Наведено економіко-математичну модель технологічного процесу роботи проміжної залізничної станції. Розроблено сценарій та алгоритм моделювання, в основу якого покладено метод автоматного моделювання, що дає можливість адекватного представлення процесів навантаження - розвантаження вагонів на станції з урахуванням часу простоїв, що призводить до зниження прибутків станції від обслуговування транспортних одиниць.

Наведено методичні підходи оцінки найбільш імовірної тривалості часу знаходження поїздів на дільницях.

Наведено методику визначення тривалості виконання технологічних операцій з урахуванням дії основних і додаткових факторів для моделювання експлуатаційної роботи залізниць.

Рассмотрено состояние составляющей функциональной надежности у студентов факультета "Управления процессами перевозов", которые в ближайшее время займут рабочие места операторов-диспетчеров на железнодорожном транспорте. Приведены результаты обследований по определению уровня здоровья и биологического возраста. Показано, что большая часть обследуемых имеют сниженный уровень здоровья и существенное превышение биологического возраста над метрическим. За результатами сделан вывод о необходимости контроля этих параметров у действующих операторов-диспетчеров.

Проанализированы величины простоя составов в ожидании подачи поездных локомотивов на сортировочных станциях Украины. Приведены данные о простоях для одной из сортировочных станций. Рассмотрены причины появления простя в ожидании локомотивов на станциях и пути его сокращения.

На підставі відтворення технології функціонування прикордонної передавальної станції виявлено, що найбільший вплив на швидкість передачі вагонопотоку за кордон мають простої вагонів під технологічними операціями. Проведено обгрунтування доцільності вдосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонної передавальної станції як учасника транспортно-логістичного кластера.

Розглянуто техніко-економічне обгрунтування удосконалення конструкції паркової гальмівної позиції. Виконано аналіз експлуатаційних витрат та капітальних вкладень, пов'язаних із реконструкцією. Розраховано показники економічної ефективності.

Цель работы - повышение эффективности сортировочного процесса на сортировочных горках с немеханизированными парковыми тормозными позициями путем оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Исследования выполнены с использованием методов моделирования горочных процессов и метода ветвей и границ. На железных дорогах Украины 87 % сортировочных горок имеют немеханизированные тормозные позиции. Характерной особенностью работы таких горок является появление дополнительных требований к интервальному регулированию скорости скатывания отцепов для обеспечения возможности их последовательного торможения регулировщиком, который обслуживает несколько сортировочных путей. В этой связи актуальной является задача поиска такого распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов, которое обеспечивает минимальную продолжительность роспуска. В общем случае число возможных вариантов решения данной задачи является ограниченным, но может быть весьма большим. Поэтому исследование посвящено поиску правил, которые позволяют исключать из анализа заведомо нерациональные варианты. В результате выполненных исследований разработан формальный метод оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Практическая значимость. Результаты выполненных исследований могут быть использованы в оперативной работе железнодорожных станций для решения задачи автоматизированной выдачи рекомендаций по организации роспуска на немеханизированных сортировочных горках, а также при решении задач нормирования числа регулировщиков скорости вагонов на них.

Індекс рубрикатора НБУВ: О280.250.3

Рубрики:

Керування роботою станцій та вузлів

Шифр НБУВ: Ж74012 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - разработка подхода к обоснованию выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с позиции распределения вагонов, направляемых в отстой, между железнодорожными путями общего и необщего пользования. Для достижения поставленной цели использованы методы научного анализа и синтеза, теории графов, а также экспериментально-статистические методы составления моделей. Получена зависимость потребной вместимости железнодорожных путей, в которой учитывается доля приватных вагонов в общем парке, поступающих на места необщего пользования. Предложена схема выбора места размещения вагонов для обоснования выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с учетом имеющегося в наличии путевого оснащения и целесообразности его дальнейшего развития. Задача в такой постановке до настоящего времени не решена, что и определяет актуальность и новизну исследования в данном направлении. Полученная формула по определению потребной вместимости железнодорожных путей, в отличие от существующих способов ее расчета, учитывает влияние случайного характера обслуживания перевозочных средств на местах необщего пользования, а также доли приватных вагонов в общем парке. Предложен метод выбора места размещения приватного подвижного состава, используемый для обоснования выбора режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта с учетом имеющего в наличии путевого оснащения и целесообразности его дальнейшего развития. Отличительной особенностью представленного метода является учет интересов грузовладельца, как стороны, в наибольшей степени заинтересованной в эффективной взаимной работе железнодорожного транспорта общего и необщего пользования. На основании результатов исследования могут быть получены рекомендации по выбору режима взаимодействия магистрального и промышленного железнодорожного транспорта в части распределения вагонов, направляемых для отстоя, между железнодорожными путями общего и необщего пользования. Это позволит уменьшить издержки грузовладельцев за счет минимизации экономических и временных потерь и, как следствие, сделать услуги железнодорожного транспорта более привлекательными для клиентуры, что приведет к повышению его конкурентоспособности на рынке транспортных услуг.

