Изложены теоретические основы формирования рациональных вариантов сети для высокоскоростного движения пассажирских поездов в Украине, описана математическая модель сети. Приведены приближенные решения оптимизационных задач на неориентированных графах.

Изложен опыт зарубежных железных дорог по повышению эффективности пассажирских перевозок. Показаны возможности его применения на железных дорогах Украины.

Раскрыто влияние композиции составов пассажирских поездов на их конкурентоспособность, пассажироемкость и доходы. Предложена методика определения оптимальной композиции состава поездов разной категории.

Приведены характеристики пассажиропотоков и потоков, сопутствующих им. Рассмотрены операции, выполняемые с этими потоками. Описаны особенности пассажирского комплекса, задачи логистики в нем и правила, на которых она должна базироваться в сфере пассажирских перевозок.

Рассмотрены особенности создания микропроцессорных систем, автоматизирующих процессы управления, контроля и диагностики оборудования, которые обеспечивают комфортное, скоростное и безопасное путешествие современными пассажирскими вагонами.

Розроблено математичну модель задачі автоматизованого розроблювання оптимального плану формування пасажирських поїздів. Модель враховує технологічні й економічні складові задачі планування.

Представлен поездной комплекс, состоящий из информационных табло, которые позволяют начальнику поезда оповещать пассажиров как внутри, так и снаружи вагона. Подчеркнуто, что функционирование аппаратуры способствует повышению качества обслуживания пассажиров и конкурентоспособности железнодорожных перевозок.

Описана реализация скоростей пассажирского движения поездов свыше 200 км/ч путем внедрения безбалластной конструкции пути на эстакаде. Предложены варианты экспериментальных конструкций опор, пролетных строений, конструкций укладки рельсов.

Показано стан міських пасажирських перевезень (МПП) у м. Києві. Надано аналіз закордонного досвіду використання залізничного транспорту в МПП. Запропоновано організувати рух міських електропоїздів по станціях Київського залізничного вузла, а також побудувати додаткові пересадочні вузли з метрополітену на залізницю.

Изложены особенности реформирования железнодорожного пассажирского транспорта в Республике Казахстан, а также основные направления программы развития этой отрасли на 2007 - 2009 гг.

Розглянуто питання удосконалення організації процесу пасажирських перевезень за рахунок нових підходів щодо технології оперативного регулювання составоутворенням пасажирських поїздів (ПП) на базі формування системи підтримки прийняття рішень шляхом використання комплексу моделей прогнозування пасажиропотоку і визначення раціональної композиції складу ПП.

Індекс рубрикатора НБУВ: О285

Рубрики:

Пасажирські перевезення

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз стану приміських пасажирських перевезень. Розглянуто проблеми, пов'язані із упровадженням перевезень пасажирів по залізничному кільцю м. Київ.

Запропоновано аналіз причин надання приміським перевезенням пасажирів залізницею статусу соціально значущих. Зазначено, що за ринкових умов приміські залізничні пасажирські перевезення втрачають свою соціальну значущість.

Індекс рубрикатора НБУВ: О285,0 + У053.9(4УКР)372 в605 + У9(4УКР)372

Рубрики:

Пасажирські перевезення

Економічний аналіз в окремих країнах

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено питання розробки та дослідження інформаційно-керуючої та контролювальної системи, оптимізації процесу керування електроприводами поїздів приміського сполучення. Запропоновано структуру системи та її окремих блоків. Розроблено математичні моделі електромеханічних систем дизель- і електропоїздів, з використанням яких знайдено оптимальні керування рухом поїздів та керування роботою енергетичного обладнання. Розроблено системи контролю на підставі таксономічного показника для виявлення розладнань і контролю динамічних характеристик. Запропоновано нейронну мережу прогнозування процесів боксування. Розроблено систему підтримки прийняття рішень машиністом для економії енергоресурсів.

