На підставі результатів аналізу способів, пристроїв і робочих органів молотарок качанів кукурудзи доведено необхідність розробки молотарки з раціональним розподілом сил удару та тертя в молотильній камері, яка здатна обмолочувати качани всіх цільових призначень відповідно до агровимог з максимальною продуктивністю та мінімальними енергоємністю і матеріаломісткістю. З цією метою розроблено конструктивно-технологічну схему молотарки з трисекційною декою, кожна секція якої складається з чотирьох притисних елементів, побудовано розрахункову модель її функціонування. Запропоновано класифікацію способів, пристроїв і робочих органів молотарок качанів кукурудзи і структурний граф аксіально-роторної системи обмолоту. Одержано математичні моделі технологічного процесу обмолоту качанів кукурудзи молотаркою з раціональним розподілом сил удару та тертя в молотильній камері, а також математичні залежності, які дозволяють визначити основні конструктивно-режимні параметри молотарки. Проведено однофакторні експерименти та визначено механіко-технологічні характеристики качанів і зерна кукурудзи, продуктивність молотарки, показник недомолоту, потужність, потрібну для здійснення обмолоту, енергоємність процесу обмолоту, показник макро- та мікротравмувань обмолоченого зерна, раціональний кут нахилу молотильної камери та показник просипання зерна крізь отвори деки за її довжиною. За результатами багатофакторного експерименту одержано регресійні залежності енергоємності та комплексного показника якості обмолоту, виконано оптимізацію та вирішено компромісну задачу. Одержано раціональні конструктивно-режимні

Визначено розмірно-масові параметри та фізико-механічні властивості насіння плодових кісточкових культур. Встановлено інтервали розділення та визначено, що калібрування насіння повинно відбуватися за шириною кісточки, а для оцінки якості розділення використовувати масу насіння. Проведено теоретичне обгрунтування параметрів роботи кулькових очисників решіт. Розроблено математичну модель процесу оптимізації геометричних параметрів кулькових очисників і одержано оцінку кінетичної енергії кульки, якої достатньо для вибивання застряглого насіння з отвору (Е = 2 мДж). Визначено оптимальні значення параметрів і режимів роботи установки для калібрування. Розроблено макетний зразок установки та проведено виробничі випробування, на підставі яких встановлено, що застосування установки для калібрування насіння плодових кісточкових культур дрзволяє механізувати процеси технології вирощування саджанців без пересадки підщеп, що забезпечить зниження собівартості вирощування саджанців на 19,7 % та скорочення витрат праці на 13,5 %.

Актуальними є розробка та використання науково обгрунтованих методик діагностуваня молотильних барабанів, що надають можливість достовірно оцінити їх основні параметри. Одержано залежності ймовірностей помилок і вірогідності діагностування від похибки виміру рівня вібрації.

Вперше запропоновано вектор вихідних координат узагальненого об'єкта, який враховує можливість вимірювання коливань врожайності на вході жатки, що дозволило звести задачу синтезу оптимальної комбінованої системи керування зі зворотним зв'язком за відхиленням та колом корекції за збуренням до задачі визначення структури та параметрів багатовимірної оптимальної за квадратичним критерієм системи стабілізації. Одержано співвідношення, що встановлюють зв'язок між структурою та параметрами матриці передаточних функцій оптимального багатовимірного регулятора та моделями динаміки об'єкта керування та збурень, які діють за реальних умов функціонування зернозбирального комбайну. Вперше на класі дробово-раціональних функцій комплексного аргумента з використанням аналітико-експериментального методу визначено передаточну функцію розширеного об'єкта керування "кут нахилу шайби блока циліндрів - потік хлібної маси на вході у молотарку" та спектральну щільність зміни врожайності поля в процесі руху зернозбирального комбайну з постійною швидкістю.

Мета статті - визначення впливу соломистості хлібної маси та ступеня завантаження молотарки зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та "JD-9500", що виконані за класичною тангенціальною схемою обмолоту зерна на якість сепарації - втрати зерна за комбайном та засміченість бункерного зерна на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням в агрокліматичних умовах Полтавського району Полтавської області. Експериментальні данні були одержані шляхом вимірювань змінних технологічних режимів роботи зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та "JD-9500". На основі аналізу експериментальних даних побудовані поверхні відгуку, що характеризують залежність між висотою зрізу рослин Х1, см; засміченістю бункерного зерна Y1, %; та втратами зерна Z1, % (збирання озимої пшениці комбайнами ACROS-530 та "JD-9500" на швидкості руху 4,5 км/год.). Можливо зазначити, що, для агротехнічних умов Полтавського району, при збиранні зерна озимої пшениці прямим комбайнуванням з урожайністю до 5 т/га рекомендована висота зрізу знаходиться в діапазоні 5 - 15 см. При цьому збільшення висоти зрізу покращує ефективність роботи сепарувальних механізмів комбайнів. Тому, якщо потрібно зібрати майже всю солому, рекомендовано зменшувати швидкість руху відносно базових налаштувань комбайнів. А якщо частину соломи можливо залишити у якості органічних добрив, - критерієм завантаження комбайна є втрати за молотаркою та засміченість зерна, що транспортується в бункер. Досліджено залежності між швидкістю руху зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та "JD-9500" - Х1", км/год; засміченістю бункерного зерна Y1, %; та втратами зерна Z1, % при фіксованій висоті зрізу - 7 - 10 см. Кращі показники якості обмолоту зерна одержані при швидкості руху обох комбайнів 4,5 - 5 км/год. Але за умов однакової, з розрахунку на одиницю ширини молотарки, пропускної спроможності комбайнів втрати зерна на комбайні "JD-9500" (на 0,5 - 1 % менше) та ступінь засміченості бункерного зерна (на 2 - 3,5 % менше) в порівнянні з комбайном ACROS-530. Це обумовлено більш досконалими конструктивними рішеннями повітряно-решітної очистки комбайну "JD-9500". Одержані результати досліджень у вигляді рекомендацій доцільно використовувати в роботі інженерних та агрономічних служб при проведенні контролю якості та технологічного налаштування зернозбиральних комбайнів, що сконструйовані за класичною схемою молотильно-сепарувального пристрою, на обмолоті озимої пшениці в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах Полтавського району Полтавської області.