Наведено результати польових та лабораторних досліджень щодо характеру процесів структуроутворення в опідзолених чорноземах у зоні впливу аеротехногенних емісій Здолбунівського цементного заводу. Обгрунтовано, що під дією кальцієвмісних сполук, що входять до складу цементного пилу, в межах 20-кілометрової зони впливу підвищується потенційна здатність дрібнодисперсних фракцій колоїдального розчину грунту до мікроструктуризації, змінюються кількісні та якісні характеристики утворення агрономічноціннної мікро- та макроструктури.

Статистичний аналіз показав, що обіг Ca в землеробстві АПК Черкаської обл. прямо корелює зі зміною структури посівних площ та виду внесених органічних добрив. За внесення гною за наростаючим трендом складаються умови зростання ємності балансу Ca, але за насичення структури посівних площ кормовими культурами та виносом побічної продукції на господарські цілі, винос кальцію зростає до 36 - 47 %, а за внесення побічної продукції загальний винос знижується до 28 - 35 % за зниження ємності балансу Ca. Встановлено що, у разі заміни гною на побічну продукцію співвідношення між новоутвореним гумусом і кальцієм залишилося сталим на фоні зменшення кількості новоутвореного гумусу та обігового кальцію (до 12 до 1 в період 2016 - 2019 рр.) за одночасного зниження середнього вмісту гумусу й площ грунтів із кислою реакцією, що свідчить про недостатню кількість кальцію на одиницю утвореного гумусу за критичної трансформації структури посівних площ та посиленням мінералізації його надлишку, що слід компенсувати внесенням вапна. Аналіз динаміки господарського балансу Ca засвідчує про те, що поголів'я тварин і птиці виступає агресивним фактором відносно агроценозів у плані виносу Ca. У разі розвинутого тваринництва вдається вийти на бездефіцитність балансу Ca за досягнення поголів'я близько 9,56 млн гол., а подальше нарощування поголів'я до 12,2 млн гол. робить баланс від'ємним. У разі трансформації поголів'я у бік птахівництва відбувається зростання дефіцитності господарського балансу в перерахунку на площу земель сільськогосподарського використання, що свідчить про необхідність вапнування грунтів.