Изложены принципы и подходы в решении проблемы моделирования системной сложности агробиотехнических систем и организации управления с учётом природных законов и механизмов самоорганизации.

Висвітлено застосування біотехнологій у сільському господарстві. Доведено, що на сьогодні альтернативою "новій їжі" є органічна продукція, яка останнім часом впевнено просувається на ринки розвинених країн і попит на яку постійно зростає. Особливо великий потенціал для розвитку органічного виробництва має Україна.

Рассмотрены микробные биотехнологии и физиологические основы применения биологически активных веществ в качестве природных регуляторов роста растений. Намечены пути интенсификации процесса биологической фиксации молекулярного азота и оптимизации азотного питания растений. Обоснована стратегия создания и доказана эффективность действия комплексных композиций на основе азотфиксирующих бактерий и биологически активных веществ. Приведены результаты практического применения биологических композиций.

Подано загальну характеристику проблеми управління біотехнологічними процесами (БП). Класифіковано БП в агропромисловому комплексі як складні об'єкти управління. Обгрунтовано принципи та методи управління складними біотехнологічними комплексами. Розроблено концептуальні моделі основних БП. Проаналізовано сценарії управління БП. Розкрито особливості прийняття рішень з управління за різних форм невизначеності. Викладено концептуальні засади технологічного моніторингу складних технологічних об'єктів. Досліджено програмне забезпечення підсистеми технологічного моніторингу.

Проведено дослідження щодо одержання наночастинок біогенних металів методом об'ємного електроіскрового диспергування, вивчено їх структуру та властивості. Встановлено зв'язки між параметрами синтезу та біологічною функціональністю дисперсної фази колоїдних розчинів біогенних металів. Показано позитивну дію колоїдних розчинів металів на розвиток рослин в умовах порушеного мінерального живлення. Проведено лабораторні, вегетаційні та польові випробування колоїдних розчинів металів, які вказують на їх нетоксичність і пролонговану дію за умов використання як засобів захисту рослин та елементів мінерального живлення. Доведено, що колоїдна форма металів є ефективною та фізіологічно доступною у порівнянні з іонною формою.

Изложены биологические особенности фиксации молекулярного азота. Проведены процессы биофиксации азота в микробиологии бактериальных удобрений. Приведены особенности пременения биоудобрений для фиксации азота с целью повышения урожайности сельхозкультур. Исследованы современные перспективы ведения земледелия.

Індекс рубрикатора НБУВ: П006 + Н761.220.4

Рубрики:

Біотехнологія у сільському господарстві

Очищання промислових стічних вод

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью клеточных биотехнологий созданы фертильные межродовые (овсяница тростниковая сорта Зарница и райграс многоцветковый сорта Матадор) гибриды фестулолиума морфотипа овсяницы тростниковой. Разработаны методы микроклонального размножения межродовых гибридов. Описаны условия микроклонального размножения, позволяющие сократить сроки создания гибридов фестулолиума. Проведен сравнительный анализ содержания углеводов в зеленой массе гибридных растений фестулолиума и их родительских форм. Установлено, что гибриды существенно (на 17 - 27 %) превышали родительские формы по суммарному содержанию водорастворимых углеводов в вегетативной массе, относительное содержание дисахаридов в суммарном содержании водорастворимых углеводов у родительских форм было меньше (36 - 39 %), чем у гибридных растений (50 - 53 %). Созданные фертильные межродовые гибриды фестулолиума морфотипа овсяницы тростниковой являются генетическими источниками хозяйственно-ценных признаков и могут служить основой для селекции сортов и гибридов многолетних злаковых трав с высоким уровнем продуктивности.

