Викладено документи та матеріали з розвитку агрогрунтознавства в Україні за період 1918 - 1930 рр. Вперше у науковий обіг введено невідомі та маловідомі окремі урядові й офіційні документи, матеріали періодичних галузевих видань, що висвітлюють стан розвитку науково-організаційних засад українського агрогрунтознавства у даний історичний період.

Изложены документы и материалы о развитии агрогрунтоведения в Украине за период 1918 - 1930 гг. Впервые в научный оборот введены малоизвестные правительственные и официальные документы, материалы периодических отраслеввых изданий, отображающие состояние развития научно-организационных основ украинского агрогрунтоведения в данный исторический период.

Розглянуто ідентифікацію як процес побудови моделі, адекватної об'єкту з точністю, яка визначається заданим критерієм. Висвітлено класифікацію та особливості застосування статичних і динамічних математичних моделей. Описано методи перехідних, імпульсних, частотних характеристик, пасивного спостереження, послідовного логарифмування, кореляційних функцій. Викладено рівняння теплового та матеріального балансів.

Рассмотрена идентификация как процесс построения модели, адекватной объекту с точностью, определяемой заданным критерием. Освещены классификация и особенности применения статистических и динамических математических моделей. Описаны методы переходных, импульсных, частотных характеристик, пассивного наблюдения, последовательного логарифмирования, корелляционных функций. Изложены уравнения теплового и материального балансов.

Розглянуто питання формування системи управління наукою в Україні. Висвітлено досягнення українських вчених у галузях рослинництва, тваринництва, біотехнології, генетики, ветеринарії, механізації та економіки сільського господарства протягом XX - початку XXI ст. Наведено відомості щодо селекційної роботи зі створення та апробації нових порід сільськогосподарських тварин, побудови інтегрованої науково-інноваційної структури в системі аграрної науки, особливостей капіталізації науково-технічних досягнень із залученням інвестицій, створення інновацій з послідуючою їх комерціоналізацією.

Рассмотрены вопросы формирования системы управления наукой в Украине. Освещены достижения украинских ученых в отраслях растениеводства, животноводства, биотехнологии, генетики, ветеринарии, механизации и экономики сельского хозяйства на протяжении XX - начала XXI вв. Приведены данные о селекционной работе по созданию новых пород сельскохозяйственных животных, построении интегрированной научно-инновационной структуры в системе аграрной науки, особенностях капитализации научно-технических достижений с привлечением инвестиций, создании инноваций с последующей их коммерционализацией.

Науково обгрунтовано теоретичні засади удосконалення організаційного механізму державного управління аграрним сектором (на прикладі Львівської області). Узагальнено основні положення щодо реформування аграрного сектора, запропоновано модель організаційного механізму державного управління. Проаналізовано соціально-економічну базу у контексті функціонування організаційного механізму державного управління аграрним сектором. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення організаційного механізму державного управління аграрним сектором. Запропоновано методику оцінки управлінського потенціалу.

Досліджено особливості реалізації процесу управління в системі аграрних формувань. Побудовано модель, визначено зміст, структуру, рівні розвитку та психологічні умови формування готовності до управління керівників аграрних підприємств. Проаналізовано вплив чинників мікро- та макросередовища на формування психологічної готовності до управління керівників аграрних формувань. У структурі психологічної готовності до управління виявлено недостатній рівень розвитку основних компонентів та домінування таких, що належать до першого рівня аналізу управління (планування, організації, контролю). Виділено й охарактеризовано три типи керівників аграрних формувань, залежно від особливостей розвитку їх психологічної готовності до управління: менеджерсько-прагматичний, психолого-особистісний, гнучкий. Встановлено взаємозв'язок між рівнем психологічної готовності до управління керівників аграрних формувань та організаційно-професійними й соціально-демографічними характеристиками. Розроблено спеціальну систему формування психологічної готовності до управління керівників аграрних підприємств, наведено результати її експериментального впровадження.

Досліджено динаміку зростання кількості публікацій з проблем сільського господарства й екологічного права у загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова" за період 2003 - 2007 рр. Увагу приділено видовому розподілу даних публікацій (статтям з журналів і збірників наукових праць, монографіям, авторефератам дисертаціям). Зазначено, що більш активне ознайомлення науковців, студентської молоді, державних службовців, спеціалістів і керівників промислових і сільськогосподарських підприємств з реферативними ресурсами НБУВ сприятиме вирішенню актуальних проблем вітчизняного агропромислового комплексу, впровадженню інноваційних технологій та відновленню сталого розвитку національної економіки України.

