Досліджено розподіл випадкової величини, яка характеризується вхідним потоком поїздів за певний проміжок часу. Запропоновано формулу для розрахунку потрібної кількості колій у приймально-відправних парках залізничних станцій.

Представлено исследование связи между массой поезда и планом формирования поездов, а также методика оптимизации этих планов.

Проаналізовано методику нормування витрат палива на маневрову роботу. Окреслено шляхи її удосконалення. Наведено результати статистичної обробки даних роботи маневрових локомотивів на характерних дільницях роботи.

Наведено економіко-математичну модель технологічного процесу роботи проміжної залізничної станції. Розроблено сценарій та алгоритм моделювання, в основу якого покладено метод автоматного моделювання, що дає можливість адекватного представлення процесів навантаження - розвантаження вагонів на станції з урахуванням часу простоїв, що призводить до зниження прибутків станції від обслуговування транспортних одиниць.

Наведено методичні підходи оцінки найбільш імовірної тривалості часу знаходження поїздів на дільницях.

Наведено методику визначення тривалості виконання технологічних операцій з урахуванням дії основних і додаткових факторів для моделювання експлуатаційної роботи залізниць.

Розглянуто всі можливі варіанти накопичення та формування поїздів з порожніми вагонами.

Розглянуто питання удосконалення технології маневрової роботи на сортувальних станціях в підсистемі "парк прийому - сортувальна гірка" у разі застосування електричної тяги за критерієм ресурсозбереження. Охарактеризовано основні фактори, які впливають на процес розформування на підставі аналізу статистичних даних. Визначено, що застосування електричної тяги на сортувальній гірці має свою перспективу, однак виявлений ряд недоліків вказує на доцільність рекомендувати до впровадження в сортувальний процес спеціалізованих маневрових електровозів. Розроблено математичну модель процесу розформування рухомого складу на сортувальній гірці, яка дозволяє визначити раціональні режими роботи сортувальних засобів протягом доби. Наведено критерії ефективності режимів роботи електровозів на сортувальних гірках. Показано, що у випадку інтенсивного переводу контролера до максимальної позиції, або максимальної швидкості руху забезпечується енергоощадний режим розформування. Проаналізовано значення експлуатаційних витрат на розформування поїздів у контексті вартості електроенергії протягом доби. Висвітлено проблеми залежності енерговитрат гіркових електровозів від основних факторів, на підставі чого визначено раціональні конструктивні параметри парку прийому за критерієм мінімізації витрат електроенергії маневровим локомотивом. Запропоновано здійснювати реалізацію ресурсоощадної технології процесу розформування рухомого складу електричною тягою через АРМ маневрового диспетчера.

Розглянуто питання підвищення ефективності керування окремими технологічними процесами станцій магістрального і промислового залізничного транспорту шляхом оптимізації засобів контролю та управління. Удосконалено методику підвищення достовірності ідентифікації маршрутів, засновану на методі максимальної правдоподібності, визначено умови ефективності її використання. Показано, що запропонований метод ідентифікації цілком виключає помилкове визначення маршруту у разі викривлення одного сигналу. Розроблено математичну й імітаційну моделі регулятора швидкості з дискретним вимірювачем даного показника в автоматизованій системі керування скочуванням одиничних порожніх вагонів. Вперше враховано можливість вироблення керуючого впливу під час переходу кожної вісі вагону над дискретним вимірювачем швидкості. Розроблено структуру регулятора швидкості у даній системі й сформульовано принцип підвищення ефективності регулювання, заснований на гнучкому виборі моментів переключення ступеней гальмування, показано його ефективність. Результати наукового дослідження впроваджено в інформаційно-керуючих системах на станціях магістрального й промислового залізничного траспорту.

