Наведено загальну характеристику будівель та інженерних споруд, які експлуатуються на залізничному транспорті, відомості про їх фізичний стан, основні пошкодження та дефекти, опис основних природних і технологічних впливів на будівлі та споруди. Описано найбільш розповсюджені та шкідливі впливи - зволоження та корозію металевих і залізобетонних конструкцій. Висвітлено ефективні засоби та технології захисту конструкцій і споруд від вданих впливів.

Наведено загальну характеристику будівель та інженерних споруд, які експлуатуються на залізничному транспорті, відомості щодо їх фізичного стану, основних пошкоджень та дефектів. Проаналізовано основні природні та технологічні впливи на будівлі та споруди. Описано найбільш розповсюджені та шкідливі впливи - зволоження та корозію металевих і залізобетонних конструкцій. Висвітлено ефективні засоби та технології захисту конструкцій і споруд від вказаних впливів.

Досліджено процеси формоутворення об'єктів, що забезпечують цілісність архітектурно-містобудівного середовища на декількох містобудівних рівнях, зокрема, об'єднаних вокзальних комплексів (на прикладі залізнично-автобусних). Уточнено поняття об'єднаного вокзального комплексу, доведено необхідність розгляду його як елемента двох ієрархічних структур - системи населених місць (СНМ) і міста. Одержані результати дозволяють вирішити проблеми містобудування та визначити перспективи розвитку міста та СНМ щодо удосконалення територіальної організації та формування цілісного архітектурного вигляду.

Розглянуто особливості формування вокзального комплексу у м. Львів в історичній послідовності від часу його побудови у 1861 р. до сьогоденя.

Розглянуто досвід архітектурно-просторової модернізації залізничних вокзальних комплексів головних міст Європи, методи удосконалення та доцільність розташування великого поліфункціонального вокзального комплексу в історично сформованій міській структурі. Визначено напрями розвитку сучасних залізничних вокзальних комплексів.

Розглянуто основні принципи модернізації та реконструкції залізничних вокзальних комплексів у межах історичного міста. У принципах враховано його історичні особливості, а також забезпечено композиційну цілісність міста загалом.

Оптимізовано полімерцементні розчини (ПР) для відновлення та захисту будівель і споруд, що експлуатуються на залізницях. Вивчено процеси руйнування поверхні будівель та інженерних споруд з каменю і бетону, розташованих поряд із залізничними коліями, у тому числі електрифікованими постійним струмом. Встановлено закономірності структуроутворення ПР. Досліджено геометричні й електроповерхневі, а також електроізоляційні властивості складових і самих ПР. Визначено залежності властивостей реології ПР і міцнісних характеристик модифікованого полімерцементного каменю від їх складу та інших факторів. Досліджено вплив складу модифікованого ПР на експлуатаційні властивості ремонтного шару, а також адгезію модифікованих ПР до поверхні бетону. Показано ступінь електрокорозійної стійкості ПР та розроблено склад і технологію виготовлення модифікованих полімерцементних сумішей, виконано їх виробничу перевірку і впровадження у ході ремонтно-відбудовних робіт на будівлях і спорудах, що експлуатуються на залізницях.

Розроблено методологічні основи розвитку залізничних вокзальних комплексів (ЗВК) як елементів містобудівних систем: місто, система населених місць, регіон. Зазначено, що специфіка об'єкта полягає в забезпеченні ним своєрідного матеріально-енергетичного обміну між містом і його зовнішнім середовищем, тим самим функціонування ЗВК забезпечує зв'язність територіальних систем різних ієрархічних рівнів у єдиний містобудівний простір життєдіяльності соціуму. Показано, що на його розвиток позитивно впливає підвищення інтенсивності процесів міграції між поселеннями. Зазначено, що в основі механізму розвитку ЗВК лежить взаємозв'язок між вимогами до його функціонально-просторової організації та характеристиками вищих містобудівних систем. Обгрунтовано необхідність узгодження етапів структурних змін системи ЗВК з етапами генезису містобудівного простору. Наведено містобудівну класифікацію ЗВК, сформульовано принципи його містобудівного розвитку, методику передпроектного аналізу і основи прогнозування розвитку комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: О801.1 + Н742.6

Шифр НБУВ: Ж72605 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено розміщення, характерні риси та стилістично-композиційні властивості вокзалів уздовж залізниці Перемишль - Сучава, сформульовано їх головні типи.

Залізничні вокзали, маючи первинно за прототип палацові, житлові та інші будівлі, утворили самостійну групу громадських будинків, яка стала впливати зворотно на образ поселень. Вокзали стали частиною архітектурного образу країв, утворюючи їх ідентичність. Простежено формування композиційно-стилістичних типів будинків вокзалів, їх розташування в Галичині, Буковині та Закарпатті та встановлено способи їх локалізації. Окреслено основні тенденції сучасного стану та використання вокзалів і пасажирських споруд, беручи до уваги процеси в країнах високого розвитку.

Досліджено найхарактерніші архітектурно-пластичні ознаки пасажирських споруд залізниць Закарпаття за основними історичними періодами їх формування.

Архітектурно-просторові та композиційно-стилістичні особливості формування залізничних вокзалів Закарпаття розглянуто на тлі історичних і територіальних передумов. Проведено порівняння вокзалів і пасажирських будівель з іншою громадською та житловою забудовою.

Вокзали залізниць розглянуто як сформований тип будівлі, що утворює архетипи елементів і цілісної споруди. Цей образ будівлі є сталим і взаємодіє з іншими типами громадських будівель і житла.

Проаналізовано сучасні проблеми містобудівного розвитку залізничних вокзальних комплексів (ЗВК) малих і середніх міст як елементів декількох ієрархічних рівнів, вузлових елементів містобудівної та транспортної систем на прикладі України. ЗВК активно впливають на містобудівні процеси міст, формують взаємодію з зовнішнім середовищем відповідно до потреб суспільства, вимог просторової і композиційної організації містоформуючих об'єктів. Проведено аналіз науково-практичного досвіду розвитку ЗВК малих і середніх міст, визначення сучасних тенденцій розвитку ЗВК у структурі малих і середніх міст; розширено теоретичну базу щодо взаємодії транспортно-комунікаційного вузла та громадського центру міста. Розроблено спеціальний метод дослідження ЗВК, який базується на використані ієрархічної моделі його формування; визначено закономірності розвитку ЗВК малих і середніх міст, містобудівні принципи та прийоми їх формування. Розроблено рекомендації щодо розвитку території малих і середніх міст у зоні дії ЗВК.