Описані конструкція і робота систем тунельної вентиляції метрополітенів, взаємозв'язок теплового та вентиляційного режимів. Оцінено розмір теплового потенціалу викидних вентиляційних потоків. Визначено мінімальну теплову потужність і сезонний енергоресурс теплонасосної утилізаційної установки.

Оцінено енергетичні та економічні показники повітряного опалення станційних споруд метрополітену з допомогою теплового насоса за рахунок тепловиділення ескалаторів.

Проаналізовано основні складові пожежної небезпеки електрообладнання рухомого потягу метрополітену та причин виникнення пожеж. Обгрунтовано висновок щодо необхідності розробки автоматичного пожежогасіння підвагонного устаткування потягу.

Приведен литературный обзор по иностранным и отечественным источникам о системах радиосвязи и телевидения в метрополитенах и применению на них излучающих коаксиальных кабелей. Представлены результаты исследований параметров излучающего кабеля РИ-50-17-31 и распространения электромагнитной энергии на станциях и тоннелях метрополитена в широком диапазоне частот. Разработана комплексная система радиосвязи с подвижными объектами, включающая поездную, станционную и ремонтно-оперативную связь в метровом и гектометровом диапазонах волн. Обобщен трехлетний опыт работы этих сетей радиосвязи на Салтовской и Алексеевской линиях Харьковского метрополитена.

Викладено передумови та підходи до розробки схемних і технічних рішень утилізації за допомогою теплових насосів енергії викидів систем місцевої вентиляції метрополітенів. Наведено основні характеристики дослідної установки, що споруджується на одній із станцій Київського метрополітену.

Розглянуто теоретичні та практичні питання розрахунку конструкцій трисклепінчастих станцій метрополітену глибокого закладення з урахуванням взаємодії системи кріплення - масив із застосуванням методу скінченних елементів. Проаналізовано базові положення механіки підземних споруд, розглянуто сучасні методи визначення навантажень на конструкцію станції. Розроблено методику розрахунку трисклепінчастих станцій методом скінченних елементів з інтерпретацією масиву як пружно-в'язко-пластичного. Розглянуто питання формування напружено-деформованого стану системи кріплення - масив, наведено приклади його імітаційного моделювання з урахуванням чинника фізичної надійності та реологічних явищ. Запропоновано методику оптимізації товщини станційної обробки із застосуванням методу скінченних елементів. Уточнено скінченно-елементну модель для врахування неоднорідності масиву. Проаналізовано імовірний вплив нових конструктивних рішень на зміну напружено-деформованого стану обробки пілонної та колонної станцій.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы рассчета конструкций трисводчастых станций метрополитена глубокого задела с учетом взаимодействия системы "крепление - массив" с применением метода конечных элементов. Проанализированы базовые положения механики подземных сооружений, рассмотрены современные методы определения нагрузки на конструкцию станции. Разработана методика расчета трисводчастых станций методом конечных элементов с интерпретацией массива как упруго-вязко-пластичного. Рассмотрены вопросы формирования напряженно-деформированного состояния системы "крепление - массив", приведены примеры его имитационного моделирования с учетом фактора надежности и реологических явлений. Предложена методика оптимизации толщи станционной обработки с применением метода конечных элементов. Уточнена конечно-элементная модель для учета неоднородности массива. Проанализировано влияние новых конструктивных решений на напряженно-деформированное состояние обработки пилонной и колонной станций.

Проаналізовано середню дальність поїздки та зміни середньої дальності поїздки пасажира на Харківському метрополітені за годинами доби. Виявлено фактори, що впливають на дані показники та розроблено математичні моделі, які описують закономірності зміни дальності даних поїздок.

Проаналізовано пасажиропотоки на Харківському метрополітені. Виявлено закономірності надходження й обслуговування пасажирів. Наведено математичні моделі, що описують розглянуті процеси.

Изложены основные сведения об отечественных и зарубежных метрополитенах, способах их строительства (нетрадиционных и перспективных). Освещена технология производства проходческих работ в различных горно-геологических условиях. Приведены методы строительства перегонных тоннелей и станций глубокого и мелкого заложения, описаны применяемые машины и оборудование. Представлены прогрессивные технологии зарубежного тоннелестроения, даны обоснования и примеры расчётов горнопроходческих работ при строительстве метрополитенов.

Подано загальні відомості про метрополітени, основні принципи їх проектування та рухомий склад. Розглянуто особливості розташування траси ліній метрополітену, габарити наближення його споруд і конструкцій. Проаналізовано різні конструкції перегінних тунелів. Наведено технічні вимоги до оправ підземних споруд метрополітенів, а також методи їх проектування.

Приведены основные сведения о метрополитенах, основных принципах их проектирования и подвижном составе. Рассмотрены особенности размещения трассы линий метрополитена, габариты приближения его сооружений и конструкций. Проанализированы разные конструкции перегонных туннелей. Приведены технические требования к оправе подземных сооружений метрополитенов, а также методы их проектирования.

