним є вибір плоскої версії та спрощення розрахункової схеми до умовного стрічкового фундаменту. Вдосконалено методику розрахунку набивних паль у пробитих свердловинах у складі стрічкових ростверків.

Розроблено методику врахування взаємного впливу фундаментів, розташованих на водонасиченому грунтовому шарі скінченної товщини, із властивістю повзучості, на осідання один одного. Розглянуто водо- та неводонасичені основи. При цьому також враховано явище післядії грунтового скелета. Використавши модельний матеріал, експериментально досліджено закономірності розвитку в часі осідань розташованих поблизу один одного фундаментів, основою яких є шар скінченної товщини із властивістю повзучості. Проаналізовано особливості прояву кінцевих (стабілізованих) осідань розташованих поблизу один від одного фундаментів, основою яких є грунтовий шар скінченної товщини. Теоретично досліджено процес формування осадкової воронки фундаменту з прямокутною формою підошви на пружному та пружному водонасиченому шарі скінченної товщини та на водо- та неводонасиченому шарі скінченної товщини із властивістю повзучості. Розроблено методику розрахунку, що дозволяє визначати взаємний вплив фундаментів один на одного для врахування таких факторів: пружних властивостей грунту, фільтраційних властивостей, властивості повзучості, геометричних розмірів фундаментів, їх взаємного розташування, граничних умов на межі жорсткого підстилаючого шару та подрібленого грунту.

За допомогою числового методу граничних елементів розв'язано нелінійну задачу впливу на несучу спроможність палі зміни напружено-деформованого стану лесових грунтів через замокання.

Під час проектування пальових фундаментів на просідаючих грунтах одним з основних завдань перед проектувальником є визначення навантаження допустимого на палю. Найбільш небезпечним є зволоження частини просідаючої товщі внаслідок підйому рівня грунтових вод. Наведено проблемні питання щодо розрахунків пальових фундаментів на просідаючих грунтах. Зокрема, проаналізовано вимоги щодо визначення несучої здатності палі на просідаючих грунтах, які вперше вносились в нормативні документи, а також вимоги нормативних документів, що виходили на заміну попередніх норм. В результаті досліджень запропоновано методику, яка дозволить більш точно визначати навантаження допустиме на палю в просідаючих грунтах у випадку зволоження частини просідаючої товщі внаслідок підйому рівня грунтових вод.

Під час проектування пальових фундаментів на просідаючих грунтах одним з основних завдань перед проектувальником є визначення навантаження допустимого на палю. Найбільш небезпечним є зволоження частини просідаючої товщі внаслідок підйому рівня грунтових вод. Наведено проблемні питання щодо розрахунків пальових фундаментів на просідаючих грунтах. Зокрема, проаналізовано вимоги щодо визначення несучої здатності палі на просідаючих грунтах, які вперше вносились в нормативні документи, а також вимоги нормативних документів, що виходили на заміну попередніх норм. В результаті досліджень запропоновано методику, яка дозволить більш точно визначати навантаження допустиме на палю в просідаючих грунтах у випадку зволоження частини просідаючої товщі внаслідок підйому рівня грунтових вод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н582.93 + Н791.53

Рубрики:

Фундаменти на лесових ґрунтах

Будівництво на лесових ґрунтах

Шифр НБУВ: ДС41598 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н582.93 + Н791.53

Рубрики:

Фундаменти на лесових ґрунтах

Будівництво на лесових ґрунтах

Шифр НБУВ: ДС41598 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н582.93 + Н791.53

Рубрики:

Фундаменти на лесових ґрунтах

Будівництво на лесових ґрунтах

Шифр НБУВ: ДС41598 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення влаштування фундаментів на грунтах, що змінили свої властивості в процесі експлуатації, а також розглянути посилення грунтів шляхом підвищення їх несучої здатності, застосування фундаментів, здатних сприймати негативні впливи просідання грунтів. Методи дослідження. В інженерно-геологічних і гідрогеологічних умовах при будівництві використовуються традиційні способи фундування. Аналіз досвіду фундування в геологічних умовах дозволяє запропонувати до застосування нові й ефективні типи фундаментів і сучасні технології. Особливість методу глибинного ущільнення полягає в тому, що відповідно до сумарної епюри розподілу за глибиною тисків від навантаження фундаментів, власної ваги грунту і навантаження від сил тертя, що виникають при просіданнях оточуючих грунтів, відбуваються зміни в лесовому масиві за його глибиною. При проектуванні фундаментів на лесових породах існує два основних напрямку, особливості яких необхідно враховувати: виняток неприпустимих осідань при розрахунку фундаментів за II групою граничних станів та конструктивні заходи щодо виключення (обмеження) осідань. Зведення будівель на просідаючих грунтах займає особливе місце в теорії і практиці будівництва. Це пояснюється, з одного боку, досить чутливою реакцією просідаючих грунтів на зовнішні впливи (зміна вологості, додаткового тиску від споруджуваних будинків і споруд та ін.), з іншого - розширюється спектр об'єктів, що будуються (висотні будівлі житлового та громадського призначення, великі виробничі та фабричні споруди, будівельні комплекси та ін.). Наукова новизна. Вибір раціональної схеми усунення просідаючих властивостей основи в залежності від типу просідання. Практична значимість. Від прийнятого проектного рішення залежать в значній мірі вартість і матеріаломісткість об'єкта, терміни будівництва, а також його експлуатаційна надійність. Результати. Раціональні рішення з конструкції основ і фундаментів досягаються на основі сумісного врахування особливостей грунтових умов майданчика, закономірностей розвитку просідань, конструкційних особливостей будівель, умов їх експлуатації, наявності можливих джерел замочування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н582.93 + Н791.53

Рубрики:

Фундаменти на лесових ґрунтах

Будівництво на лесових ґрунтах

Шифр НБУВ: ДС41598 Пошук видання у каталогах НБУВ