Запропоновано методику розрахунку опроміненості поверхні шкаралупи яйця у процесі лазерної обробки інкубаційного яйця, за використання точкового джерела випромінювання для забезпечення якісної активізації мікрофлори.

Проаналізовано виробничі можливості сучасного парку промислових, фермерських та домашніх інкубаторів; визначено основні технічні проблеми їх конструкції. Недосконале обладнання вітчизняних побутових та практична відсутність фермерських інкубаторів а також відносно висока їх енергозатратність суттєво стримують виробництво продукції сільського птахівництва. На основі аналізу рівняння теплопередачі через стінки огороджувальної конструкції інкубатора визначені основні чинники, що суттєво впливають на втрати теплової енергії ним. Зроблений висновок про зменшення теплових втрат шляхом виготовлення городжувальної конструкції інкубатора на основі сучасних теплоізоляційних матеріалів та заміни електромеханічної системи обертання інкубаційного матеріалу. Описано конструкцію оригінального енергоефективного інкубатора, що може бути виготовлений як у фермерському так і побутовому виконання використаний на малих фермерських та присадибних господарствах. Для автоматичного локального та дистанційного керування параметрами мікроклімату інкубатора розроблена "інтелектуальна" автоматична система. Використання персонального комп'ютера в комплексіз мережею приладів "ТРЦ 02 Універсал+" вітчизняного виробництва дозволяє представляти вимірювані значення параметрів технологічного процесу інкубації в цифровій і графічній формах, а також локально та дистанційно керувати параметрами. В якості механізму перевертання інкубаційного матеріалу використаний лоток з гравітаційним перевертанням, що зменшує споживання електроенергії та спрощує процес перевертання нкубаційного матеріалу.

У дисертаційній роботі за результатами експериментальних досліджень визначено рівень мікробної контамінації об’єктів птахівництва, зокрема інкубаційних яєць. Вивчено спектр мікроорганізмів, які найчастіше виділяються з об’єктів птахівничих приміщень інкубаторію. У порівняльному аспекті надано оцінку знезаражуючої дії сучасних дезінфікуючих засобів «Йодіс», «Полідез», «Віросан», «Стерилій АБ» і визначено оптимальні режими їх застосовування з метою передінкубаційної та інкубаційної обробки яєць курей. Визначено, що з метою деконтамінації об’єктів птахівництва ефективним є застосування озону та УФ-опромінення. За обробки поверхні інкубаційних яєць озоном у концентрації 0,1-0,5 та 1 г/м3 протягом 60 хв негативного впливу на ембріональний розвиток курей не виявлено. Доведено, що термометричний метод визначення живих зародків у період інкубації дає можливість своєчасно вилучати перед перенесенням яєць на вивід яйця з мертвими зародками, що дозволяє отримувати життєздатний молодняк та покращити санітарний стан вивідних залів і середовища навколо інкубаторію. Визначено основні недоліки в роботі системи вентиляції інкубаторів «Універсал», які полягають у надмірній розбіжності мікрокліматичних умов по діагоналі кожної шафи, та надано обґрунтовані рекомендації щодо їх усунення. Установлено, що рівень мікробного забруднення картонних чарунок навіть після одноразового їх використання для транспортування інкубаційних яєць до місць інкубації є дуже високим, при цьому повторне їх використання є джерелом розповсюдження мікробної та мікозної мікрофлори.