Запропоновано методику формування матриці альтернативних маршрутів громадського транспорту на основі трансакцій абонентів стільникового зв'язку. Вона грунтується на інформації про місце розташування зупинок громадського транспорту, антен мобільного зв'язку та радіусу їх дії.

Досліджено питання побудови і взаємодії розподілених сенсорних мереж в архітектурі Інтернету речей і системах автоматизованого управління динамічними інфраструктурними об'єктами. Проаналізовано особливості та структуру мультимедійних потоків цифрової телеметрії та пакетних даних між контроллерами сенсорних мереж міського транспорту. Запропоновано спосіб модифікації стандартного мережевого інтерфейсу Ethernet на підрівні управління логічним з'єднанням за технологією "сирих сокетів" для спільної передачі багатоканальної телеметрії і пакетних даних. Розроблено програмний симулятор конвеєрно-модульного перенесення на мові Python в операційній системі Linux Ubuntu, в якому використано метод динамічного структурування даних тегами розмітки. Актуальність роботи обумовлена необхідністю подальшого підвищення міжмережевої інтероперабельності під час побудови гетерогенних систем Інтернету речей. В результаті проведених досліджень обгрунтовано застосування конвеєрно-модульного перенесення (КМП) для обміну даними телеметрії з обмеженням затримок у системах контролю безпеки міського транспорту. Проведені випробування симулятора КМП підтвердили релевантність і логічну несуперечливість основних принципів кодування, передачі та декодування мультимедійних даних у каналі зв'язку КМП. Отримані результати створюють науково-методичні передумови для поповнення існуючого стека TCP/IP новим протоколом міжмережевої взаємодії з обмеженням затримок, який може використовуватися спільно з протоколом IP в додатках реального часу Інтернету речей, і перш за все, в системах управління безпекою міського транспорту.

Висвітлено питання визначення пасажиропотоків мешканців міста за маршрутами громадського транспорту на основі привабливості їх для потенційних пасажирів, яка залежить від параметрів, що характеризують вибрані маршрути серед усієї множини їх. Зазначено, що оцінку привабливості здійснено з урахуванням сукупної дії трьох параметрів - вартості проїзду, наповненості салону транспортних засобів та інтервалів руху між ними, на підставі чого розроблено у програмному середовищі MATLAB модель вибору ефективного варіанту пересування пасажирів на основі нечіткої логіки. Зауважено, що у роботі використано масиви даних операторів стільникового зв'язку про трансакції абонентів, які відображають пересування населення. Створено алгоритми формування матриці кореспонденцій жителів міста між парами зон дії антен стільникового зв’язку (теоретична матриця) та матриці маршрутів, що сполучають ці зони. Встановлено, що експериментальна матриця відображає 70 % пересувань насення громадським транспортом від теоретичної матриці, яка враховує усі можливі пересування (власний транспорт, піший хід).