Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено можливість управління процесами гідратаційного твердіння монолітних бетонів за підвищених температур з використанням комплексних поліфункціональних домішок, що дозволяють "консервувати" технологічні властивості бетонних сумішей або прискорювати їх твердіння. Визначено оптимальні склади і досліджено технологічні та фізико-механічні властивості бетонної суміші та бетону з комплексними домішками. Експериментально-статистичні моделі забезпечують вибір складів бетонних сумішей з домішками за попередньо заданими властивостями. Розроблено склади сумішей захисних покриттів для бетону за умов сухого жаркого клімату.

Вирішено науково-практичну проблему одержання бетонів з високими експлуатаційними властивостями (ВЕВ) шляхом створення основ технології бетонів із використанням розробленої високоінтенсивної фізико-хімічної активації цементних систем. Вперше у технології бетонів ВЕВ використано явище кавітації, що діє на всі компоненти цементної системи та складає фізичну частину активації. Хімічним компонентом визначено спеціально розроблений органо-мінеральний комплекс, який складається з органічного та мінерального компонентів і хімічного оптимізатора структуроутворення. Кавітаційний процес призвів до тріади активаційних дій на цементну систему, що складається з диспергування часток цементу та розкриття силікатних структур, поверхневої активації часток мікронаповнювача з утворенням некомпенсованих структурних зв'язків, переходу рідкої фази на вищий рівень енергетичного стану. Доведено, що фізико-хімічна активація цементної системи створюється в процесі зіткнення зустрічних потоків матеріальних часток, розташованих у рідкому середовищі у розробленому реакторі-активаторі. Встановлено існування порогу активації, що відповідає порогові кавітації. Одержано бетони класів В 70-90, загальна пористість яких склала 3,7-4,4 %. Підвищення експлуатаційних характеристик бетонів ВЕВ забезпечено зниженням вмісту вільного вапна в цементному камені до 3-4 % за рахунок зв'язування його в низькоосновні гідросилікати кальцію та підвищенням значень меж мікротріщиноутворення до 0,87-0,92.