Розглянуто інновації щодо метрополітена за напрямками - проектування, будівництво, експлуатація на прикладі київського метрополітена. Наведено програму розвитку метрополітена. Висвітлено проблеми у ході проектування, будівництва та експлуатації київського метрополітена.

Рассмотрены инновации относительно метрополитена по направлениям - проектирование, строительство, эксплуатация на примере киевского метрополитена. Приведена программа развития метрополитена. Освещены проблемы при проектировании, строительстве и эксплуатации киевского метрополитена.

Наведено теоретичні відомості про станції метрополітенів, розглянуто загальні підходи щодо їх проектування. Визначено критерії вибору конструкційних, гідроізоляційних та оздоблювальних матеріалів для станційних споруд. Описано монолітні та збірні залізобетонні оправи односклепистих станцій. Розглянуто конструктивне вирішення оправ найбільш поширених підземних станцій метрополітенів глибокого та мілкого закладення. Проаналізовано конструктивні особливості наземних і надземних станцій. Розглянуто традиційні та новітні інженерні рішення щодо удосконалення станційних конструкцій.

Изложены теоретические сведения о станциях метрополитенов, рассмотрены общие подходы к их проектированию. Определены критерии выбора конструкционных, гидроизоляционных и декоративных материалов для станционных сооружений. Описаны монолитные и сборные железобетонные оправы односклепистых станций. Рассмотрены варианты конструктивного решения оправ наиболее распростанненных подземных станций метрополитенов глубокого и мелкого заложения. Проанализированы конструктивные особенности наземных и надземных станций. Рассмотрены традиционные и новейшие инженерные решения по усовершенствованию станционных конструкций.

Розглянуто проблеми удосконалення параметрів вагона та верхньої будови колії з урахуванням їх взаємодії в зоні з ізольованою стиковою нерівністю. Розкрито залежності прогинів приймаючої рейки колії під першою шпалою на фазі їх зростання від експлуатаційних і конструктивних параметрів транспортного засобу та верхньої будови колії. Визначено механічні параметри вагона та колії раціонального й оптимального типів, що забезпечують задані характеристики їх взаємодії. Увагу приділено вибору експлуатаційних і конструктивних параметрів вагона та верхньої будови колії на етапах проектування й удосконалення транспортних засобів, а також розробці їх швидкісних режимів руху.

Рассмотрены проблемы усовершенствования параметров вагона и верхнего строения пути с учетом их взаимодействия в зоне с изолированной стыковой неровностью. Раскрыты зависимости прогибов принимающей рельсы пути под первой шпалой на фазе их возрастания от эксплуатационных и конструктивных параметров транспортного средства и верхнего строения пути. Определены механические параметры вагона и пути рационального и оптимального типов, обеспечивающие заданные характеристики их взаимодействия. Уделено внимание выбору эксплуатационных и конструктивных параметров вагона и верхнего строения пути на этапах проектирования и усовершенствования, а также разработке их скоростных режимов движения.

Проаналізовано особливості протікання в метрополітенах процесу нестаціонарного теплообміну вентиляційного повітря з оточуючим грунтом, оцінено можливості накопичення в грунті низькопотенціальної теплоти для теплонасосних установок.

Для типових станційних підземних споруд метрополітену рівня земної поверхні та рівня колійних тунелів проаналізовано структуру капітальних і експлуатаційних витрат на створення та функціонування систем нормалізації мікроклімату у варіантах традиційного теплопостачання від теплової мережі та теплонасосного теплопостачання нових та реконструйованих об'єктів, а також визначено терміни окупності теплонасосних систем.

Проаналізовано традиційні системи теплопостачання метрополітенів. Оцінено частку вартості, потужності й енергоспоживання систем у витратах на спорудження та експлуатацію об'єктів, а також можливості зниження цих енерговитрат у разі використання теплових насосів.

Відзначено недоліки чинних систем радіозв'язку в метрополітені. Викладено принципи нового виду зв'язку, його переваги та умови, які сприяють ефективній організації двостороннього зв'язку з використанням випромінювального коаксіального кабелю.

Надано стислу характеристику призначення, структури, режимів роботи та можливостей розробленого дослідного зразка комплексу програмних засобів обліку технічного стану колійних пристроїв метрополітену.

Изложены результаты исследований проблемы защиты тягового электропривода вагона метрополитена от гармоники напряжения питающей сети частотой 300 Гц, генерируемой импульсным преобразователем тяговых подстанций. Предложены схемы защитных фильтров и приведены полученные зависимости для оценки влияния их параметров на уровень фильтрации одиозных гармоник.

Рассмотрена перспективная концепция разработки безопасной системы автоматизированного управления движением поездов. Представлена структурная организация системы, описаны методы обеспечения функциональной безопасности и принципы построения объектных безопасных логических контроллеров параллельного действия.