Розглядаються питання про поглинальну здатність грунтів з урахуванням нового підходу до будови грунтового колоїдного поглинального комплексу. Показана роль органічних та мінеральних колоїдів в поглинальній здатності грунтів (ПЗГ) і формуванні їх агрономічних властивостей, а також детально висвітлені види ПЗГ. Охарактеризовані кислотність, лужність та буферність грунтів.

Висвітлено проблему діагностування та керування процесами функціонування грунтів України з використанням графічних моделей їх буферності. Наведено основні методологічні підходи щодо вивчення грунтових систем, а також нові напрями у розвитку агрономічного й екологічного грунтознавства. Розглянуто питання природи буферних механізмів грунтів, стійкості їх функціонування та значимості для саморегуляції грунтової родючості.

Освещена проблема диагностирования и управления процессами функционирования почв Украины с применением графических моделей их буферности. Приведены основные методологические подходы к изучению почвенных систем, а также новые направления в развитии агрономического и экологического почвоведения. Рассмотрены вопросы природы буферных механизмов почв, стойкости их функционирования и значимости для саморегуляции почвенного плодородия.

Проведено дослідження різних типів грунтів області, які показали, що значення актуальної кислотності може бути використано як показник буферних властивостей грунту. Співвідношення між актуальною кислотністю та поглинутими іонами дозволить більш повно оцінити буферні властивості грунтів. Багаті перегноєм суглинні грунти, які характеризуються високим ступенем насиченості основами та високою буферністю, здатні добре протистояти впливу зовнішніх факторів, що змінюють реакцію грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.41

Рубрики:

Ґрунтові колоїди

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності й особливості формування режиму поживних речовин, гумусного стану та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового після розорювання багаторічного перелогу на фоні органічної, а також органо-мінеральної системи удобрення сільськогосподарських культур за умов запасного та систематичного застосування добрив. Розглянуто негативні наслідки сільськогосподарського використання чорнозему типового без застосування добрив. Виявлено закономірності динаміки головних показників після розорювання багаторічного перелогу та його сільськогосподарського використання внаслідок різних рівнів інтенсифікації. Встановлено кількісні критерії динаміки агрохімічних і фізико-хімічних властивостей чорнозему, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін.

Сформульовано колоїдно-хімічні закономірності біоагрегації грунтових колоїдів, а саме: визначено умови незворотної коагуляції частинок грунту та мікроорганізмів, зіставлено кінетику коагуляції з особливостями культивування мікроорганізмів. Досліджено зміну поверхневих властивостей грунтових колоїдів у процесі біоагрегації. Установлено на прикладі трьох типів грунтів (лучно-чорноземного, сірого лісового, дерново-підзолистого), що мікроорганізми мають більш сильну коагулювальну дію стосовно грунтових дисперсій у порівнянні з традиційними меліорантами, базуючись на підході до оструктурування грунту шляхом культивування у ньому мікроорганізмів з направленим вектором метаболізму.

Обгрунтовано використання методів дистанційного зондування моніторингу грунтів. Доведено придатність радіолокаційної зйомки до дистанційного визначення певних фізичних показників грунтів. Виявлено, що як засіб врахування структурного стану та вологості за дистанційного визначення вмісту гумусу у грунтах можна використовувати матеріали радіолокаційної зйомки. Обгрунтовано доцільність проведення сумісної дистанційної зйомки в оптичному та мікрохвильовому діапазонах. Показано можливості георадарної зйомки щодо визначення глибини гумусованого профілю грунтів. Виявлено й охарактеризовано переваги та обмеження методів дистанційного зондування у моніторингу грунтів. Розглянуто сучасний стан і потенційні можливості розвитку методів дистанційного зондування у моніторингу окремих грунтових показників процесів.