Мета роботи - дослідити доцільність передачі автоматичного керування малодіяльними станціями дільниці (за принципом диспетчерської централізації) черговим по опорних станціях. Проаналізовано роботу вантажонапружених дільниць ПАТ "Українська залізниця". Виявлено, що інформаційна завантаженість диспетчерів, що керують рухом поїздів на дільницях головного ходу, повсякчас перевищує допустимий рівень. Досліджено можливість використання технології диспетчерського регулювання руху поїздів за допомогою введення оперативних зон. Виявлено, що ємності приймально-відправних колій на станціях дільниці вкрай обмежені. Займання обгінних колій "залишеними" поїздами заважає проведенню будь-яких регулювальних заходів усередині дільниці. Поїзди слідують один за одним без надання пріоритету, тобто слідують по дільниці в тому порядку, в якому вони надійшли на неї. Через обмежену кількість колій на переддільничній проміжній станції вантажні поїзди розставляють під обгін пасажирськими на далеких підходах. Це призводить до втрат дільничної швидкості й знижує рівень використання пропускної здатності дільниць. Уведення оперативних зон значно скоротить інформаційні потоки та полегшить працю поїзних диспетчерів дільниці, створить необхідні умови для творчого прийняття рішень із внутрішньодільничного регулювання, сприятиме підвищенню дільничної швидкості руху поїздів. Розроблено нову технологію вдосконалення управління поїзними дільницями шляхом розділення їх на оперативні зони. У кожній зоні, що складається з двох-трьох перегонів, рухом поїздів може керувати черговий опорної станції, що виконує в цьому випадку функції поїзного диспетчера. Запропоновано на резервні колії переддільничних проміжних станцій виставляти состави з технічних станцій, які простоюють у зв'язку з нерівномірністю руху, особливо з кінцевих станцій (стикових пунктів) дільниць обігу локомотивів. Укладання резервних колій і їх утримання, ураховуючи періодичність використання й зменшену допустиму швидкість руху, можна дозволити за менш жорсткими нормами влаштування земляного полотна, баластної призми, епюри шпал, з урахуванням використання стрілочних переводів і колій, знятих з експлуатації.

Мета роботи - удосконалення міжнародних вантажних перевезень у експортно-імпортному та транзитному сполученнях шляхом автоматизації оперативного управління. Виконані дослідження засновані на використанні методів системного аналізу і процедури моніторингу процесу взаємодії залізничного транспорту, митних органів та інших керуючих служб з подальшим застосуванням теорії математичної статистики, системи дослідження операцій на транспорті та теорії прийняття рішень. Виконано аналіз процесу перевезення міжнародних вагонопотоків на прикордонних передавальних станціях, який показав, що на сьогоднішній день станції працюють із перебоями, допускаються тривалі затримки поїздів. Визначено основні причини затримок вагонів, що є найбільш поширеними та характерними для всіх прикордонних передавальних станцій. Для прискорення обміну даними, що пов'язані з перевезенням міжнародних вантажів, запропоновано використання на станції новітніх інформаційних систем за рахунок раціоналізації впровадженої підсистеми автоматизованого робочого місця логіста для забезпечення дотримання логічної послідовності технологічних операцій міжнародних вантажних перевезень на прикордонних передавальних станціях в умовах підвищення якості перевезень і збереженості технічних і експлуатаційних ресурсів. Розроблено математичну модель просування міжнародних вантажопотоків через прикордонну передавальну станцію, структура якої включає цільову функцію - загальні витрати ресурсів від затримки вагонів працівниками станції та іншими контролюючими органами. Наукова новизна роботи полягає в доведенні ефективності удосконалення міжнародних вантажних перевезень за рахунок впровадженої підсистеми автоматизованого робочого місця логіста для забезпечення дотримання логічної послідовності технологічних операцій експортно-імпортних та транзитних вантажних перевезень на прикордонних передавальних станціях в умовах підвищення якості перевезень і збереженості технічних та експлуатаційних ресурсів. Практична значимість роботи полягає в тому, що впровадження її результатів дозволить скоротити простої вагонів на прикордонних передавальних станціях та прискорити доставку міжнародних вантажів.

Мета роботи - удосконалення міжнародних вантажних перевезень у експортно-імпортному та транзитному сполученнях шляхом автоматизації оперативного управління. Виконані дослідження засновані на використанні методів системного аналізу і процедури моніторингу процесу взаємодії залізничного транспорту, митних органів та інших керуючих служб з подальшим застосуванням теорії математичної статистики, системи дослідження операцій на транспорті та теорії прийняття рішень. Виконано аналіз процесу перевезення міжнародних вагонопотоків на прикордонних передавальних станціях, який показав, що на сьогоднішній день станції працюють із перебоями, допускаються тривалі затримки поїздів. Визначено основні причини затримок вагонів, що є найбільш поширеними та характерними для всіх прикордонних передавальних станцій. Для прискорення обміну даними, що пов'язані з перевезенням міжнародних вантажів, запропоновано використання на станції новітніх інформаційних систем за рахунок раціоналізації впровадженої підсистеми автоматизованого робочого місця логіста для забезпечення дотримання логічної послідовності технологічних операцій міжнародних вантажних перевезень на прикордонних передавальних станціях в умовах підвищення якості перевезень і збереженості технічних і експлуатаційних ресурсів. Розроблено математичну модель просування міжнародних вантажопотоків через прикордонну передавальну станцію, структура якої включає цільову функцію - загальні витрати ресурсів від затримки вагонів працівниками станції та іншими контролюючими органами. Наукова новизна роботи полягає в доведенні ефективності удосконалення міжнародних вантажних перевезень за рахунок впровадженої підсистеми автоматизованого робочого місця логіста для забезпечення дотримання логічної послідовності технологічних операцій експортно-імпортних та транзитних вантажних перевезень на прикордонних передавальних станціях в умовах підвищення якості перевезень і збереженості технічних та експлуатаційних ресурсів. Практична значимість роботи полягає в тому, що впровадження її результатів дозволить скоротити простої вагонів на прикордонних передавальних станціях та прискорити доставку міжнародних вантажів.