Розроблено методологію досліджень системи клімат - скелетні грунти - грунтотвірні породи - плодові рослини, а також теоретичні та практичні основи комплексного агрономічного оцінювання та підвищення родючості різних за ступенем скелетності та розвиненості профілю карбонатних плантажированих чорноземів (південних, звичайних), коричневих, алювіальних лучних грунтів, а також кліматичних ресурсів територій скелетних грунтів степового та передгірного Криму, їх придатності під сорт абрикоса, аличі, персика, сливи, черешні, груші, яблуні, мигдалю, горіха волоського. Встановлено універсально-інформативні інтегральні показники родючості скелетних грунтів, що функціонально відображають їх фізичну вивітреність, розвиненість профілю, склад, властивості, водно-поживний режим, а саме: глибину залягання плит вапняків і конгломератів, кількість скелета, запаси (т/га, мм) дрібнозему, гумусу, продуктивної вологи. За кількістю коренів, величиною окружності штамба та врожайності плодових дерев для 86-ти сортів визначено припустимі оптимальні параметри вмісту скелета, глибини залягання щільних підстилкових порід, запасів дрібнозему, гумусу, вологи, на підставі яких запропоновано оцінювати садопридатність грунтів, обгрунтовано еталони високого рівня родючості та класифікацію скелетних грунтів, а також є вірогідним визначення меліоративних заходів у разі освоєння їх під сади. Оцінено агрокліматичний потенціал за головними для плодових рослин показниками-регуляторами клімату й агрокліматичне районування території скелетних грунтів степового та передгірного Криму під адаптовані, врожайні та рентабельні сорти плодових і горіхоплодових культур. Наведено

Проведено аналіз та оцінювання чинників грунтотворення в заплаві ріки. Встановлено, що формування структури грунтового покриву заплави ріки Західний Буг відбувається здебільшого під впливом геоморфологічного чинника та віддаленості від русла. Висвітлено причини карбонатності даних грунтів. Особливістю їх морфологічної будови є шаруватість профілю. Визначено тенденцію змін фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей грунтів у напряму від русла ріки до надзаплавної тераси. Запропоновано виділяти в типі алювіальних дернових грунтів підтипи: дернові примітивні, дернові слаборозвинені, короткопрофільні дернові та власне дернові.

Внимание уделено разработке методологии сопряженных исследований "климат - скелетные почвы - почвообразующие породы - плодовые растения", теоретических и прикладных основ комплексной агрономической оценки и повышения плодородия различных по степени скелетности и развитости профиля карбонатных плантажированных черноземов (южных, обыкновенных), коричневых, аллювиальных луговых почв, а также климатических ресурсов территорий скелетных почв степного и предгорного Крыма, их пригодности под сорта абрикоса, алычи, персика, сливы, черешни, груши, яблони, миндаля, ореха грецкого. Приведены универсально-информативные интегральные показатели плодородия скелетных почв, функционально отражающие их физическую выветрелость, развитость профиля, состав, свойства, водно-питательный режим: глубина залегания плит известняков и конгломератов, количество скелета, запасы (т/га, мм) мелкозема, гумуса, продуктивной влаги. Представлены допустимые и оптимальные параметры содержания скелета, глубины залегания плотных подстилающих пород, запасов мелкозема, гумуса, влаги, которые положены в основу оценки садопригодности почв, обоснования эталонов высокого уровня плодородия и классификации скелетных почв. Даны оценка агроклиматического потенциала по главным для плодовых растений показателям-регуляторам климата и агроклиматическое районирование территории скелетных почв степного и предгорного Крыма под адаптированные, урожайные и рентабельные сорта плодовых культур.

Досліджено загальні фізичні властивості основних різновидів алювіальних грунтів у заплавній долині р. Прут. Встановлено приналежність алювіальних грунтів у заплаві р. Прут переважно до середньощільних. Встановлено, що параметри щільності будови, щільності твердої фази та пористості рідко виходять за межі допустимих для ведення інтенсивного луківництва значень. Вони залежать від генетичних особливостей грунту, його гумусованості, наявності кореневої маси та гранулометричного складу.

Розглянуто можливість залучення дистанційних методів досліджень для вивчення основних властивостей піщаних грунтів Нижньодніпров'я, що проектуються під багаторічні насадження. Виявлено тісний зв'язок між оптичними властивостями поверхні та показниками родючості метрового шару грунту.

Рассмотрена возможность привлечения дистанционных методов исследования для изучения основных свойств песчаных почв Нижнеднепровья, проектируемых под многолетние насаждения. Выявлена тесная связь между оптическими свойствами поверхности и показателями плодородия метрового слоя почвы.

Наведено результати експериментальних досліджень кінетики розчинення та виносу солі з незв'язного грунту. На підставі експериментальних досліджень отдержано залежність між коефіцієнтом розчинення мінералу і швидкістю фільтрації та початковим об'ємним вмістом солі в грунті. Наведено результати дослідження міцності засолених грунтів на приладі крутіння. Зазначено, що міцність грунтів значно зменшується до початку розвитку суфозії та виносу солей тільки внаслідок підвищення вологості грунту. Таке зменшення міцності залежно від початкової щільності грунту може перевищувати 50 %. Доведено, що під час хімічної суфозії відбувається порушення мікроагрегатної структури грунтів, яке викликає зменшення їх міцності в зоні зсуву. За природних умов таке явище суттєво впливає на пружно-деформований стан грунтів та призводить до зменшення стійкості основ інженерних споруд, схилів, дамб і штучних укосів.

