Висвітлюються особливості модернізації станційних систем автоматики і телемеханіки, електричної централізації (ЕЦ) як автоматизованої системи управління рухом поїздів, техніко-економічні аспекти модернізації ЕЦ. Повідомляється про забезпечення безпеки в мікропроцесорних централізаціях, наводяться приклади практичної реалізації схем з безпечною післядією. Подаються загальні відомості про структури мікропроцесорних централізацій, їх класифікацію. Дається характеристика мікропроцесорних централізацій (EIS Siemens, Alcatel SEL, Alcatel Austria, VPI та ін.), повідомляється про технічні засоби та досліджуються тенденції їх розвитку.

Наведено характеристику та описано склад системи диспетчерського контролю "Каскад". Проаналізовано роботу програмного забезпечення автоматизованих робочих місць персоналу, основні операції, які використовуються в процесі керування пристроями СЦБ на станціях і перегонах, особливості роботи з програмою графіка руху поїздів і терміналом АСОУП. Висвітлено питання мережної взаємодії складових частин програмно-апаратного комплексу.

Приведена характеристика и описан состав системы диспетчерского контроля "Каскад". Проанализированы работа программного обеспечения автоматизированных рабочих мест персонала, основные операции, используемые в процессе управления устройствами СЦБ на станциях и переездах, особенности работы с программой графика движения поездов и терминалом АСОУП. Освещены вопросы сетевого взаимодействия составных частей программно-аппаратного комплекса.

Розглянуто модернізовані станційні системи залізничної автоматики - електрична централізація з індустріальною системою монтажу та уніфікована централізація УЕЦ-М. Описано модернізовані системи електричної централізації з використанням мікропроцесорних та електронних пристроїв.

Рассмотрены модернизированные станционные системы железнодорожной автоматики - электрическая централизация с индустриальной системой монтажа и унифицированная централизация УЭЦ-М. Описаны модернизированные системы электрической централизации с использованием микропроцессорных и электронных устройств.

Розглянуто питання удосконалення рівня автоматизації процесів контролю та оцінки технічного стану систем електричної централізації з метою підвищення ефективності технічного обслуговування розглянутих приладів. Сформульовано абстрактну задачу контролю технічного стану систем електричної централізації на підставі принципу співвіднесення внутрішніх станів контрольованого та еталонного об'єктів. Запропоновано метод контролю відповідності параметрів функціонування та моделі оцінки технічного стану об'єктів електричної централізації, що дозволяють автоматизувати контроль їх працездатності на поточний момент часу, виявити відмови й усунути їх раніше, ніж вони вплинуть на процес перевезення. Синтезовано моделі визначення позаштатних ситуацій у системах електричної централізації на підставі їх опису в часовій псевдофізичній логіці з використанням елементів теорії нечітких множин, які дозволяють оперативно ідентифікувати позаштатні ситуації та визначити причину їх виникнення. Розроблено методику аналізу технічного стану системи електричної централізації з використанням опису даного складного об'єкта контролю у вигляді гіперграф-моделі.

Висвітлено проблеми організації руху поїздів. Увагу приділено розробці методів синтезу динамічних функціонально безпечних систем керування стрілками та світлофорами з застосуванням аналітичних залежностей між вхідними та вихідними сигналами, представленими як безупинні функції часу. Розкрито теоретичні засади формування методів синтезу системи сигнально-процесорної централізації. Наведено інформацію про системи диспетчерської централізації, особливості аналізу потоку подій системи керування рухом поїздів, метод прискореного тестування програмного забезпечення систем сигналізації та централізації.

Освещены проблемы организации движения поездов. Уделено внимание разработке методов синтеза динамических функционально безопасных систем управления стрелками и светофорами с применением аналитических зависимостей между входными и выходными сигналами, представленными как непрерывные функции времени. Раскрыты теоретические основы формирования методов синтеза системы сигнально-процессорной централизации. Дана информация о системах диспетчерской централизации, особенностях анализа потока событий системы управления движением поездов, методе ускоренного тестирования программного обеспечения систем сигнализации и централизации.