Створено функціональну ергатичну модель залізничної станції, у якій людина приймає безпосередню участь у процесі моделювання, виконуючи функції диспетчера. Використання таких моделей дозволяє врахувати управлінську діяльність персоналу (людський фактор) під час моделювання роботи станції та за рахунок цього підвищити вірогідність одержаних результатів. Технологічний процес роботи станції формалізовано на базі детермінованого скінченного автомату, що дозволяє адекватно моделювати функціонування залізничних станцій всіх типів без обмежень за складністю та структурою технологічного процесу, а також забезпечує можливість інтерактивної участі людини-диспетчера у процесі моделювання. Формалізовано та розв'язано задачу вдосконалення техніко-технологічних параметрів станцій як задачу векторної оптимізації, що дозволяє визначати раціональний комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення конструкції та технології роботи станцій, приймати обгрунтоване рішення з урахуванням вартості проекту й ефекту від його реалізації. Запропоновано критерій оцінювання рівня професійної підготовки диспетчерського персоналу залізничних станцій, який базується на методах дискримінантного та кластерного аналізу. Визначення критерію здійснюється з використанням імітаційних тренажерів і дозволяє одержати об'єктивну оцінку готовності персоналу станцій, функціонально взаємопов'язаного з оперативним керуванням їх роботою.

Наведено результати досліджень, присвячених питанням підвищення ефективності функціонування технічних прикордонних передавальних станцій залізниць України, раціоналізації їх технології роботи та технічного оснащення. Проведений аналіз і формалізація виробничих процесів розкрили взаємну залежність виконання основних операцій. Розроблено графи станів дво-, три- і чотирифазних СМО, що описують функціонування активних циклів технологічних ліній у підсистемах прийому та відправлення прикордонно-передавальної станції. Обгрунтовано критерій оптимальності вирішення завдання підвищення ефективності функціонування технічних прикордонних передавальних станцій - сумарні економічні витрати. Реалізовано математичну модель визначення даного та інших параметрів у вигляді програм розрахунку, що характеризують потужність підсистем "прийому" і "відправлення". Розглянуто за допомогою програмного продукту ЕОМ варіанти технічного оснащення і технологічного забезпечення ліній, що забезпечують обслуговування потоку, проведено мінімізацію сумарних економічних витрат. Розрахунки довели, що варіант організації роботи прикордонної передавальної станції за умов максимальної паралельності операцій має вигоду з економічної точки зору, хоча і потребує додаткових капітальних витрат.

Запропоновано нові технічні засоби автоматизованого регулювання швидкості відчепів на сортувальних гірках шляхом підвищення їх переробної спроможності та внаслідок скорочення часу розформування потягів. Розроблено експериментальні моделі закріплення потягів та автоматизованого регулювання швидкості відчепів, що відтворюють реальні умови роботи стопорних механізмів у парках станцій та гіркового локомотиву на сортувальній гірці. Удосконалено технологію насуву потягів за допомогою автоматизації процесу їх закріплення. Запропоновано методи регулювання швидкості відчепів на автоматизованих сортувальних гірках шляхом інтеграції нових функціональних задач щодо мінімізації експлуатаційних витрат.

Досліджено проблему удосконалення конструкції та технології роботи залізничних стацій на базі математичного моделювання. Розроблено інтегровану систему геометричних і функціональних моделей для аналізу та синтезу станцій. Геометричні моделі визначають конструкцію колійного розвитку станцій та використовуються для його синтезу. Функціональні моделі використовуються для аналізу станцій та дозволяють одержати оцінку їх ефективності, необхідну для пошуку шляхів покращання конструкції та технології станції. Розроблено теоретичні засади та створено функціональні моделі основних станційних підсистем: парків станцій та підходів до них, сортувальних гірок і районів формування. Функціональні моделі, які здійснюють імітаційне моделювання підсистем, побудовано з використанням системного підходу та мають ієрархічну структуру. Розроблену сукупність моделей можна використовувати як базову в автоматизованій системі прийняття рішень для оцінки та вибору раціонального комплексу заходів щодо підвищення ефективності експлуатації станцій.

