Рассмотрены вопросы особенностей почвообразования и почвенного покрова степных лесов, классификация средообразующей деятельности млекопитающих в почвообразовательном процессе, общая характеристика и масштабы механического воздействия их на почвенный покров, на формирование физико-химических свойств и биологической активности лесных почв.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Наведено результати досліджень щодо еволюції чорноземних грунтів після розорювання цілинних земель за умов різної інтенсивності сільськогосподарського використання. Визначено головні напрямки змін основних показників родючості чорноземів, обгрунтовано їх кількісні закономірності. Встановлено найбільш істотні деградаційні процеси. Розкрито умови зменшення негативного впливу на чорноземні грунти сучасної господарчої діяльності.

Приведены результаты исследований, касающихся эволюции черноземных почв после разорения целинных земель при разной интенсивности сельскохозяйственного использования. Определены главные направления изменений основных показателей плодородия черноземов, обоснованы их количественные закономерности. Установлены наиболее существенные деградационные процессы. Раскрыты условия снижения негативного влияния на черноземные грунты современной хозяйственной деятельности.

Проаналізовано сучасний стан досліджень у галузі вивчення впливу екологічного розмаїття мезофауни грунту на функціональні властивості екологічних систем. Вперше вивчено посезонну динаміку мезофауни центральної заплави ріки Самара-Дніпровська. Встановлено закономірності зміни структури мезофауни грунту природного біогеоценозу під впливом токсичного навантаження (дії нікелю та свинцю). Охарактеризовано природну та токсикогенну складові в динаміці екологічних властивостей мезофауни. Запропоновано використовувати ентропію Шеннона та Пілоу як критерій вирівняності розподілу важких металів у грунтовому профілі. Показано та кількісно оцінено роль грунтових тварин у горизонтальній міграції важких металів. Встановлено, що динаміка протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту залежить від функціонального розмаїття його мезофауни. Виявлено, що за умов забруднення грунту важкими металами даний зв'язок значно актуалізується. Обгрунтовано суттєву роль грунтових тварин у стабілізації функціонування екосистеми за умов антропогенного навантаження.

Проанализировано современное состояние исследований в отрасли изучения влияния экологического разнообразия мезофауны грунта на функциональные свойства экологических систем. Впервые изучена посезонная динамика мезофауны центральной заплавы реки Самара-Днепровская. Установлены закономерности изменения структуры мезофауны грунта природного биогеоценоза под влиянием токсической нагрузки (действия никеля и свинца). Охарактеризованы природная и токсикогенная составные в динамике экологических свойст мезофауны. В качестве критерия выравниваемости распределения тяжелых металлов в грунтовом профиле предложено использовать энтропию Шеннона и Пилоу. Показана и количественно оценена роль мезофауны грунта в горизонтальной миграции тяжелых металлов. Установлено, что динамика проетолитической и целлюлозной активности грунта зависит от функционального разнообразия его мезофауны. Показано, что в условиях загрязнения грунта тяжелыми металлами данная связь значительно актуализируется. Обоснована существенная роль мезофауны грунта в стабилизации функционирования экосистем в условиях антропогенной нагрузки.

Охарактеризовано компоненти географічного середовища як чинники грунтотворення. Проаналізовано зовнішні умови формування педосфери, процеси обміну речовинами й енергією між педосферою й іншими геосферами та природними тілами, глибинні чинники, живі організми як біотичний фокус педосфери, внутрішні умови формування грунтів і їх зв'язок з зовнішніми чинниками. Розглянуто контролюючі чинники, зокрема, рельєф як чинник-ретранслятор умов грутотворення та чинник часу у процесі формування педосфери. Особливу увагу приділено антропогенній діяльності як одному з чинників формування грунтів.

Охарактеризованы компоненты географической среды как факторы почвообразования. Проанализированы внешние условия формирования педосферы, процесы обмена веществами и энергией между педосферой и другими геосферами и естественными телами, глубинные факторы, живые вещества как биотический фокус педосферы, внутренние абиотические условия формирования почв и их связь с внешними факторами. Рассмотрены контролирующие факторы, в частности, рельеф как фактор ретранслятор условий почвообразования и фактор времени в процессе формирования педосферы. Особое внимание уделено антропогенной деятельности как одному из факторов формирования почв.

Зазначено, що представлені матеріали не є закінченою та перевіреною концепцією розвитку систем моніторингу за рівнем грунтових/поверхневих вод. Зроблено спробу визначити потреби подібної системи та шляхи їх задоволення, а також аргументувати розвиток цього напряму на базі спеціалізованих обчислювальних пристроїв.

Наведено основні результати теорії нейтрального розмаїття. Зроблено спробу застосувати ці результати для аналізу структури комплексів грунтових тварин за умов експериментального забруднення грунту важкими металами. Зазначений підхід є продуктивним для оцінки угруповань мешканців грунту.

Вивчено агротехнічні зміни сірих і темно-сірих опідзолених грунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтоутворювальних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила виникнення нових, невластивих цілинним грунтам режимів. З'ясовано, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний або культурний процес грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Обгрунтовано тезу про те, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

Дисертація присвячена питанням виявлення функціональної ролі ссавців у процесах грунтотворення в лісових екосистемах степової зони України та в утворенні механізмів гомеостазу і підвищенні екологічної стійкості систем в умовах техногенезу. Узагальнено експериментальний матеріал, показані закономірності середовище-переутворюючої ролі ссавців у перебудові фізико-хімічного і біологічного режимів грунтів. Показано роль різних функціональних проявів ссавців в активізації грунтових процесів, в утворенні механізмів самоочищення грунтів від техногенного забруднення й оптимізації системи. Розроблені заходи щодо використання середовище-переутворюючої діяльності ссавців у біотехнологічних прийомах щодо збереження біорізноманіття, охорони довкілля та конструювання грунтів і лісових насаджень в умовах степової зони і техногенних ландшафтів.

