Доведено ефективність впливу додаткових енергетичних субсидій у вигляді мінеральних, органічних і бактеріальних добрив на рівень родючості гірських порід. У середньому внесення органічних добрив підвищило продуктивність дослідних культур на 202 %, фосфорно-калійних добрив - на 164 %, ризоторфіну - на 17,5 %. Такі дані свідчать про високу ефективність мінеральних, органічних і бактеріальних добрив на початкових етапах біологічного освоєння гірських порід.

Зазначено, що висновок про придатність субстратів гірських порід (ГП) для рекультивації повинен супроводжуватись токсикологічною оцінкою на вміст важких металів. Геохімічна оцінка ГП і модельних варіантів рекультивованих земель дозволила рекомендувати найбільш доречні за рівнем пом'якшувального впливу на довкілля технології.

Представлены особенности разработанных методик определения содержаний 25 элементов в различных типах горных пород с использованием нового автоматического рентгеновского спектрометра S4 PIONEER фирмы Брюкер. Выбраны оптимальные условия измерения для исследуемых элементов. Рассмотрены различные варианты способов учета интенсивности ренгеновского фона: измерение интенсивности излучения для угловых позиций с коротко- и длинноволновой сторон от аналитической линии; использование интенсивности фона для удаленной угловой позиции, интенсивности характеристического излучения рентгеновской трубки. Приведены примеры и практические рекомендации для некоторых аналитических проблем. Представлены диапазоны определяемых содержаний отдельных элементов и результаты оценки метрологических характеристик разработанных методик.

На основании исследований установлено положительное влияние многолетних трав в почвозащитном севообороте в зависимости от способов основной обработки почв на предупреждение эрозионных процессов, стабилизацию и повышение плодородия почвы.

Установлено вміст і розподіл форм калію для грунтів буроземного типу грунтоутворення та показники, що впливають на нього.

Одним з найістотніших наслідків випасання худоби на полонинах є формування вторинної просторової неоднорідності рослинного та грунтового покривів. Скотарська діяльність на полонинах обумовлює формування специфічного номадного ландшафту з антропогенно зміненими грунтами. Мета роботи - вивчення особливостей формування гірсько-лучно-буроземних грунтів і аналіз змін їх властивостей унаслідок номадної трансформації. З метою вивчення особливостей номадної трансформації гірсько-лучно-буроземних грунтів Українських Карпат у генетико-географічному плані застосовано порівняльно-географічний, морфолого-генетичний та порівняльно-аналітичний методи. У високогір'ї Свидовецького і Чорногірського масивів було закладено 3 модальні ділянки, у межах яких порівнювали властивості цілинних та антропогенно змінених грунтів. У результаті номадної трансформації у грунтах зменшився вміст гумусу, реакція грунтового розчину стала більш кислою, збільшилася гідролітична кислотність, змінився склад вбирного комплексу, трансформувався якісний склад гумусу - збільшилась частка гумінових кислот, особливо у верхньому генетичному горизонті. Антропогенно змінений грунт характеризується більш високою щільністю у гумусовому і перехідному генетичних горизонтах. У результаті номадної трансформації структура верхнього (гумусово-акумулятивного) горизонту грунтів за формою змінилася на призмоподібну. Відбулися виразні зміни у морфологічній будові генетичного профілю грунтів: відсутній дерновий горизонт, переходи між горизонтами менш виразні порівняно з цілинними грунтами. Результати досліджень слугують аргументами того, що екологічно необмежене освоєння полонин призводить до інтенсифікації деградаційних процесів та формування специфічних антропогенно змінених гірсько-лучних буроземних грунтів, які відрізняються за своїми властивостями і якостями від цілинних.