Проаналізовано систему пташник + біологічний об'єкт, побудовано математичну модель промислового пташника за умов продуктивного періоду. Показано, що за інформативний параметр моделі доцільно прийняти швидкість синтезу маси яєць як функції двох змінних - часу та температури. Обгрунтовано структуру системи прийняття рішень в птахівництві.

Вперше встановлено закономірності між параметрами теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень і режимами його роботи з урахуванням вологості повітря в приміщенні та зовнішнього середовища. Удосконалено методику дослідження енергетичної ефективності застосування рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів з різними способами захисту теплообмінної поверхні від обмерзання. Удосконалено методи випробувань вологомісткості повітряних потоків. Обгрунтовано можливість використання рекуперативних теплоутилізаторів вентиляційних викидів тваринницьких приміщень за найменших температур повітря зовнішнього середовища, характерних для кліматичних умов України та розроблено спосіб захисту теплообмінної поверхні рекуперативних теплоутилізаторів від обмерзання з підвищенням ефективності їх застосування в системі забезпечення мікроклімату тваринницьких і птахівничих приміщень.

Досліджено тепловий режим, створений мікрокліматичним модулем із інфрачервоним випромінювачем для систем кліматизації тваринницьких комплексів, і зокрема, пташників.

Наведено результати кількісного оцінювання теплового споживання опалювально-вентиляційних систем на прикладі птахівничого приміщення з клітковим утриманням курей.

Розроблено математичну модель пташиного приміщення як об'єкта керування температурою з розподіленими параметрами.

Розглянуто нові технології в проектуванні свинарських ферм і комплексів.

Наведено результати техніко-економічного порівняння запропонованої системи теплозабезпечення пташника модульного утримання птиці з повітряною опалювальною системою у разі кліткового розміщення птиці.

Надано результати аналізу шляхів вирішення питань енергозбереження за забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату на птахівничих фермах.

Викладено основи розрахунків на міцність металевих конструкцій, що використовуються у будівлях агропромислового призначення. Наведено короткі відомості про виготовлення та монтаж металевих конструкцій. Методи та приклади розрахунків на міцність металевих конструкцій викладено за граничними умовами відповідно до діючих будівельних норм і правил проектування сталевих конструкцій. Висвітлено основи методу розрахунку на міцність металевих конструкцій за допустимими навантаженнями.

Произведен расчет воздухообмена в помещении фермы с помощью метода численного решения. Выполнен анализ результатов расчета и даны рекомендации по выбору параметров и режимов процесса воздухообмена.

Розглянуто деякі історичні аспекти дослідження та розвитку технологічних параметрів мікроклімату в пташнику. Проаналізовано його характеристики.

Рассмотрены некоторые исторические аспекты исследования технологических параметров микроклимата в птицеводстве. Проанализированы его характеристики.

Розроблено методики розрахунку об'ємно-планувальних параметрів блокованих тваринницьких будівель та культиваційних споруд у процесі формування енергобіологічного комплексу з урахуванням параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Уперше розроблено методику формування об'ємно-планувальних параметрів виробничих будівель у складі комплексу на основі ефективного об'єднання тваринницьких будівель і культиваційних споруд, ураховуючи параметри мікроклімату. Запропоновано інженерну методику визначення та алгоритм розрахунку об'ємно-планувальних параметрів будівель комплексу за повітрообміном. На основі алгоритму розрахунку складено комп'ютерну програму "GreenCow". Удосконалено класифікацію тваринницьких будівель та культиваційних споруд, ураховуючи можливості блокування під час формування енергобіологічного комплексу. Розроблено типологію та номенклатуру енергобіологічних комплексів. Розвинено обгрунтування заходів щодо зниження енерговитрат виробництва на енергобіологічному комплексі.

Висвітлено основи етології свиней. Розглянуто особливості біології свиноматок і поросят раннього відлучення. Описано технології, системи та способи утримання свиней. Охарактеризовано типи свинарських приміщень і їх об'ємно-планувальні рішення. Увагу приділено альтернативним методам утримання свиней, зокрема, арочним конструкціям для їх утримання, перевагам і технологіям холодного утримання цих тварин. Подано інформацію про обладнання для годівлі, напування свиней, створення мікроклімату, видалення й утилізації гною. Розглянуто сучасні тенденції розвитку свинарства у Данії. Висвітлено технологічні аспекти біобезпеки сучасних свинарських підприємств.

С помощью разработанной математической модели процесса теплообмена между грунтовым теплообменником и массивом грунта, определена величина охлаждения воздуха в зависимости от толщины теплоизоляции внутренней трубы грунтового теплообменника и обоснована рациональная толщина теплоизоляции.

Здійснено лексико-семантичний аналіз назв сільськогосподарських приміщень для утримування домашніх тварин, записаних у 74 говірках середньонадбузького ареалу протягом 2013 - 2016 рр. Зроблено висновок, що зафіксовані лексеми функціонують у літературній мові, хоч і мають фонетичні та лексико-семантичні відмінності, які підтверджують їхню належність до східноподільської і західностепової групи говірок відповідно південно-західного та південно-східного наріч української мови.