Розроблено методи аналітичної інтерпретації графічних моделей підсистеми логічних залежностей мікропроцесорної централізації стрілок та сигналів з використанням топологічних матриць. Дані методи дозволяють виконати компактне та наочне аналітичне представлення підсистеми логічних залежностей станцій великої розмірності, яке можна застосувати в якості критерію адекватності комплексної випробувальної моделі. Матричне представлення підсистеми логічних залежностей передбачає попереднє розбиття графу даної підсистеми на компоненти, які наділені функціональною завершеністю з позиції моделювання поїзних та маневрових переміщень на залізничній станції, що обумовлює надмірність вихідних блоків топологічних матриць, яка виявляється в наявності спільних елементів в суміжних блоках. Виходячи з цього, під час розробки методу переходу від блочного розбиття до суцільної топологічної матриці передбачено виключення спільних стовпців та строк з блоків, які формуються на основі графу підсистеми логічних залежностей.

Высокий научный и технологический уровень разработки системы микропроцессорной централизации стрелок и сигналов (МПЦ-С) и методов ее испытаний на функциональную безопасность, привлечение для этого квалифицированных научных сотрудников, конструкторов и технологов по СЦБ позволили обеспечить необходимую безопасность управления стрелками и сигналами на станции. Сертификация системы МПЦ-С и наилучшие экономические показатели дают возможность для ее широкого внедрения не только для промышленного, но и для магистрального ж.-д. транспорта.

Досліджено питання підвищення якості експлуатації стрілочних електроприводів (СЕ) систем централизації стрілок і сигналів шляхом подальшого удосконалення методів контролю та керування їх виконавчими пристроями. Запропоновано метод контролю параметрів СЕ на основі теорії штучних нейронних мереж, який надає можливість у реальному масштабі часу прогнозувати ефективність роботи їх виконавчих пристроїв. Розроблено імітаційні моделі пускових й робочих характеристик двигунів СЕ з метою їх дослідження. Розроблено метод керування безконтактним двигуном СЕ який дозволяє, незалежно від впливу збурювальних дій, забезпечити безперервну зміну струму, моменту та швидкості обертання ротора за заданим законом і вдосконалено його нейромережеву модель.

Разработаны математические модели электропривода стрелочного перевода в виде двух- и трехмассовой электромеханических систем на основе двигателей постоянного и переменного тока как основного исполнительного элемента системы автоматизации железных дорог. Отклонения модельных и экспериментальных переходных процессов для параметров стрелочного перевода СП-6м не превышают 5 %.

Розглянуто питання створення теоретичних основ вибору й оцінки типу електроприводів стрілочних переводів, що працюють в оптимальних режимах з урахуванням нелінійностей навантаження й електрофізичних властивостей двигунів, на основі розв'язання задачі мінімізації основних показників якості таких, як: час переводу, величина імпульсу удару гостряка об рамну рейку, величина пружної сили в робочій тязі, а також величина загальних втрат у системі. Запропоновано узагальнений векторний критерій ефективності роботи електроприводу стрілочного переводу, компонентами якого є час переводу, величини імпульсу удару гостряка, пружної сили, а також загальних втрат потужності системи, за яким проведено оцінку придатності використання конкретного типу переводу для ділянок швидкісного та високошвидкісного руху. Розглянуто існуючі кінематичні схеми з типовими двигунами, запропоновано використати перспективну - шпальну компоновку з новими типами електродвигунів ротаційного та лінійного виду. Розроблено математичні моделі для існуючих і перспективних типів стрілочних переводів на базі двигунів ротативного та лінійного типів, що основані на рішенні рівняння Лагранжа для електромеханічної системи з урахуванням нелінійності магнітної системи. Створено імітаційні моделі електроприводів стрілочних переводів у середовищі MATLAB SIMULINK на базі двигуна постійного струму (ДПС), асинхронного двигуна (АД), вентильно-індукторного двигуна (ВІД), лінійного двигуна електромагнітного типу (ЛДЕМТ) і лінійного індукторного двигуна (ЛІД), проведено перевірку адекватності існуючим зразкам. Сформульовано задачу аналізу з визначення раціональної структури електроприводу стрілочного переводу на основі ДПС, АД, ВІД, ЛДЕМТ і ЛІД.