Вперше у межах переходу від Лісостепу до Степу у районі Буг-Дніпровського межиріччя виділено перехідну смугу, в якій можуть формуватися лісостепові та степові грунти. Запропоновано методику теоретичного розрахунку теплозабезпечення схилів та їх коефіцієнтів зволоження, за допомогою яких можна передбачити наявність тих або інших грунтів. Результати наукового дослідження впроваджено у Державному технологічному центрі охорони родючості грунтів "Центрдержродючість".

Встановлено закономірності трансформації морфометричних параметрів, механічного складу, гумусового стану, вмісту макро- і мікроелементів в еродованих чорноземах, типових для Лісостепу Житомирщини за останні 30 років. Показано особливості впливу сільськогосподарського використання на процеси грунтоутворення цих грунтів. Обгрунтовано зв'язок деяких режимів у гумусово-акумулятивних горизонтах змитих чорноземних грунтів із режимами в їх перехідних горизонтах. Розроблено технологічні заходи стосовно створення та підтримання активного балансу гумусу, відтворення родючості еродованих чорноземів.

У історичному контексті сформульовано наукові передумови дослідження еволюції наукових ідей про грунтоутворення на базі вчення про ноосферу, законів аеродинаміки. Розроблено періодизацію еволюції наукових ідей про грунтоутворення. Сформульовано основні наукові принципи, розкрито закономірності та тенденції еволюції зазначених наукових ідей. Удосконалено методологічний підхід до періодизації еволюції даних ідей. На підставі історико-наукового аналізу розвинуто сучасні погляди й уявлення про утворення, розвиток та еволюцію грунтів.

Всебічно досліджено екологічний стан, морфогенетичні, фізичні та фізико-хімічні властивості грунтів урбанізованої території великого промислового центру півдня України - Дніпропетровська. Розглянуто особливості генезису грунтів під шляховим покриттям (тексіземів). Визначено екологічні функції міських грунтів в урбоекосистемі. Удосконалено номенклатуру міських грунтів на основі їх просторової та функціональної будови. Узагальнено існуючі класифікації природних та урбанізованих грунтів, запропоновано класифікацію міських грунтів для степової зони України. Складено картосхему антропогенно-перетворених грунтів даного міста. Окреслено науково-обгрунтовані шляхи відновлення, охорони та раціонального використання грунтового покриву промислових центрів степової зони України.

Сформульовано цілісну концепцію про заплавно-долинний педолітогенез у його еволюційному ракурсі, встановлено закономірності природного грунтотворення та внесені в нього корективи в процесі окультурювання заплавних екосистем поліфункціонального призначення. Розроблено ландшафтну типологію заплавних земель. Оновлено теоретичні засади фітоагрохімічного окультурювання цілинних заплавних грунтів. Деталізовано біогеохімічні, екологічні закономірності та еволюційне спрямування окультурювальної корекції природного заплавного грунтотворення. Запропоновано екологізовані підходи до розв'язання колізії між підвищенням біопродуктивності заплавних екосистем і зменшенням грунтово-ценотичного біорізноманіття в процесі фітоагрохімічного окультурювання цілинних грунтів, а також незалежну екологічну експертизу проектів організації території заплавних земель.

Розглянуто проблему еволюції грунтів природних і агросистем. Проаналізовано дію грунтового процесу як основи еволюції грунтів. Розкрито поняття абсолютного та відносного віку грунтів. Описано методи визначення віку грунтів і вивчення їх еволюції. Зазначено, що прогноз розвитку (еволюції) грунтів надає можливість передбачати сучасні та майбутні позитивні та негативні зміни, які відбуваються в грунтах різного виробничого використання, а також обумовлює комплекс заходів щодо підвищення родючості грунтів.

Вперше для техногенно деградованих територій на південному сході України визначено вплив середовищетвірної діяльності ссавців. З'ясовано вплив екскреторної та рийної діяльності на біологічну активність грунту природних і рекультивованих ділянок Криворізького залізорудного басейну. Охарактеризовано ферментативну активність, а також грунтове "дихання" під впливом середовищетвірної діяльності ссавців. Встановлено середовищетвірний вплив рийної й екскреторної діяльності ссавців на динаміку таких важливих характеристик грунту як ферментативна активність і грунтове "дихання" за природних умов і за умов відвалів гірничорудної промисловості. З'ясовано середовищетвірний вплив ссавців на біогеоценотичну функцію грунту на території відвалів гірничорудних підприємств, обумовлену такими його властивостями як здатність акумулювати гумус, стимулювати та пригнічувати ферментативну активність і "дихання".

  Скачати повний текст

Проаналізовано й узагальнено кліматичні умови Волинського Полісся. Розраховано грунтово-кліматичні показники: середні багаторічні значення температури повітря, середньорічні суми опадів, суми активних температур, коефіцієнт зволоження, які використовуються для оцінки агрокліматичних умов вегетаційного періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*85:П03 + П031.821 + П058

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Роль мікрофлори в процесі ґрунтоутворення

Окремі групи і види мікроорганізмів сільськогосподарського значення

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поселение мохообразных на техногенных обнажениях позитивно влияет на процессы инициального педогенеза. Показано, что формирование мохового покрова способствует первичному гумусонакоплению в техногрунтах, непосредственно являясь источником органических веществ, а также способствует удержанию органики в поверхностных слоях субстрата в результате подкисления реакции среды.