Исследована вариабельность твердости дерновой боровой слаборазвитой почвы на участке песчаной степи в природном заповеднике "Днепровско-Орельский" с использованием геостатистик. На основании анализа рассчитанных вариограмм и, построенных на их основе карт пространственной изменчивости твердости почвы, показано, что в верхних слоях почвы, в пределах гумусированной части профиля наблюдается высокая вариабельность параметров твердости почвы, с постепенным нарастанием ее значений с глубиной. Наивысшие параметры твердости, имеющие закономерный характер, начинаются в середине переходного горизонта и не изменяются вплоть до аллювиальной породы.

Охарактеризовано та порівняно умови формування заплавних грунтів у двох заплавах на території Харківської області. Показано контрастність профільної будови та характерні морфологічні ознаки алювіально-лучних грунтів заплав р. Мерла та р. Лопань. Суттєво відрізняється профільний розподіл гранулометричного складу, що, однак, не позначається на властивостях грунтів у шарі 0 - 30 см.

Purpose. To establish the changes in the water-physical properties of sandy soils under the influence of different content of forest-like loam, humus mass of sod-podzolic sandy loam and gray loamy soils and to show their influence on the phytomass production of annual seedlings of Scotch pine and common oak. Methodology. Indicators of density, porosity, as well as absolute and relative humidity of sandy soils and their mixtures with different content of loam and humus mass of zonal soils were determined by conventional methods in soil science. The effect of the studied mixtures on the water-physical properties of the sands was evaluated by the parameters of accumulated absolutely dry phytomass of annual pine seedlings and seedlings of common oak. Findings. It is established that with increasing the content of forest loam and humus mass in sandy and sod-podzolic sandy soils from 20 to 80 % in their mixtures there is observed decrease in density (by 3,4 - 24,8 %), increase in porosity (by 1,1 - 70.0 %) and humidity - absolute (at 5 - 560 %) and relative (at 11 - 442 %). The share of needles in the total phytomass of pine seedlings is increasing (by 2 - 8 %), and the share of roots is decreasing (by 2 - 18 %). One-year-old pine seedlings accumulated the largest mass (2539 mg) on a mixture with 20 % of humus mass content and 80 % of loam content. With the increase in the sand content of forest loams and humus mass of gray forest loam soils from 20 to 80 % absolute humidity of the mixtures increases by 75,0 - 870,0 %, and the relative humidity - by 61,0 - 639,0 %. In the total phytomass of annual oak seedlings, the part of leaves increases (by 11,9 - 15,8 %), and the proportion of roots decreases (by 13,0 - 22,8 %). In annual oak seedlings, maximum values of the total mass (10,7 g) were observed on mixtures containing 40 % of humus mass of gray forest soils, 20 % of loess loam and 40 % sand, as well as 80 % of humus mass and 20 % of loam. Originality. It is shown that 20 - 80 % of admixture to the sands of loess loam and humus mass of sod-podzolic sandy soils significantly increases their porosity, their moisture content and has a positive effect on the accumulation of phytomass in annual pine seedlings. The same admixture to the sands of loess loams and humus mass of gray forest loamy soil provides a significant increase in absolute and relative humidity in the studied mixtures and causes oak seedlings to increase the mass of leaves and reduce the mass of roots in annual seedlings. Practical value. The proposed variants of formation of recultivation layer of three-component mixtures, which include sand, loess loam and humus mass of zonal soils allow optimizing the water-physical properties of sandy soils of natural-technogenic origin. The use of treated soil mixtures will ensure a more efficient use of man-made landscapes for economic purposes and at the same time reduce the manifestation of water erosion and deflation.

Це дослідження спрямовано на отримання деяких відсутніх даних про морфологію річкових пісків у межах міста, зокрема, достовірних кількісних показників, які можуть бути використані в розрахунках грунтових основ. За експериментально-аналітичним методом у дослідженні був використаний комплексний показник морфології грунтів, який ураховує форму та характер поверхні зерен у всьому досліджуваному об'ємі пісків. Морфологічне оцінювання проведено не тільки для окремих піщаних частинок, але й для всього об'єму досліджуваного грунту тому важливим фактором створення форми та характеру поверхні піщаних зерен є мінеральний склад піску. У більшості вивчених пісків переважав такий мінерал, як кварц. У подальшому намічено вивчити піски р. Дніпро глибших горизонтів, що дозволило б отримати дані про формування контактів між піщаними зернами, які можуть бути пластинчастої або іншої форми. Наведено результати визначення показника морфології, а також вивчення форми та характеру поверхні піщаних зерен алювію 1-ї під заплавної тераси долини р. Дніпро в районі Монастирського острова (у межах центральної частини міста). Проаналізовано результати аналогічних робіт із вивчення генетичних типів четвертинних пісків різного генезису долини р. Дніпро. Завдяки цьому аналізу були отримані дані про морфологію мономінеральних олігоміктових алювіальних пісків, їх форму і характер поверхні піщаних зерен алювію. Уперше для центральної частини міста визначено деякі основні морфологічні характеристики річкових четвертинних пісків долини Дніпра. Констатовано тенденцію зниження показника морфології у річкових пісків долини Дніпра від витоків до гирла. Результати проведених досліджень впевнено можуть бути імплементовані й до розрахунків показників піщаних грунтів основ будівель та споруд міста, а також штучних земляних споруд, зокрема ділянок намивних масивів.