Розглянуто процес комплексного архітектурно-планувального формування виставкових комплексів. Висвітлено основні етапи розвитку архітектури даних комплексів, стосовно яких узагальнено досвід проектування та будівництва на території України та за кордоном. Проаналізовано соціально-економічні передумови формування виставкових комплексів, а також особливості їх розміщення у великих містах. Визначено функціонально-планувальні вимоги до їх формування та гнучкості планувальної структури. На підставі аналізу функціональних і містобудівних факторів формування виставкових комплексів показано основні напрямки та принципи оптимізації функціонально-планувального та територіального розвитку виставкових закладів. Описано композиційні прийоми забудови території, розміщення окремих будівель та їх груп на генеральних планах виставкових комплексів.

Вперше створено онтологічну модель формування поліфункціонального музейного комплексу. Розроблено принципові схеми формування архітектурно-планувальних рішень поліфункціональних музейних комплексів. Узагальнено особливості формування системи функціонування музейних комплексів на основі розглянутих прикладів, за нових соціально-економічних умов. Удосконалено структуру формування музейної мережі України на основі системного підходу. Узагальнено науково обгрунтовані архітектурно-планувальні принципи та прийоми організації поліфункціональних музейних комплексів. Обгрунтовано розподіл багатофункціональних музейних комплексів за крупністю.

Запропоновано класифікацію розширення художніх музеїв за комплексом критеріїв (ємністю, поверховістю, розташуванням відносно основної будівлі та відносно рівня поверхні землі, кількістю функціональних зон, терміном використання тощо). Вперше розглянуто та систематизовано прийоми розширення художніх музеїв, визначено історичні етапи їх розвитку. Сформульовано наукові принципи розширення художніх музеїв (цілістності музейного фонду, безперервності огляду експозицій, архітектурно-просторової цілістності, комфортності умов відвідування музею, безпечності зберігання експонатів). Розроблено методику проектування розширення художніх музеїв в залежності від кількості експонатів і розміру земельної ділянки. Удосконалено метод розрахунку максимальної одночасної кількості відвідувачів. Розроблено метод визначення об'ємно-просторової побудови розширення. Одержали подальший розвиток прийоми формування архітектурно-художньої виразності художніх музеїв.

Визначено проблеми в організації художніх музеїв ХХ - початку XXI ст., відповіді на які стали відправною точкою в пошуку нових архітектурно-дизайнерських рішень експозиційних просторів. Розглянуто видатні музейні споруди, об'ємно-просторова і організаційна структура котрих стала відповіддю на актуальні проблеми, що характеризують етапи розвитку музейної експозиції. Показано, що хронологічно першим постало питання про формування експозиційного інтер'єру як відкритого простору. З другої половини ХХ ст. визначилися питання організації музею як поліфункціональної установи. В цей же період відбуваються пошуки розв'язання проблеми театралізації художнього простору. На початку ХХI ст. музейний простір уже розглядають як масштабний мистецький об'єкт, дизайн котрого формується як синтетичне дійство, базоване на взаємозв'язку архітектури, експозиційних засобів і самих експонатів.

Вперше систематизовано та удосконалено класифікацію музейно-виставкових авіаційних комплексів (МВАК) (за територіальною ознакою, за терміном функціонування, за тематикою виставки, за характером ізоляції простору тощо.). Виявлено вплив технологічного процесу на функціонально-планувальне вирішення МВАК (функціонально-планувальна схема, функціональне зонування). Зазначено, що вплив конструктивних рішень на формування МВАК (на художній образ, на візуальну естетику авіаційного комплексу та на функціонально-планувальне вирішення). Вперше запропоновано методи розробки проектів МВАК, нормалі для розрахунку площ виставкових приміщень МВАК (формули розрахунку виставкових площ відповідно до диференціації повітряних суден та їх габаритів). Вперше сформульовано основні принципи формування МВАК (принцип естетичної унікальності, принцип ситуативної адаптивності, принцип екологічної безпеки та принцип варіабельності). Вперше запропоновано номенклатуру МВАК (музей авіації, музейно-виставковий авіаційний комплекс, авіа парк).

Увагу присвячено одному з важливих аспектів існування художніх музеїв - їх розширенню. Зазначено, що цей процес характеризується збільшенням розмірів площі як експозиційних залів, так і кожного з планувальних елементів будівлі. Зібрано та проаналізовано вітчизняні та закордонні розширення художніх музеїв. Наведено розрахунки площі експозиційних залів, максимальної та очікуваної кількості відвідувачів розширення. Запропоновано прийоми об'ємно-просторової побудови розширення. Встановлено особливості формування архітектурно-художньої естетики розширення та умови її існування з історичною будівлею.