Изучены особенности усвоения фосфора из почвы растениями и повышения эффективности использования поглощенного элемента в процессах метаболизма. Рассмотрены морфологические, физиологические, биохимические, молекулярные и генетические адаптационные изменения растений в ответ на дефицит фосфора. Определены перспективы развития диагностики фосфорного статуса посевов и создания новых сортов сельскохозяйственных растений с высоким индексом урожайности в условиях фосфорного дефицита.

На підставі результатів багаторічних польових досліджень установлено, що за умов посушливої передгірсько-степової зони Криму в семипільній польовий сівозміні систематичне застосування мінеральних та органо-мінеральних добрив, у тому числі з підвищеною дозою гною, зумовлює стійку тенденцію до збільшення в грунті вмісту рухомого фосфору. На фосфатний режим певною мірою впливає захід обробітку, оскільки від нього залежить розподіл у грунті рослинних решток і добрив, а крім того впливає сам фактор обертання й перемішування. За багаторічного безполицевого обробітку темпи зростання вмісту фосфору у верхньому шарі нижчі, ніж темпи зниження вмісту цього елемента у нижньому шарі.

Показано вміст фосфатів у грунтах Харківської області та вплив на них природних й антропогенних чинників.

Установлено закономірності вмісту високоосновних фосфатів кальцію в материнських породах та особливості мобілізації їх в орному шарі грунтів різного генезису. Обгрунтовано недоцільність застосування кислотних методів визначення вмісту рухомого фосфору в грунтах акумулятивного ряду грунтоутворення.

Вперше для умов південного Степу України науково обгрунтовано можливість підвищення родючості рекультивованих земель (техноземів) без використання гумусованої грунтової маси завдяки комплексному застосуванню фосфатмобілізуючих та азотфіксуючих біопрепаратів (ризобофіт, ФМБ 32-3 та АМГ). Розширено діапазон застосування мікробіологічних препаратів для мобілізації важкодоступних форм фосфатів з субстратів гірських порід за сільськогосподарського виробництва на рекультивованих землях.

Приведены результаты наблюдений за изменениями содержания валового фосфора и его различных соединений в черноземе типичном и темно-серой лесной почве при их окультуривании с длительным систематическим применением удобрений в лесостепной зоне.

Обгрунтовано необхідність розробки стандарту України щодо методів визначення рухомих сполук фосфору та калію в грунтах. Визначено основні відмінності нового нормативного документа.

Обоснована необходимость разработки стандарта Украины по методах определения подвижных соединений фосфора и калия в почвах. Определены основные отличия нового нормативного документа.

Викладено результати досліджень умісту рухомого фосфору в грунті за тривалого застосування різних систем удобрення та обробітку грунту в сівозміні.

Изложены результаты исследований содержания подвижного фосфора в почве при продолжительном применении разных систем удобрения и обработки почвы в севообороте.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.2(4УКР)

Рубрики:

Фосфор у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вміст і перерозподіл рухомих форм фосфору. Встановлено, що їх кількість мультиколінеарно залежить від показників грунтів. Доведено вмотивованість застосування не тільки кореляційного аналізу, але й непараметричних методів оцінювання, зокрема кластерного аналізу. Обгрунтовано, що фосфатний стан грунтів залежить від складу материнської породи та процесів грунтогенезу. Висвітлено, що удобрення може суттєво змінювати як уміст, так і просторовий розподіл рухомих форм фосфору.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.2

Рубрики:

Фосфор у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - є оцінка розчинності у грунті фосфору з фосфоритів, інкубованих з гноєм у лабораторних умовах. Обробка грунту була факторіальною комбінацією трьох показників фосфориту (0, 2 і 4 т/га) і сільськогосподарського гною (0, 10 і 20 т/га). Ця обробка була застосована до 100 г грунту, що міститься у пластикових флаконах з трьома повторностями. Було підготовлено сім таких наборів по 27 флаконів в кожному, щоб представити сім інкубаційних періодів, а саме 0, 15, 30, 45, 60, 75 і 90 днів. Результати показали, що Olsen-P значно покращився зі збільшенням норми фосфоритів з 0 до 4 т/га, а гною з ферми - з 0 до 20 т/га. Первісний доступний вміст фосфору в грунті становив 4,59 мг/кг, що збільшився до 10,55 мг/кг у результаті 90-денної інкубації. Додавання кам'яного фосфату і гною в фермерських господарствах збільшило вміст фосфору у грунті до максимального значення 23,03 мг/кг з урахуванням внесення 4 т/га фосфориту й 20 т/га сільськогосподарського гною. Таким чином, позитивний ефект сумісної дії фосфориту й сільськогосподарського гною був чітко видимим по значеннях Olsen-P через підвищення вмісту органічної речовини в грунті. Зроблено висновок про те, що існує потенціал для утилізації місцевого фосфориту шляхом розчинення фосфору з використанням сільськогосподарського гною. Інкубація грунту протягом 90 днів з фосфоритом й сільськогосподарським гноєм дала змогу підвищити розчинність фосфору з фосфоритів. Рекомендується проводити подальші експерименти з використанням біовугілля, біогумусу, органічних кислот тощо, які можуть допомогти розчинити фосфор з фосфоритів в польових умовах. Вперше експериментально обгрунтовано доцільність застосування сільськогосподарського гною для підвищення розчинності фосфору з фосфоритів. Практична цінність цього дослідження полягає в досягненні двох ефектів одночасно, а саме - поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення, збіднених фосфором, й утилізація сільськогосподарського гною.

Мета роботи - висвітлення результатів оцінювання сталості у часі та просторі вмісту рухомих сполук фосфору у грунті в межах орного шару на окремих земельних ділянках. Дослідження проводили впродовж 2018 - 2020 рр. на двох полях дослідного господарства "Граківське" ННЦ "ІГА імені О. Н. Соколовського" у Харківській області України. Грунтовий покрив одного з полів становлять чорнозем опідзолений (Chernic Phaeozem) в комплексі з темно-сірим опідзоленим грунтом (Luvic Greyzemic Phaeozem), а другого поля - чорнозем типовий (Haplic Chernozem) з еродованими та підвищено зволоженими різновидами. Кожне поле розділено на 24 ділянки, з яких відбирали змішані зразки грунту з 7 індивідуальних проб із шару 0 - 30 см двічі за сезон - у квітні - травні та у жовтні-листопаді. На грунтах опідзоленого ряду виявлено високу амплітуду коливань значень рН сольового впродовж 3-річних спостережень - від 4,4 до 5,2. Внаслідок цього параметри насиченості грунтів рухомим фосфором, визначені за методами Чирикова та Мачигіна значно відрізнялись. На полі з чорноземом типовим результати вимірювань за обома методами були близькими. Результати аналізування вмісту рухомого фосфору в грунтах поля за середніми значеннями сукупності індивідуальних проб не показали істотних сезонних відмінностей. Однак на кожному з полів виявилися окремі локації з більш високими значеннями як за методом Чирикова, так і за методом Мачигіна, незалежно від сезону відбирання проб. Поряд з цим, на обох полях є локації, де обидва методи визначення показують різні тенденції просторового розподілу вмісту рухомого фосфору, що свідчить про штучний характер такої неоднорідності, зумовленої більше хіміко-аналітичними причинами, ніж рухомістю фосфору.