Розглянуто питання поширення радіохвиль у вільному просторі, проаналізовано вплив земної поверхні на їх поширення, описано будову і склад атмосфери Землі. Визначено електричні параметри тропосфери та іоносфери, висвітлено особливості поширення радіохвиль різних діапазонів, а також вплив ядерних вибухів на поширення радіохвиль і роботу радіоелектронної техніки. Наведено розрахунки характеристик каналів радіозв'язку діапазону метрових, середніх та довгих хвиль, супутникових мереж зв'язку.

Рассмотрены вопросы распространения радиоволн в свободном пространстве, проанализировано влияние земной поверхности на их распространение, освещены структура и состав атмосферы Земли. Определены электрические параметры тропосферы и ионосферы, освещены особенности распространения радиоволн разных диапазонов, а также влияние ядерных взрывов на распространение радиоволн и работу радиоэлектронной техники. Приведены расчёты характеристик каналов радиосвязи диапазона метровых, средних и длинных волн, спутниковых сетей связи.

Проведена оценка удаления РТС от границы суша - море, при котором в конкретных метрологических условиях происходит запитка тропосферных волноводных каналов над морской поверхностью. Получены графики, позволяющие оценить возможность запитки радиоволновода РТС в зависимости от метеоусловий и удаления её местоположения от границы суша - море. Из приведенных данных следует, что для типичных условий Черноморского бассейна удаление РТС от границы суша - море для обеспечения условий запитки тропосферного радиоволновода не должно превышать 1400 - 2000 м.

Предложено применение ортогонального частотного мультиплексирования (OFDM) для формирования цифровых водяных знаков (ЦВЗ) в УКВ радиотелефонии морской подвижной службы. Разработаны алгоритм нормированного распределения энергии ЦВЗ в методе улучшенного расширения спектра (ISS) с учетом информации о сигнале-носителе и метод обнаружения ЦВЗ на основе хеш-функции. OFDM-ISS метод позволяет реализовать скорость передачи данных ЦВЗ 60 - 268 бит/с в условиях их слуховой невосприимчивости в задаче автоматической идентификации радиотелефонных передач на базе существующей аппаратуры радиосвязи.

Сьогодні електронна картографічна навігаційна й інформаційна система (ЕКНІС) поетапно встановлюється на усі морські торговельні судна. Завдяки підключенню до неї різних навігаційних датчиків ЕКНІС є найважливішим навігаційним засобом сучасного судноплавства. Подальша інтеграція ЕКНІС з апаратурою ультракороткохвильового радіозв'язку дозволяє підвищити ефективність і оперативність радіозв'язку в цілях підвищення навігаційної безпеки. Розроблено нові функції ЕКНІС, які забезпечують взаємодію з контролером цифрового вибіркового виклику (ЦВВ) УКХ радіозв'язку. Для реалізації даної функції в ЕКНІС запропоновано ввести модулі формування і обробки повідомлень ЦВВ, модуль маркування цілей автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), а також вхідний і вихідний інформаційні порти, через які здійснюється підключення до контролеру ЦВВ. Проаналізовано переваги, що одержуються за рахунок реалізації нової функції ЕКНІС, які виявляються в усуненні ручних операцій з контролером ЦВВ і заміні їх автоматичним формуванням виклику, підвищенні оперативності аналізу навігаційної ситуації при одночасному зниженні ризику "людського фактору". Розглянуто можливі морські інтерфейси для підключення контролера ЦВВ, символи для відображення АІС-цілей і запропоновано їх маркування у разі активації ЦВВ з різними пріоритетами радіозв'язку.

Разработаны алгоритмы встраивания дополнительной цифровой информации непосредственно в звуковой сигнал по технологии цифровых водяных знаков (ЦВЗ). Решение о передаче ЦВЗ принимается в рамках компромиссной задачи количество информации - слуховая невосприимчивость - помехоустойчивость на основе оценки нормы вносимых искажений в узкополосных субканалах и сравнения ее с пороговым значением. Помехоустойчивость ЦВЗ обеспечивается передачей каждого бита встраиваемой информации в узкополосном частотном канале и применением помехоустойчивого кодирования. Обнаружение ЦВЗ построено на оценке нормы вектора искажений с последующим декодированием. Разработанные алгоритмы позволяют получить среднюю скорость передачи информации в асинхронном режиме в диапазоне 100 - 350 бит/с при искажениях не превышающих - 20 дБ в условиях действия типовых помех в канале радиосвязи. Алгоритмы применимы как в аналоговых, так и в цифровых спутниковых каналах морской подвижной службы, а также в УКВ радиосвязи системы управления полетами гражданской авиации.

Підвищено точність та обчислювальну стійкість методів детермінованої ідентифікації нелінійних динамічних систем у вигляді рядів і поліномів Вольтерри в частотній області на основі експериментальних даних спостережень "вхід - вихід" з використанням тестових полігармонічних сигналів та урахуванням похибок вимірювань відгуків, в створенні на основі теоретичних досліджень ефективних обчислювальних та програмних засобів визначення багатовимірних частотних характеристик в умовах неповної апріорної інформації щодо системи дослідження. Змодельовано методом ідентифікації з використанням поліномів Вольтерри суттєво нелінійні системи у заданому інтервалі амплітуд вхідних сигналів, за межею радіусу збіжності ряду Вольтерри. Використано вейвлет-фільтрацію для підвищення завадостійкості отриманих результатів ідентифікації. Розроблено апаратно-програмні засоби автоматизованого управління процесом ідентифікації в частотній області на базі комп'ютерів IBM PC.

Присвячено питанням практичної роботи з судновою станцією супутникового зв'язку INMARSAT нового покоління Sailor 250 FleetBroadband (FBB) мережі BGAN. Розглянуто структуру та принцип дії глобальної широкосмугової мережі BGAN, технології передачі даних, голосу, повідомлень і перелік сервісів для морського сегменту BGAN. Розглянуто призначення органів управління, порядок налаштування станції, роботу обладнання у різних режимах і способи оперативного контролю. Особливу увагу приділено питанням передачі та прийому сигналів лиха.

Присвячено питанням практичної роботи з судновою станцією супутникового зв'язку Sailor 6110 Inmarsat mini-C. Проведено детальний огляд структури супутникової системи Inmarsat, взаємодії всіх її елементів та етапів еволюції системи з плином часу. Розглянуто призначення органів управління, порядок налаштування станції, роботу обладнання у різних режимах і способи оперативного контролю. Особливу увагу приділено питанням передачі та прийому сигналів лиха.