Проаналізовано наукову літературу та практичний досвід, а також вивчено особливості роботи пасажирського комплексу залізничного транспорту (ПКЗТ) України. Вдосконалено понятійний апарат і надано комплексне визначення видів сполучення. На підставі комбінованого підходу розроблено прогноз обсягів пасажирських перевезень. Установлено напрямки розвитку залізничного транспорту, які зумовлюють орієнтири перетворень у ПКЗТ. Виявлено та методологічно обгрунтовано передумови, закономірності та логіку реорганізації сфери пасажирських залізничних перевезень. Розроблено структурну складову й уточнено функціональний компонент трансформаційної моделі. Обгрунтовано необхідність видової диференціації, рівневої інтеграції, функціональної концентрації та структурної локалізації управління. Систематизовано резерви зниження збитковості перевезень. Наведено техніко-технологічний опис і з'ясовано результативність запропонованих автоматизованої обліково-платіжної системи приміського сполучення та системи реалізації проїзних документів через Internet. Узагальнено критерії оцінювання, запропоновано параметри контролю й удосконалено механізм моніторингу стану ПКЗТ. Розвинуто систему інформаційного забезпечення. Розроблено візуально-розрахунковий порядок визначення населеності приміських поїздів, схеми збору первинної інформації та узагальнення даних оперативного обліку, методику визначення індивідуального попиту та додаткове обслуговування пасажирів.

Досліджено закономірності формування пасажиропотоків у транспортно-пересадочних вузлах і пасажирських комплексах. Виявлено закономірності формування пасажиропотоків і величини, які зумовлюють характер функціонування транспортно-пересадочних вузлів і пішохідних комунікацій пасажирських комплексів і визначають їх параметри. Розглянуто питання моделювання динаміки пасажиропотоків вокзального комплексу на основі нормативного та виконаного графіків руху пасажирських поїздів і моделі групової поведінки пасажирів. Розроблено імітаційну модель взаємодії пасажирських потоків у транспортно-пересадочних вузлах і пасажирських комплексах. Наведено класифікацію моделей задач у даній галузі досліджень. Запропоновано процедуру наукової експертизи проектів розвитку вокзальних комплексів і трирівневу систему оцінки якості обслуговування пасажирів.

З метою удосконалення роботи пасажирської технічної станції (ПТС) розроблено технологію оперативного регулювання процесу утворення пасажирських поїздів у межах діючого плану формування. Створено систему підтримки прийняття рішень оперативного персоналу з використанням комплексу моделей, що дозволяють формалізувати технологію прогнозування й оперативного регулювання процесом утворення пасажирських поїздів на ПТС за умов зміни динаміки структури та параметрів пасажиропотоків і невизначеності ситуації на транспортному ринку. Розроблено модель оперативного прогнозування пасажиропотоку на базі нечітко-нейро-генетичного моделювання, що здатна до самонавчання та забезпечує похибку, меншу за 3 - 4 %. Визначено нечіткий модуль регулювання розмірів руху пасажирських поїздів і внесення оперативних змін до схем їх формування. Розроблено модель нечіткого програмування на рівні розв'язання задачі розрахунку раціональної композиції пасажирських поїздів, що відтворює технологію роботи ПТС і забезпечує мінімальні експлуатаційні витрати.

Встановлено раціональні швидкості руху (РШР) пасажирських поїздів на міжнародних транспортних коридорах за рахунок впровадження системного підходу, що враховує наявний стан колійної інфраструктури, тип і характеристики існуючого і перспективного рухомого складу (РС). Визначено умови і сфери застосування РС з примусовим нахилом кузовів вагонів. Проаналізовано нормативну базу для реконструкції плану швидкісних залізниць. Удосконалено існуючий метод визначення РШР поїздів, розроблено і впроваджено оптимальну стратегію перебудови існуючих ділянок залізниць, яка базується на математичних моделях, що враховує сучасне фінансове положення, обмежене інвестування проектів і життєвий цикл роботи залізничної колії. Доведено, що застосування методу векторної оптимізації визначає РШР на різних об'єктах та ділянках за неадитивним критерієм.