Розглянуто проблеми експлуатації артезіанських свердловин. Визначено причини зменшення подачі води свердловинами внаслідок фізичного зношення електрозаглибних насосів за часом, кольматації робочої частини фільтрів і прифільтрового простору свердловин сольовими відкладеннями та продуктами корозії. Увагу приділено математичному моделювання та прогнозуванню роботи артезіанських свердловин і насосного обладнання.

Рассмотрены проблемы эксплуатации артезианских скважин. Определены причины уменьшения подачи воды скважинами вследствие физического износа электропогружных насосов по времени, кольматации рабочей части фильтров и прифильтрового пространства скважин солевыми отложениями и продуктами коррозии. Уделено внимание математическому моделированию и прогнозированию работы артезианских скважин и насосного оборудования.

Рассмотрено два примера оценки технического состояния роторных машин: в первом рассмотрена возможность использования сигнала, получаемого с датчика, находящегося в штатной системе контроля компрессора, а во втором в качестве диагностической информации использованы данные вибрации стенки водогонной трубы, вызванные потоком протекающей по ней жидкости.

Висвітлено питання розробки та впровадження методів підвищення ефективності роботи артезіанських свердловин. Розроблено індивідуальні, науково обгрунтовані міжремонтні терміни експлуатації електрозаглибних насосів ЭЦВ на свердловинах; математичне моделювання та прогнозування на основі вибраних моделей термінів виведення свердловин на капітальний ремонт насосного обладнання зі складанням графіків планово-попереджувальних ремонтів на поточний рік. Розроблено математичне забезпечення за підбором на ПЕОМ електрозаглибних насосів до свердловин, а також розроблено 3 робочі програми з моделювання, прогнозування подачі води свердловинами, що дозволяють управляти продуктивністю свердловин та підбирати для них насоси. Розроблено та впроваджено маловитратні методи діагностики і ремонту свердловин.

Наведено головні положення теорії розрахунку продуктивності водозабірних свердловин. Розроблено моделі просторової напірної та безнапірної фільтрації недосконалих свердловин. Проаналізовано ефективність роботи свердловин під час деформації грунту за рахунок кольматажу пористого середовища у присвердловинній зоні за умов взаємодії фільтраційних і фізико-хімічних факторів. Наведено інженерну методику головних технологічних параметрів свердловин. Розроблено математичне моделювання та методи розрахунків процесів регенерації закольматованих фільтрів хімічними реагентами (сполуками) для технологій вводу реагенту. Подано рекомендації щодо вибору ефективних хімічних реагентів і методів очищення фільтрів і прифільтрового простору від механічного та хімічного кольматажу з метою відновлення продуктивності водозабірних свердловин.

Науково обгрунтовано та розроблено математичні моделі та методи розрахунку технологічних параметрів хімічної регенерації свердловин за методом реагентної ванни. Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень і наведено рекомендації щодо встановлення структурних характеристик закольматованих профільтрових зон трубчастих колодязів. Запропоновано новий метод визначення кількості реагентного розчину для регенерації свердловини. Побудовано та реалізовано математичні моделі декольматації внутрішньої поверхні фільтра свердловини та її прифільтрової зони. Виконано грунтовний аналіз впливу температурного фактора на процес розчинення кольматанта з застосуванням різних технологічних схем нагрівання реагентного розчину. Розроблено математичну модель регенерації прифільтрової зони свердловини з використанням термореагентної технології обробки. Проведено дослідження впливу різних побічних факторів і явищ на процес регенерації. Здійснено апробацію реалізованих моделей на підставі дослідних даних, наведених у спеціальній науковій літературі. Розроблено рекомендації щодо застосування одержаних методик і практичного проведення робіт з метою відновлення дебіту свердловин за методом реагентної ванни.

Описано новий метод ехолокації в акустичних хвилеводах із використанням багатомодової структури сигналу, який усуває похибку вимірювання відстані, обумовлену відсутністю даних про швидкість звуку і не потребує реперних відбивачів. Запропоновано методику його реалізації в артезіанських і спостережних свердловинах та наведено результати лабораторного експерименту.

Запропоновано спрощені, а також удосконалені теоретичні основи гідравлічних розрахунків трубчастих водозабірних оголовків із бічними водоприймальними вікнами з урахуванням змінної витрати рідини по довжині оголовка.

Розроблено метод інтенсифікації діючих водозабірних свердловин пневмоімпульсною обробкою. Удосконалено методику розрахунку тиску та імпульсу тиску на фільтр і прифільтрову зону свердловини в частині визначення параметрів пульсації повітряного пузиря. Уперше встановлено залежність, за допомогою якої можна визначити робочий тиск в пневмопатроні, необхідний для декольматації фільтра та прифільтрової зони свердловин на різній глибині. Уперше для одержання ерліфтного ефекту під час обробки свердловини пневмопатроном запропоновано використовувати ерліфтний пульпопровід. Для вибору діаметра пульпопроводу визначено залежності від глибини занурення пневмопатрона і необхідної висоти підйому гідросуміші.