Розвинуто теорію формування міста та регіону як об'єкта взаємопов'язаної територіальної організації з пріоритетним вирішенням комплексу екологічних проблем. Поглиблено сутність поняття "екополіс" стосовно приморського міста. Визначено систему факторів та обгрунтовано пріоритети розвитку приморського екополісу. Виявлено території міста та Севастопольського регіону з особливими умовами використання (рекреаційні, туристичні, історико-культурні, заповідні), надано пропозиції стосовно їх функціонально-планувальної організації. Обгрунтовано напрями створення єдиної інженерної та транспортної інфраструктури міста та регіону як цілісної містобудівної системи. Розроблено заходи щодо досягнення комфортних умов життєдіяльності населення, сталого функціонування екосистеми приморського міста та регіону.

Розглянуто соціально-екологічні та архітектурно-містобудівні проблеми міст рекреаційно-приморських територій Криму, які полягають у порушенні екологічного балансу територій, перенаселенні міст, техногенному забрудненні довкілля, знищенні природних ландшафтів. Запропоновано шляхи вирішення цих проблем комплексними засобами.

Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний науково-практичний досвід і тенденції планування та забудови прибережної смуги приморських курортів. Удосконалено методи визначення параметрів прибережної смуги курортів. Зроблено комплексний аналіз прибережної смуги курортів Великої Алушти. Встановлено існуючі проблеми розвитку курортів. Сформульовано нові містобудівні принципи освоєння прибережної смуги за різних містобудівних умов: комплексного вирішення курортно-рекреаційних та екологічних цілей; трансформації функцій для різних умов; інтеграції інженерного захисту й архітектурного благоустрою; формування морського фасаду та інноваційних екваторіальних комплексів. Надано нормативно-методичні рекомендації щодо удосконалення функціонально-планувальної структури та архітектурно-просторової організації прибережної смуги курортів; запропоновано "мікрозонування". Розроблено модель розвитку прибережної смуги приморських курортів.

Встановлено специфіку стихійного функціонування місць самодіяльного відпочинку у житловому фонді існуючих приморських поселень у Азово-Чорноморському регіоні України. Виявлено основні передумови та фактори, які впливають на формування житлово-рекреаційних комплексів (ЖРК) у їх структурі. Удосконалено методи вирішення завдань наукового дослідження ЖРК: метод визначення кількісних показників неорганізованої рекреації у місцях масового відпочинку, метод експертної оцінки вибору місць неорганізованої рекреації у приморських населених пунктах, методику оцінки факторів впливу на розміщення ЖРК, метод розрахунку кількісних показників для визначення параметрів ЖРК. Розроблено містобудівну типологію приморських ЖРК і запропоновано нову систему диференційованих кількісних показників для визначення їх параметрів. Сформульовано принципи формування ЖРК. Для впровадження принципів у проектну практику побудовано планувальні моделі, визначено функціональне зонування та узагальнено прийоми архітектурно-просторової композиції забудови ЖРК.

Викладено містобудівні основи просторового планування гірських рекреаційних територій Карпатського регіону України. Науково обгрунтовано новий тип рекреаційних утворень в гірських умовах - багатопрофільний гірськолижний комплекс цілорічного режиму функціонування з розвиненою сервісною інфраструктурою "Apres-Ski". Встановлено залежність просторового планування регіональних мереж гірських рекреаційних територій Українських Карпат від взаємозв'язку систем розселення з об'єктами природно-заповідного фонду. Розроблено методику імітаційного моделювання рекреаційних потоків, оптимізаційні моделі рекреаційного кластера й алгоритми: регулювання рекреаційного потоку, збалансованого розвитку й інноваційного освоєння рекреаційних територій. Розроблено склад об'єктів функціональної зони гірськолижних комплексів "Apres-Ski" і номенклатура споруд з розрахунковими показниками соціально гарантованих об'єктів громадського обслуговування відпочиваючих на території Українських Карпат. Сформульовано основні наукові принципи (еколого-містобудівного балансу, диференціації рекреаційних потоків, створення інноваційних об'єктів тощо) та прийомів просторового планування гірських рекреаційних утворень (басейновий, інноваційний, каскадно-ярусний та інші).