Проаналізовано конструкторські та технологічні особливості сучасних сошників, які можуть бути використані для нарізування борозни просапних сільськогосподарських культур, виявлено їх основні недоліки. Основним недоліком сошників є їх складність у виготовленні й експлуатації. Пристрої управління сошниками мають динамічну помилку по потужності у разі врізання в грунт до 60 %. З підвищенням коефіцієнта різання грунту сошником, недостатньо підвищується стійкість для потрібної якості формування посівної борозни, при цьому помилка досягає 40 %. Тому для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідно забезпечити більш дружні сходи, а це можливо лише у разі формування сошниками посівної машини борозенок відповідає агротехнічним вимогам глибини. Так як на схожість і розвиток рослин впливають рівномірність посіву насіння по довжині рядка і глибині закладення, то запропоновано регулювати глибину посівної борозни у разі зміни швидкості переміщення сівалки з урахуванням у борозні параметрів фізичних і механічних властивостей грунту з варіюванням величин статичної та динамічної помилок. Наведено блок-схему системи для адаптивного керування процесом різання борозен. Визначено передатні функції елементів системи. Пристрій для адаптивного управління процесом нарізування борозни сошником сівалки містить: блок завдання, суматор, привід сошника, редуктор приводу сошника, блок керування швидкістю переміщення сівалки, датчик потужності, пороговий елемент, модель процесу управління нарізування борозни, датчик швидкості переміщення сошника, фільтр і датчики параметрів фізичних і механічних властивостей грунту. Встановлено, що змінюючи глибину зворотного зв'язку (пропорційну частину), можна варіювати величиною статичної помилки. Регулюючи глибину зворотного зв'язку (диференціальна та інтегральна частини), можна варіювати величиною динамічної помилки (перерегулювання системи у разі накидання навантаження).

Розглянуто та апробовано методику розпізнавання нелінійних стохастичних коливальних систем на прикладі дослідження динаміки взаємодії корпусу плуга на пружній підвісці з грунтом, що засноване на результатах експериментів за умов нормального функціювання системи.

Узагальнену математичну модель взаємодії диска з грунтом побудовано за загальних припущень щодо режиму руху дискового ножа в грунті, а саме, диск може рухатися в грунті в режимі ковзання, буксування або кочення без ковзання та буксування. Раніше побудовані моделі випливають з неї, як окремі випадки, за певних значень параметрів. Однак у зв'язку з обчислювальною складністю цієї моделі для випадку вільного обертового дискового ножа, що складається з необхідності попереднього числового рішення трансцендентного рівняння для визначення режиму руху диска, узагальнена математична модель не знайшла широкого застосування. Тому на підставі комп'ютерного експерименту за допомогою методу найменших квадратів побудовано аналітичну двовимірну апроксимацію узагальненої моделі взаємодії диска з грунтом, що є новою моделлю апроксимаційного типу. Отримано явний вираз для кінематичного параметра вільнообертового дискового ножа, що визначає режим його руху. Встановлено, що цей параметр є раціональною функцією відносного заглиблення диска і безрозмірного динамічного коефіцієнта, що характеризує властивості грунту. Також отримано явні вирази проекцій рівнодіючої реакцій грунту на лезо дискового ножа і його бічні поверхні залежно від даних безрозмірних параметрів. Встановлено, що горизонтальна складова реакції, яка визначає тяговий опір диска, також є раціональною функцією відносного заглиблення і безрозмірного динамічного коефіцієнта. Встановлено, що величина кінематичного параметра істотно впливає на величину і напрямок рівнодіючої реакцій грунту на диск. Отримані вирази надають можливість значно спростити експерименти щодо визначення рівнодіючої реакцій грунту на вільнообертовий дисковий ніж і скоротити їх необхідну кількість. Ці вирази надають можливість здійснювати розрахунки на міцність грунтообробних робочих органів з дисками і визначати їх оптимальні параметри за критеріями міцності і мінімальних питомих енергетичних витрат з точністю, достатньою для інженерної практики. Адекватність отриманих виразів підтверджено порівнянням з експериментальними даними по динамометруванню дискового ножа.

Рассмотрен способ определения угла движения пласта почвы по лемеху чизельного наклонного рабочего органа. Этот угол влияет на тяговое сопротивление орудия. Для пролведения эксперимента в поле изготовлена тележка и специальный прибор, запись данный осуществляется с помощью ПК.