У ході дослідження бетонів у тваринницьких приміщеннях виявлено ознаки корозії та руйнування бетонних підлог і стін. Експериментальними дослідженнями встановлено основні критичні моменти, які безпосередньо впливали на порушення цілісності бетону. У тваринницьких приміщеннях виявлено надмірну вологу; використання кислотних або лужних агресивних дезінфікувальних засобів, і наявність природних випорожнень тварин (сечу та фекалії). Для вирішення цієї проблеми запропоновано добавки - жовтий залізоокисний пігмент і рідке скло, які покращують міцністні характеристики бетону, термостійкість і зменшують проникаючу здатність. В результаті проведених досліджень доведено, що введення у бетон добавки від 0,5 до 2 % глибина проникнення хлоридів знижується у 2,8 разу, у порівнянні до контролю. Це відбувається за рахунок зменшення поглинання бетоном води у разі введення в нього добавок оксиду заліза, купруму сульфату, надоцтової кислоти та силікату натрію, які викликали зменшення пор у зразках. Запропоновано як новацію для визначення термостійкості бетону використання методу температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії (ТПД-МС), основаного на залежності виходу оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю зі зразків карбонатвміских речовин від температури нагрівання зразка. У ході проведення мікробіологічних досліджень визначено мікрогриби роду Penicillium і Fusarium та, бактерії Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa, які є причиною корозії бетону у тваринницьких приміщеннях. Ряд проведених експериментів доводить, що запропоновані добавки до бетонів (на основі жовтого залізоокисного пігменту (1,5 - 2,0 мас. %), надоцтової кислоти (0,2 - 0,3 мас. %), рідкого скла (2 - 3 мас. %) і купрум сульфату (0,5 - 1,0 мас. %)) мають протимікробні властивості та перспективи їх застосування у тваринництві.

Вирішено завдання підвищення ефективності процесу теплопередачі у тритрубному теплоутилізаторі для тваринницьких приміщень шляхом обгрунтування його конструкційно-режимних параметрів. Проведено аналіз і класифікацію технологічних схем і конструкцій теплоутилізаторів для тваринницьких приміщень. Запропоновано й обгрунтовано дві конструкційно-технологічні схеми тритрубного концентричного теплоутилізатора. Розроблено математичну модель процесу теплопередачі та встановлено залежності пневмовтрат і корисної теплової потужності від конструкційно-технологічних параметрів тритрубного теплоутилізатора для тваринницьких приміщень. Проведені експериментальні дослідження надали змогу перевірити раціональну геометрію розташування отворів у повітропроводі тритрубного концентричного теплоутилізатора та встановити вплив його параметрів і режимів роботи на корисну теплову потужність. Розроблено методику інженерного розрахунку параметрів теплоутилізатора для тваринницьких приміщень і розраховано його економічну ефективність.

У ході дослідження бетонів у тваринницьких приміщеннях виявлено ознаки корозії та руйнування бетонних підлог і стін. Експериментальними дослідженнями встановлено основні критичні моменти, які безпосередньо впливали на порушення цілісності бетону. У тваринницьких приміщеннях виявлено надмірну вологу; використання кислотних або лужних агресивних дезінфікувальних засобів, і наявність природних випорожнень тварин (сечу та фекалії). Для вирішення цієї проблеми запропоновано добавки - жовтий залізоокисний пігмент і рідке скло, які покращують міцністні характеристики бетону, термостійкість і зменшують проникаючу здатність. В результаті проведених досліджень доведено, що введення у бетон добавки від 0,5 до 2 % глибина проникнення хлоридів знижується у 2,8 разу, у порівнянні до контролю. Це відбувається за рахунок зменшення поглинання бетоном води у разі введення в нього добавок оксиду заліза, купруму сульфату, надоцтової кислоти та силікату натрію, які викликали зменшення пор у зразках. Запропоновано як новацію для визначення термостійкості бетону використання методу температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії (ТПД-МС), основаного на залежності виходу оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю зі зразків карбонатвміских речовин від температури нагрівання зразка. У ході проведення мікробіологічних досліджень визначено мікрогриби роду Penicillium і Fusarium та, бактерії Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa, які є причиною корозії бетону у тваринницьких приміщеннях. Ряд проведених експериментів доводить, що запропоновані добавки до бетонів (на основі жовтого залізоокисного пігменту (1,5 - 2,0 мас. %), надоцтової кислоти (0,2 - 0,3 мас. %), рідкого скла (2 - 3 мас. %) і купрум сульфату (0,5 - 1,0 мас. %)) мають протимікробні властивості та перспективи їх застосування у тваринництві.

Concrete floors are most commonly used in animal housing. However, the specific environment of livestock buildings (moisture, urine, disinfectants) has a negative effect on concrete and leads to its corrosion. The influence of chemical and physical factors on concrete is reinforced by the development of microorganisms, which quickly adapt and use concrete as a living environment. To reduce the influence of an aggressive environment on the concrete floor, an experimental mixture of dry disinfectants was proposed. The components of the disinfection mixture have been selected taking into account the safety for animals and humans. The TPD-MS method was used to determine the change in the chemical composition of concrete. To study the microstructure of concrete, the method of scanning electron microscopy was used. Microbiological studies revealed bacteria A. thiooxidans, S. aureus, E. coli, S. enteritidis, S. choleraesuis, C. perfringen and micromycetes of the genus Cladosporium, Fusariums, Aspergillus, which contribute to the development of biological corrosion of concrete in livestock buildings. The fact of the negative impact of concentrated disinfectants on the structure of concrete was also established. As a result of the studies carried out, it was proved that a mixture of dry components for disinfection exhibits antimicrobial properties to varying degrees to the strains of field isolates of bacteria and fungi isolated in a pig-breeding farm. It was found that when using the proposed mixture of dry disinfectants in the research room of the pigsty, the relative humidity decreases by 38,5 %; ammonia content - by 46,2 %; hydrogen sulfide - by 57,8 %; microbial bodies - by 74,7 %, compared with the control room. It has been experimentally proven that the proposed mixture of dry disinfecting components has hygroscopic and antimicrobial properties and is promising for use in livestock farms.