Визначено принципові недоліки та резерви покращання ефективності функціонування залізничних вузлів України як складних технологічних систем у частині переробки місцевого вагонопотоку. Проведено дослідження та класифіковано дані вузли за ступенем розвитку. Введено поняття "розвинений" залізничний вузол. Запропоновано розглядати залізничний вузол як складну технологічну систему, яка має певні ознаки, а саме: активну (цілеспрямовану), штучно створену, людино-машинну, відкритого типу, самостійну, неформальну та добре організовану. На прикладі Київського вузла встановлено розподілення обсягів загальновузлової місцевої роботи між станціями вузла, параметрів вхідних і вихідних вагонопотоків основних вантажних станцій. Побудовано метод на основі принципів розробленого комплексу математичних моделей, який має суттєві переваги, оскільки його алгоритм дозволяє визначити оптимальне місце концентрації технічної переробки місцевих вагонів відповідно до вибраних параметрів і критеріїв оцінювання незалежно від складності, фізичної конфігурації, кореспондеції та інших місцевих умов розвинених вузлів. На прикладі Київського вузла визначено оптимальні місця концентрації технічної переробки місцевого вагонопотоку за критеріями мінімізації відстані та часу. Розроблено дві альтернативні моделі розвозу місцевих вагонів. Застосування даних розробок дозволяє скоротити відстань і час маршрутів слідування місцевих вагонів, а також зменшити потребу у локомотивах передавального руху.

Вперше формалізовано технологію взаємодії промислового та магістрального залізничного транспорту на основі комплексу моделей стохастичного програмування та методу динаміки середніх. Запропоновано новий спосіб обгрунтування раціонального часу знаходження вагонів на під'їздних коліях під час виконання технологічних операцій. Одержано номограми залежностей, які дозволяють прогнозувати кількість вагонів під час здійснення кожної технологічної операції. Удосконалено метод визначення раціонального технічного рівня під'їзної колії на підставі використання моделі технології її функціонування, а також станції примикання. Запропоновано метод вибору оптимального виду доставки вантажу на підприємство з урахуванням результатів прогнозування показників роботи під'їзних колій і станцій примикання. Обгрунтовано комплекс задач, що вирішуються на АРМ оперативного персоналу вантажних станцій і транспортних цехів підприємства.

Удосконалено технологію маневрової роботи на сортувальній станції на підставі використання ресурсоощадного підходу з урахуванням впливу експлуатаційних і конструктивних факторів та вибору раціональних параметрів поздовжнього профілю насувної частини сортувальних гірок. Запропоновано кореляційну математичну модель для визначення коефіцієнта стійкості функціонування сортувальної станції під час проведення маневрової роботи у парках приймання - відправлення та на сортувальній гірці. Одержано номограми залежностей основних технологічних показників у межах інтервалу довіри коефіцієнта стійкості для оперативного контролю та керування маневровою роботою за умов раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів. Запропоновано математичну модель процесу розформування потягів на сортвальній гірці як модель динамічного програмування, що дозволяє визначити раціональні конструктивні та технологічні параметри за критерієм витрат паливно-енергетичних ресурсів та одержано номограми залежностей витрат палива маневровими локомотивами від довжини потягу за різного розташування відчепів і конструктивних параметрів поздовжнього профілю насувної частини сортувальної гірки. Удосконалено методи розрахунку витрат палива під час проведення маневрових операцій за рахунок обліку множини експлуатаційних і конструктивних факторів. Уточнено структуру інтегрованої до комплексної системи електронного обміну даними локальної інформаційної мережі сортувальної станції, використання якої забезпечує виконання маневрової роботи за умов ресурсоощадження на АРМ маневрового диспетчера.

Представлено аналіз технічного стану приймально-відправних парків сортувальних станцій України. Виконано перевірку відповідності параметрів колійного розвитку існуючих парків нормам, що рекомендуються в проектній документації.

Розглянуто вплив оперативного формування двогрупних поїздів (ДГП) на витрати по організації вагонопотоків у поїзди на залізничному напрямку. Визначено критерій оцінювання рішення про формування ДГП і розроблено методику його застосування.

Приведены результаты исследования процесса расформирования состава на сортировочных горках при неопределенности информации о ходовых свойствах отцепов и условиях их скатывания, предложены методы выбора режимов торможения для уменьшения риска неразделения отцепов.

Рассмотрено состояние составляющей функциональной надежности у студентов факультета "Управления процессами перевозов", которые в ближайшее время займут рабочие места операторов-диспетчеров на железнодорожном транспорте. Приведены результаты обследований по определению уровня здоровья и биологического возраста. Показано, что большая часть обследуемых имеют сниженный уровень здоровья и существенное превышение биологического возраста над метрическим. За результатами сделан вывод о необходимости контроля этих параметров у действующих операторов-диспетчеров.