Розроблено сучасні концептуальні положення та заходи з окультурювання кислих грунтів, які дозволяють суттєво знизити енергетичні та матеріальні витрати та стабілізувати екологічні та продуктивні функції грунтів. Визначено роль гумусових кислот у саморегуляції кислотно-основного режиму грунтів, яка обумовлена їх здатністю утворювати з алюмінієм стійкі алюмо-гуматні комплекси та притаманними їм протикислотними та протилужними буферними властивостями. Встановлено методологію діагностування агроекологічного стану та режимів функціонування кислих грунтів як основи вибору відповідних управлінських рішень. Висвітлено спосіб оптимізації агроекологічного стану кислих грунтів шляхом створення структурно-функціональної неоднорідності кореневмісного шару з використанням технології локального окультурювання грунтів. Показано значущість просторової неоднорідності кореневмісного шару грунту для стабілізації ефективної родючості та в прогресивному спрямуванні процесів сучасного грунтотворення. Вдосконалено методологію нормування добрив і меліорантів за показниками та графічними моделями буферності. Розкрито роль технології локального окультурювання в покращанні агроекологічних функцій кислих грунтів.

Разработана теоретическая модель, описывающая электромиграционные процессы в почве с низкой обменной емкостью. Исследованы особенности электромиграции ионов в гальвано- и потенциостатическом режимах при разном соотношении электромиграционных подвижностей, присутствующих в почве катионов и анионов, а также замещающего иона, поступающего из анодной камеры. Проанализировано изменение распределения ионов в почве и его влияние на распределение напряженности электрического поля. Установлены закономерности удаления из почвы загрязняющих ионов в зависимости от используемого режима.

Викладено результати дослідження показнику актуальної кислотності грунтів господарств Полтавської області, проаналізовано причини підвищення кислотності.

Рассмотрена задача моделирования распространения загрязнений в грунтах с учетом протекающих при этом химических реакций. Предложено расширение математической модели на случай многих реакций и параллельные алгоритмы решения задач относительно этой модели. Описан расширяемый программный комплекс, в рамках которого реализованы предложенные алгоритмы. Приведены результаты вычислительных экспериментов.

Предложен и теоретически обоснован гидродинамический метод регулирования pH при электрообработке влагосодержащих дисперсных систем, а именно глиносодержащих шламов и различных типов почв. Экспериментально проверен предложенный метод и теоретически проанализированы полученные данные. Показано, что эффективность и скорость регулирования pH порового раствора существенно зависят как от скорости прокачки раствора электролита через катодную камеру, так и от обменной и буферной емкостей дисперсной системы.

Досліджено електропровідність дисперсного середовища грунту на прикладі модельного грунту, яким виступали пісок, глина або їх поєднання, залежно від його зволоженості та механічного складу. Проведено оцінку порога протікання з застосуванням теорії перколяції.

Наведено принципи діагностики і оптимізації фосфатного та калійного режимів за показниками буферності, які слугують науковою базою щодо здійснення на вищому сучасному методологічному рівні наукового моніторингу грунтів та розробки найефективніших заходів з підвищення їх продуктивності.

Експериментально досліджено адсорбцію іонів амонію на різних типах грунтів. Проведено узагальнення одержаних результатів дослідження та розрахункових даних.

Проаналізовано проблему проникнення азотних добрив вглиб грунту. Визначено вплив процесу адсорбції на швидкість перенесення добрив по вертикальному профілю грунту. Проведено експериментальні дослідження адсорбційних властивостей грунтового середовища на прикладі поглинання кальцію нітрату грунтом.

На підставі аналізу існуючих наукових положень про сорбційно-десорбційні явища стосовно пористо-тріщинуватих грунтів виділено ряд проблемних питань і запропоновано їх вирішення. Насамперед це стосується механізмів масообміну за рівноважної та нерівноважної водної міграції радіонуклідів, а також параметрів сорбції й особливо десорбції. Важливими є інтенсивність внутрішньогрунтового масообміну, механізми трансформації запропонованих фіксованих форм речовин в обміні, ємність обміну та граничні значення концентрацій речовин у грунтах із точки зору прояву цих механізмів; питання про квазірівновагу досліджуваних середовищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.411,025

Рубрики:

Поглинальна здатність ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність і актуальність науково-дослідних робіт з метою вивчення буферних механізмів грунту. Розглянуто стан і перспективи досліджень функціональної стійкості грунтів на підставі їх буферних характеристик. Показано значущість використання показників буферності у практиці діагностування, прогнозування й оптимізації грунтової родючості.