На основе твердых веществ, ориентированных на работу в составе бортовых энергетических установок, рассмотрены системы хранения и подачи водорода. На основании процессов гидролиза, сорбции-десорбции водорода обратимыми гидратами интерметаллидов, а также самораспространяющегося высокотемпературного синтеза интерметаллидов определен комплекс термодинамических, кинетических, динамических и других характеристик и параметров данных систем. С учетом различных методов получения водорода и уровня их пожаровзрывобезопасности синтезированы обобщенные схемы построения данных систем, определены области их использования.

Запропоновано методику ремонту авіаційних нікель-кадмієвих батарей, що орієнтована на використання за умов експлуатаційних організацій. Несправні батареї передбачено перекомплектовувати за розрядними характеристиками акумуляторів, які є у наявності. Розроблено новий критерій припустимої комплектації, який дозволяє використовувати акумулятори з ємністю, меншою за мінімально припустиму ємність батареї. Варіанти комплектації запропоновано обирати залежно від таких задач експлуатанта, які вважаються ним першочерговими. Розроблено критерії комплектації для вирішення таких задач: комплектація однієї батареї з мінімальною розбіжністю ємності (МРЄ) акумуляторів; комплектація однієї батареї з максимальною ємністю; комплектація бортового комплекту батарей із МРЄ між батареями; комплектація максимальної кількості батарей. Методика дозволяє гарантовано одержувати батареї розрахункової ємності.

На підставі аналізу сучасних автоматизованих підходів до ремонту авіаційних акумуляторних батарей (АБ) складеної конструкції запропоновано математичну модель і відповідне алгоритмічне забезпечення в синтаксисі комп'ютерної системи символьної математики MatLAB задля удосконалення автоматизації аварійно-безпечного комплектування АБ акумуляторами, що перебували в експлуатації.

Досліджено різновид приводу постійної частоти обертання на базі електродинамічного редуктора з асинхронною муфтою спеціальної конструкції - з феромагнітною гільзою на вторинному роторі. Визначено надійні показники пропонованого приводу у порівнянні з наявними типами приводів. Проаналізовано показники якості електроенергії в перехідних режимах роботи, пов'язаних з польотними режимами літаків. Удосконалено методики розрахунку параметрів, що вносяться в роторний контур асинхронної муфти з феромагнітною гільзою.

Показано, что безаварийная работа бортовой аппаратуры летательных аппаратов зависит от бесперебойной работы системы электроснабжения, определяемой состоянием источников тока. Установлено, что в процессе эксплуатации емкость химических источников тока уменьшается из-за разрушения электродов аккумуляторных батарей. Предложена математическая модель химического источника тока, позволяющая выбрать диагностические параметры для определения остаточной емкости источников тока в произвольный момент времени их эксплуатации.

Рассмотрено явление саморазряда электрохимических аккумуляторов, причины и механизмы этого явления. Описана концепция прогнозирования состояния и возможного ресурса щелочных аккумуляторов, эксплуатирующихся в дежурном режиме.

Приведен аналитический обзор методов диагностирования электрохимических накопителей и диагностических математических моделей. Рассмотрены и проанализированы методы повышения надежности работы системы гарантированного энергоснабжения, особенности интеллектуального диагностирования элементов системы гарантированного энергопитания. Описаны основные этапы интеллектуального диагностирования. Выделены преимущества применения нейросетевых методов моделирования и прогнозирования в диагностике. Введены основные показатели качества интеллектуального диагностирования с использованием нейросетевых моделей прогнозирования работы ЭХН.

Визначено принципи забезпечення живленням систем літака на всіх режимах польоту. Описано фактори, що впливають на продуктивність роботи сонячних панелей літака. Запропоновано модель для визначення маси літака вцілому, яка враховує масові характеристики промислових складових літального апарату. Одержано розрахункову модель масовоенергетичного балансу літака з урахуванням типових режимів польоту та законів генерації енергії сонця.

Изменение физических свойств окружающего воздуха влияет на работу электрооборудования летательного аппарата. Тактико-технические требования к оборудованию летательных аппаратов разработаны с учетом условий работы электрооборудования и его назначения, включая такие показатели: надежность и безотказность работы, вес и размеры, прочность электрического оборудования, химическая устойчивость электрооборудования, легкость эксплуатации и ремонта электрооборудования, экономические требования. Исходя из этого, в конце полетов, а также, если это возможно и после каждого полета, необходимо проверить уровень зарядки аккумуляторных батарей и их состояние (рабочая емкость). Для выявления неисправностей аккумуляторов летательных аппаратов осуществляется мониторинг состояния их параметров во всех режимах работы с помощью разработанной контрольной системы. Своевременное выявление неисправностей аккумулятора позволяет уменьшить уровень их разряжения, повысить надежность электрооборудования летательных аппаратов и уменьшить эксплуатационные расходы. Разработанный электротехнический комплекс для мониторинга состояния авиационных аккумуляторов был предложен для дальнейшей практической реализации для выявления неисправностей аккумуляторов летательных объектов и обеспечения постоянного мониторинга состояния их параметров во всех режимах работы.