Мета дослідження - удосконалення теоретико-концептуального бачення та системних ознак феномену біоекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва використанням цинологічного системного підходу, а також економічного, біотехнологічного, біоенергетичного та агроекологічного оцінювання. На основі системних аналітичних досліджень та аналізу результатів розроблення та впровадження у виробництво техніко-технологічних рішень комплексного використання біотехнологічних альтернатив визначено та описано низку технологічних передумов забезпечення синергетичного біоекономічного ефекту. Концепція біоекономіки має на меті реалізацію потенціалу біологічних матеріалів на основі біотехнологій для науково-технічного прогресу і соціально-економічного розвитку. Економічним потенціалом агробіомаси в Україні є нетоварна частина урожаю сільськогосподарських культур та енергетичні культури. Для місцевого децентралізованого енергозабезпечення доцільним є використання енергії біомаси на основі застосування таких біоенергетичних процесів як метанове зброджування, біотермічне спалювання, виробництво біовугілля. Їх застосування надає можливість отримання, окрім теплової енергії або енергоносіїв, високоякісних біологічно активних добрив і біовугілля для санації та відтворення родючості грунтів, а також кардинально підвищує секвестрування парникових газів. Одним із пріоритетних напрямків розвитку біотехнологічних альтернатив є також активний розвиток органічного землеробства. Створення стійких агроценозів передбачає відмову від використання хімічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив, винесення на промислові майданчики значної частини мікробіологічних і біологічних процесів гуміфікації органічних мас в закритих і напівзакритих промислових реакторних системах, в яких швидкість редукування в сотні і тисячі раз перевищує природну, а втрати через емісію біологічно активних речовин зведені до мінімуму. Крім того, передбачається використання мікробіологічних та ентомологічних препаратів захисту рослин, які притаманні біоценозам. Висновки: найбільш перспективним з екологічної точки зору є використання енергії біомаси на теплові потреби на основі процесів, які забезпечують отримання не тільки теплової енергії, а й високоякісних біологічних добрив. Розвиток біологічного землеробства потребує досягнення третього рівня біологізації - технологій створення стійких агроценозів, які передбачають комплексне використання біотехнологічних альтернатив для досягнення відновлення малого кругообігу речовин в грунті. Це дозволить досягти стійкого синергетичного ефекту, а саме отримання якісної сільськогосподарської продукції з одночасним зменшенням енергетичних витрат і відновленням довкілля.

Проаналізовано особливості розвитку екологічного маркетингу в біотехнологічномуь виробництві. Здійснено порівняння біопрепаратів з традиційними аналогами, виявлено й описано їх переваги в маркетинговому та екологічному аспектах. Стосовно концепції сталого розвитку, мету виробництва біопрепаратів можна охарактеризувати як заміщення нестачі природних компонентів для грунту і для рослин, що втратили свої природні властивості внаслідок надмірного та неконтрольованого використання хімічних добрив та інших препаратів, які спричиняють деструктивний вплив на природні ресурси сільського господарства та навколишнє природне середовище. Висвітлено й узагальнено чинники формування та удосконалення системи управління екологічного маркетингу в біотехнологічній галузі. На цій основі було визначено ключові переваги біотехнологічного виробництва й окреслено передумови його подальшого розвитку щодо екологічного маркетингу. Підприємство, орієнтоване на виробництво і просування на ринку біопрепаратів, повинно, насамперед, зважати на поведінку та мотивацію споживачів і їх обізнаність з екологічними перевагами. Здебільшого це стосується сегмента B2B. Проаналізовано та виокремлено комплекс маркетингу для біотехнологічного виробництва. Запропоновано модель розвитку екологічного маркетингу в біотехнологічному виробництві у системі комплексу маркетингу "5P". Охарактеризовано специфічні особливості позиціонування підприємств на ринку біопрепаратів. Просування на ринок екологічних товарів відбувається під впливом сукупності інтересів суб'єктів ринку - споживачів, виробників, громадських і державних інститутів. Доведено, що від ефективності їх управління залежить успішність поширення екологічних товарів на ринку біопрепаратів. Суб'єкти господарювання приймають рішення щодо вибору варіантів розвитку, у т.ч. на основі екологічних товарів, оцінюють перспективи кожного з цих варіантів і вибирають оптимальний для довгострокового й ефективного функціонування на певному ринку.