Показана взаимосвязь основных принципов застройки и формирования фасадов зданий Екатеринославского кирпичного стиля с региональными корнями и национальными самобытными традициями, а также системность и целенаправленность использования этих принципов. Отмечено, что одним из основополагающих факторов становления и вычисления данных принципов были бурное развитие на Екатеринославщине промышленности с постоянным притоком дешевой силы и развитием сети кирпичных заводов вследствие наличия огромных сырьевых ресурсов в период активного строительства.

Розроблено нові методи і прилади неруйнівного контролю для оцінки міцності та напруженого стану основних конструкцій цегляних будинків. Запропоновано два методи оцінки міцності цегли, що базуються на прямому випробуванні досліджуваного матеріалу на стик і розтягання. Висвітлено метод оцінки наближення напруженого стану матеріалу конструкції до граничного, що базується на контролі дилатансійних параметрів. Описано метод оцінки вертикальної напруги в цегляній конструкції за зусиллям висмикування, виділеного вертикальними прорізами зразка цегли з експлуатованої конструкції.

Досліджено питання посилення конструкцій, що мають тріщини, з використанням штангової арматури, яка закладається в спеціальні пробурені отвори, закріплених з одного боку клейким шаром, з іншого - гайкою, за допомогою якої напружується. Аналітично визначено співвідношення між параметрами штангової арматури та конструкції, що підсилюється, яке дозволяє підібрати оптимальні розміри та розміщення штанги з найбільшим ефектом. Побудовано графіки, що дають змогу знайти розташування, довжину, діаметр штангової арматури для підсилення стін будівель з цегли, за наявності тріщин, з метою відновлення необхідної жорсткості. Проведено лабораторні, числові (за допомогою програми DEM) та натурні дослідження з виявлення ефективності штангового армування склепінь, що мають розгалужену структуру розташування тріщин, та встановлення механізму взаємодії конструкції та штанг у стаціонарному стані, а також у стані руйнування. Розглянуто вплив відносної товщини шарів склепіння на підвищення несучої здатності у разі штангового армування.

Наведено методику випереджаючої інтегральної оцінки технічного стану цегляних будівель загалом за станом деформування їх остову за фіксованих інженерно-геологічних умов старої забудови. Дослідження виконано на прикладі груп житлових будинків старої забудови, розташованих у м. Львов на вул. Джерельній.

Наведено результати натурного обстеження окремих кам'яних будівель великої протяжності (понад 30 м), що експлуатуються в умовах сейсмонебезпечних територій.

Мета роботи - дослідження питання сейсмостійкості існуючих споруд, будівель великої протяжності в плані зі стінами з кам'яної кладки. Їх архітектурно-конструктивні й експлуатаційні особливості передбачають високий ризик значних пошкоджень при виникненні сейсмічного впливу. Недостатність знань про поведінку протяжних кам'яних будівель під дією сейсмічного навантаження та відсутність чіткого алгоритму їх розрахунку на сейсмостійкість зумовили необхідність проведення досліджень уякі цьому напрямку. Створення універсальної моделі характерної протяжної кам'яної будівлі для подальших розрахункових досліджень на сейсмічні впливи і встановлення закономірностей напружено-деформованого стану. Наукова новизна полягає в отриманні коректної моделі визначеного виду споруд із урахуванням особливостей, які мають велике значення для відтворення картини сейсмічного впливу. Для досягнення поставленої мети було використано дані натурних обстежень. Шляхом аналізу й систематизації архітектурно-конструктивних рішень групи обстежених споруд було виділено спільні характеристики, властиві для таких будівель, які склали основу для створення розрахункової моделі. Моделювання виконано у програмних комплексах "МОНОМАХ-САПР" та "ЛИРА-САПР", що дозволяє одержати результати високої точності. Створена основа для подальших розрахункових досліджень, що дають можливість виконати розрахунок на дію сейсмічного навантаження та оцінити дійсну роботу конструкцій протяжних кам'яних будівель. Наступним завданням у даному напрямку є встановлення закономірностей напружено-деформованого стану споруд. Це дозволить створити єдину методику розрахунку протяжних кам'яних будівель на сейсмостійкість і застосовувати одержані результати для розв'язання практичних задач. Перш за все тих, які спрямовані на розроблення комплексу ефективних організаційно-будівельних заходів із підготовки будівель до сприйняття сейсмічного навантаження та приведення відповідно до чинних будівельних норм.