Предложен критерий для рационального выбора параметров беспилотного летательного аппарата на солнечной энергии, что позволяет в достаточном приближении анализировать существующие и проектные варианты летательных аппаратов данного типа, выбирать наиболее удачные. Получены зависимости между энергетическими характеристиками и геометрическими параметрами крыла летательного аппарата. Проведено сравнение характеристик опытного образца беспилотного летательного аппарата на солнечной энергии с наиболее совершенными и передовыми летательными аппаратами данного направления.

З метою економного витрачання енергоресурсу акумулятора для живлення системи стабілізації польоту квадрокоптера запропоновано оптимізувати процес споживання струму електроприводами несучих гвинтів, які виконано на основі безколекторних двигунів постійного струму. Їх живлення здійснюється від автономних інверторів напруги.

Удосконалено метод моніторингу стану перезаряджуваних автономних джерел електроенергії (ПАДЕ), що діє під навантаженням на основі оптимального з точки зору критеріїв мінімальної та достатньої кількості, набору контрольованих параметрів та з урахуванням реальної розрядної характеристики. Удосконалено імітаційну модель літій-полімерного ПАДЕ, яка враховує особливості протікання фізико-хімічних процесів та вплив зовнішніх факторів, що дозволило обгрунтувати можливість застосування запропонованого методу моніторингу для оцінки реального стану літій-полімерних акумуляторних батарей (ЛПАБ). Вперше розроблено придатну, за критерієм обчислювальної складності, в комп'ютеризованій системі моніторингу математичну модель процесу розряду ПАДЕ, яка дає можливість прогнозувати залишковий ресурс акумулятора при польоті безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і формулювати рекомендації щодо подальших дій. Вперше розроблено метод прийняття рішення в комп'ютеризованій системі моніторингу стану ПАДЕ, що базується на математичному апараті нечіткої логіки. Вперше розроблено структуру комп'ютеризованої системи моніторингу електрозабезпечення БПЛА, яка базується на контролі вихідної напруги ЛПАБ її температури та швидкості і напряму вітру, із функцією прогнозування залишкового часу польоту БПЛА для формулювання рекомендацій щодо продовження або припинення його польотного завдання. Розроблено методику проведення експериментальних досліджень динамічного розряду ПАДЕ під дією стандартного для БПЛА корисного навантаження. Вперше розроблено методику для статистичного оцінювання точності результатів нетипових вимірювань відповідно до вимог міжнародних стандартів, що дозволило побудувати адекватні моделі і підвищити достовірність прогнозування ресурсу ЛПАБ. На основі проведених досліджень розряду ЛПАБ під дією реального навантаження та факторів впливу при польоті БПЛА, розроблено методику прогнозування залишкового часу польоту останнього, яка визначає залишковий ресурс ПАДЕ, що служить базисом для формулювання рекомендацій щодо виконання польотного завдання. На основі розробленого методу моніторингу електрозабезпечення БПЛА сформульовано вимоги до складу і точності елементів вимірювальних каналів та обчислювальних компонентів системи моніторингу.

Розроблено загальний аналітично-експериментальний метод визначення масово-енергетичних і геометричних параметрів літака на сонячній енергії (СЕ), що дозволяє сформувати масив основних параметрів (злітна маса, аеродинамічна якість, маса та площа сонячних панелей, маса акумулятора, навантаження на крило, площа крила тощо), реалізація яких забезпечує тривалий політ з урахуванням умов польоту в приземній атмосфері та вимог позааеродромної експлуатації. Підготовлено розрахункову модель масово-енергетичного балансу літака шляхом урахування особливостей реалізації типових режимів польоту, законів генерації енергії Сонця, метеорологічних умов, орієнтації енергоустановки у просторі, конструктивних факторів і геометричних параметрів літального апарату (ЛА). Запропоновано методику визначення раціональних проєктних параметрів безпілотного літального апарату (БЛА) на СЕ, основану на рішенні сукупності рівнянь, що описують умови існування ЛА. Наведено нові результати щодо впливу типових траєкторій та етапів польоту БЛА на умови забезпечення енергетичного та масового балансу літака.

Наведено класифікацію дронів - як військових, так і цивільних - за відповідними критеріями. Показано блок-схеми типового безпілотного літального апарату (БПЛА) та його силової системи. Проаналізовано явище виникнення обмінної потужності в системах живлення електротранспорту від джерел постійного струму та конкретно в системі живлення БПЛА. Наведено спрощену принципову схему системи живлення двигуна постійного струму. Виведено співвідношення для визначення величини обмінної потужності в системі живлення.