Досліджено адміністративно-правовий аспект державного регулювання сільського господарства в Україні. Розглянуто актуальні питання поняття, принципів та особливостей державного регулювання сільського господарства в Україні. Визначено специфіку методів державного регулювання сільського господарства в Україні. З'ясовано особливості державного регулювання окремих напрямів забезпечення сільського господарства України: матеріально-технічного, фінансово-кредитного забезпечення, ціноутворення й оподаткування; проведення кадрової й інформаційної політики в сільському господарстві. Визначено шляхи вдосконалення інституційно-функціонального та нормативно-правового забезпечення державного регулювання сільського господарства в Україні. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, що дозволить підвищити ефективність адміністративно-правового регулювання сільського господарства в Україні.

Проаналізовано стан та основні проблеми розвитку кредитування в аграрній сфері України. Узагальнено характерні ознаки й обгрунтовано необхідність кредитного забезпечення діяльності сільськогосподарських товаровиробників за сучасних умов господарювання. Розглянуто особливості діяльності аграрних підприємств, що впливають на їх відносини з комерційними банками. Встановлено головні причини, що стримують активізацію кредитних механізмів у агропромисловому комплексі. Визначено найважливіші напрями кредитування аграрних формувань.

Викладено позицію провідних вітчизняних науковців щодо сучасних тенденцій та перспективних напрямів реформування ринку земель сільськогосподарського призначення. Розглянуто світовий досвід та українські реалії в напрямі земельної реформи, а також земельні відносини в європейському контексті. Досліджено ефективне агроземлекористування і економіко-математичне моделювання економіко-екологічних процесів використання земельних ресурсів. Розглянуто актуальні питання формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Досліджено сучасні тенденції правового регулювання власності на землю, наслідки аграрної реформи в напрямі загрози концентрації землеволодіння, проблеми і перспективи земельної реформи в країні. Висвітлено питання власності на землю як показник стану ефективності та перспектив розвитку сільського господарства.

Розглянуто теоретичні основи функціонування аграрного техніко-технологічного сервісу, його сучасний стан, рівень ефективності та проблеми розвитку. Показано, що основою підвищення ефективності функціонування підприємств техніко-технологічного сервісу є їх адаптація до нових умов господарювання, що передбачає приватизацію, вибір організаційно-правової форми ринкового типу, організацію та планування їх діяльності на засадах попиту та пропозиції за умов розвитку конкуренції. Встановлено, що внаслідок жорсткого державного регулювання цін на продукцію сільськогосподарського виробництва порушилась еквівалентність міжгалузевого товарообміну. Важливими причинами погіршення стану техніко-технологічної бази сільськогосподарського виробництва є високі відсоткові ставки за кредити, згортання діяльності промислових підприємств з виробництва техніки для села, руйнування власної вітчизняної індустріальної бази внаслідок неплатоспроможності замовників.

На методологічній основі неоінституційної теорії обгрунтовано матрицю інституційних форм організації управління розвитком аграрного сектора за векторами "централізація - децентралізація" прийняття управлінських рішень, "господарські - національні інтереси". Матриця характеризує інституційні форми ринку, ієрархії, гетерархії та інші форми управління розвитком аграрного сектора як організаційні форми компромісу національних соціально-економічних та господарських економічних інтересів за умов поліцентричної системи прийняття рішень як передумови формування інституційного середовища спільних дій державних і приватних партнерів. Визначено типи гібридних форм управління на галузевому рівні.

Розглянуто методологічні передумови належного правового впливу на розвиток аграрного сектору національної економіки.

Запропоновано систему сучасних принципів аграрного права. Охарактеризовано складники принципу пріоритетності розвитку сільського господарства, а саме: особливості та специфіку сільськогосподарського виробництва (виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників) й АПК в цілому, пріоритетність використання земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва в сільському господарстві, пріоритетність правового статусу селянина як основного виробника сільськогосподарської продукції, державну підтримку аграрних товаровиробників. Обгрунтовано форми реалізації розглянутого принципу. Увагу приділено нормативно-правовому закріпленню принципу пріоритетності розвитку сільського господарства. Сформульовано пропозиції з удосконалення чинного аграрного законодавства України.

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу під час вирішення проблеми забезпечення безпеки праці, яку можна реалізувати на практиці створенням та функціонуванням системи управління охороною праці.

Розглянуто моделі розвитку сільського господарства, досліджено структурні зміни в аграрному секторі України та визначено перспективи його розвитку.

Узагальнено стан дослідження проблеми адміністративно-правового регулювання агропромислової сфери (АПС). Визначено сутність і зміст державного регулювання в АПС. Досліджено генезис розвитку державного регулювання в АПС. Розглянуто агропромисловий комплекс України як предмет адміністративно-правового регулювання. Охарактеризовано роль держави в реформуванні агропромислового комплексу. З'ясовано поняття та структуру адміністративно-правового механізму державного регулювання в АПС. Систематизовано й охарактеризовано принципи державного регулювання в АПС. Розкрито особливості системи суб'єктів державного регулювання в АПС. Узагальнено зарубіжний досвід державного регулювання в АПС, визначено можливості його використання в Україні.