Розглянуто результати натурних випробувань пакетотвірних стропів у разі навантажування за трапецеїдальним циклом. Працездатність матеріалу стрічки стропів оцінено шляхом зіставлення її міцності в початковому стані та після напрацювання. Запропоновано параметр для оцінки пошкодження полімерного матеріалу під час витримки під навантаженням, що дозволяє визначити залишкову міцність стрічки за відомого навантаження. За циклічного навантаження стропів суттєво знижується міцність стрічки, що зумовлює зменшення фактичного коефіцієнта запасу міцності стропа. Розрахунок номінальної вантажопідйомності пакетоутворюючих стропів необхідно виконувати з урахуванням значення розривного зусилля стрічки, що випробовується після напрацювання.

Виконано аналіз особливостей скріплення пакет-піддонів розтягуваною плівкою.

Проведено аналіз існуючих технічних розробок транспортних засобів для перевезення партіоних тарно-штучних вантажів. З метою підвищення якості перевезень і продуктивності роботи транспортних засобів запропоновано новий технічний розв'язок.

Запропоновано математичну модель піднімально-опускного механізму з електромеханічним приводом при двоетапному переміщенні платформи, яка дала змогу визначити зміну кінематичних і динамічних параметрів переміщення піднімально-опускного пристрою під час вирішення задачі оптимізації. За результатами експериментальних досліджень визначені закономірності зміни потужності приводу піднімально-опускного механізму під час виконання технологічних операцій переміщення вантажів різної маси.

У конструкціях сучасних вакуумних захоплювальних пристроїв (ВЗП) спостерігаються революційні зміни. Ці зміни пов'язані з появою нових конструктивних матеріалів з покращеними фізико-механічними характеристиками та технологій створення складних конструкцій шляхом використання 3Д-принтерів. Потреба створення нових конструкцій ВЗП із розширеними функціональними можливостями є наразі дуже актуальною. Розглянуто можливість використання ВЗП для виконання технологічних операцій в обладнанні для переміщення тарно-штучних вантажів (ТШВ). Розроблено математичну модель для визначення зусилля утримання ТШВ і величини вакууму в таких пристроях з урахуванням додаткових динамічних навантажень і фізико-механічних властивостей пакувальних одиниць, що надає можливість забезпечити надійне їх утримання. Проведено порівняльний аналіз зусиль утримання стандартних і гофроприсмоктувачів. За результатами аналітичних досліджень встановлено, що зміна напрямку вектора сили інерції збільшує зусилля утримання ТШВ у 1,5 разу за однакових показників кінематичних і динамічних навантажень. Використання гофроприсмоктувачів надає додаткові технічні можливості для захоплення ТШВ зі складною конфігурацією твірних поверхонь і є додатковим джерелом коливальних процесів, які суттєво зменшують зусилля утримання упаковок до 40 % у порівнянні зі стандартними присмоктувачами за однакових показників величини вакууму, кінематичних і динамічних навантажень. Визначено, що зміщення осі присмоктувача відносно центру тяжіння ТШВ у межах розмірів ядра перерізу контакту призводить до суттєвого збільшення величини вакууму в присмоктувачі на 30 %, а зміна кута дії сили інерції - на 40 %. Отримані результати можуть бути використані для розробки нових конструкцій ВЗП.

Проведено дослідження з використанням методу підвищення сил тертя між шарами тарних вантажів надає змогу визначити характерні параметри, які убезпечуватимуть взаємне переміщення тарних вантажів, забезпечуватимуть стійкість пакета за умови виконання навантажувально-розвантажувальних транспортно-складських робіт, підібрати відповідний пакетувальний засіб, спростити схему технологічного процесу пакетування та зменшити час кінематичного циклу пакетоформувальної машини.

В сучасних умовах задача удосконалення систем зберігання матеріальних запасів має значну наукову і практичну значимість. При цьому характер і ступінь впливу параметрів вхідного потоку вантажів на потрібне технічне оснащення складів з позицій логістики та системного підходу вивчені недостатньо. Відсутність остаточного рішення задачі щодо розробки універсальної методики визначення раціональних технічних і технологічних параметрів складів тарно-штучних вантажів сформулювало мету дослідження, яка полягає у встановленні раціонального оснащення складського комплексу на основі імітаційного моделювання процесу його функціонування, що формалізований мережею Петрі. Представлена методика формалізації процесу функціонування транспортно-складського комплексу QPNet. Представлена методика техніко-економічного порівняння варіантів оснащення складського комплексу, в основі якої лежить використання модифікованих приведених витрат. У роботі визначені їх переваги та недоліки. На основі виконаного аналізу визначена імітаційна система для розробки моделі складського комплексу. Наведена універсальна методика визначення раціональних технічних і технологічних параметрів складів тарно-штучних вантажів з використанням імітаційної моделі складу, технологічний процес роботи якого представлено мережею Петрі. З розробленою імітаційною моделлю складу виконана серія експериментів, в результаті чого отримана сукупність техніко-експлуатаційних показників роботи складського комплексу. Отримані показники функціонування складу стали основою для визначення його раціонального технічного оснащення. Методика побудови універсальної моделі складського комплексу і техніко-економічної оцінки показників його функціонування дозволить більш точно визначати раціональну кількість технічних засобів і технічне оснащення при проектуванні нових або реконструкції існуючих транспортно-складських комплексів.