Розглянуто можливість впровадження інфрачервоного опалення, як спосіб рішення проблеми ефективного обігріву на свинарських фермах.

Показано можливості вирішення актуальної проблеми енергоефективного теплозабезпечення свинокомплексів із цехами поросят і свиноматки шляхом застосування комбінованих систем опалення, що грунтуються на локальному нагріванні місць перебування тварин. На підставі проведеного аналізу обгрунтовано доцільність використання комбінованих систем опалення. Розроблено фізичну модель, що надала можливість здійснити комплекс експериментальних досліджень щодо визначення температурного режиму в цеху поросят і свиноматки, встановлено закономірності впливу окремих опалювальних елементів на тепловий стан характерних зон. Запропоновано рекомендації щодо вибору енергоефективних теплотехнічних параметрів опалювальних пристроїв. Здійснено оцінку впливу основних факторів і вихідних характеристик, що входять в одержані рівняння та розрахункові залежності. Розроблено методику інженерного розрахунку температурного режиму зон перебування поросят і свиноматки під час застосування локальних джерел теплоти: інфрачервоного нагрівача, нагрівального килимка й опалювальної панелі, що дає змогу застосовувати енергоефективні системи опалення для забезпечення нормативних температурних режимів у цехах поросят і свиноматки. Виконано економічне обгрунтування застосування розробленої комбінованої системи опалення для свинокомплексів із цехами поросят і свиноматки, проведено їх зіставлення із традиційною повітряною системою теплозабезпечення та показано переваги розробленої системи.

Обгрунтовано та побудовано наближену фізичну модель формування температурного режиму у цеху поросят і свиноматки з урахуванням впливу окремих елементів системи комбінованого опалення. Визначено закономірності впливу теплових і технічних характеристик окремих елементів даної системи на температурний режим зон перебування поросят і свиноматки та одержано залежності для визначення температури повітря у цих зонах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.9 + П086.4

Рубрики:

Машини та обладнання для тваринництва

Будівлі для свиней

Шифр НБУВ: Ж61599 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Низька ефективність використання енергетичних ресурсів особливо в електротехнологічних комплексах по забезпеченню мікроклімату в спорудах АПК обумовлює пошук шляхів удосконалення існуючих і розробку нових прогресивних електротехнологій та засобів реалізації. Одним із варіантів рішення цієї проблеми є застосування інфрачервоних випромінювачів. Проведено порівняльний аналіз традиційних систем опалення з локальним інфрачервоним опаленням в системі локального обігріву споруд на свинарських фермах. Встановлено, що система 14 опалення має низку переваг порівняно з традиційними системами: температура повітря нижче за рахунок ефекту обігріву лише поверхонь 14 променями, а не об'єму повітря, при якому кількість витраченої енергії менше, ніж при обігріві всього об'єму приміщення; зменшується рух повітря і пилу, що утворяться при різних технологічних процесах, за рахунок чого поліпшуються умови комфортності в спорудах АПК; теплова енергія направляється безпосередньо в технологічно-активну зону, в якій знаходяться біологічні об'єкти, тому поверхнями з найвищою температурою є підлога й технологічне устаткування; система 14 опалення вимагає меншого часу для приведення її в робочий режим, за рахунок цього експлуатаційні витрати нижче, ніж для традиційної опалювальної системи; відпадає необхідність будівництва котелень і прокладання тепломереж; відсутність постійного обслуговуючого персоналу; мінімальні втрати тепла; виключається замерзання опалювальної системи (відсутність води). Доведено, що за всіма показниками системи інфрачервоного опалення є найбільш перспективним способом рішення проблеми ефективного обігріву сільськогосподарських підприємств. Але для вирішення даної проблеми необхідно провести дослідження з метою розробки математичної моделі, яка дозволить узгодити параметри інфрачервоного нагрівача з відповідними параметрами біологічного об'єкта, в залежності від способу утримання, породи, віку та факторів навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П086.0 + П086.4 + П062.73

Рубрики:

Будівлі для великої рогатої худоби

Будівлі для свиней

Водоустрій тваринництва

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі рівнянь стаціонарної і нестаціонарної теплопровідності, аеродинаміки та комп'ютерного моделювання теоретично обгрунтовано параметри і режими роботи грунтового теплообмінника. Проведено аналіз впливу параметрів мікроклімату на продуктивність тварин. Проаналізовано зміст наявних технологій і технічних засобів вилучення теплової енергії з поверхневих шарів грунту для забезпечення мікроклімату в тваринницькому приміщенні. Запропоновано удосконалену технологічну схему повітряного грунтового теплообмінника для забезпечення нормативних параметрів системи вентиляції тваринницького приміщення. Встановлено залежність зміни ефективної теплової потужності грунтового теплообмінника від його геометричних параметрів (довжини і діаметра грунтового теплообмінника, міжцентрових відстаней між теплообмінниками). Теоретично обгрунтовано довжину і діаметр робочого органу системи вентиляції тваринницького приміщення - вертикального грунтового теплообмінника. Запропоновано математичну модель зміни ефективної теплової потужності системи грунтових теплообмінників залежно від міжцентрової відстані осей грунтових теплообмінників для рядного розташування теплообмінників. Експериментально підтверджено залежність впливу конструкційно-технологічних параметрів грунтового теплообмінника на його ефективну теплову потужність. Розроблено раціональні параметри і режими роботи системи вентиляції на основі використання грунтових теплообмінників для тваринницьких приміщень. Доведено техніко-економічну доцільність застосування комплекту дослідного зразка системи вентиляції на основі використання грунтових теплообмінників.

Встановлено, що у приміщеннях з нижньою подачею термостабілізованого повітря тварини мали вищі середньодобові прирости, кращу збереженість та вищі показники продуктивності відносно тварин, отриманих і вирощених у приміщеннях з боковою подачею повітря через стінові клапани. Нижня подача повітря забезпечувала менші коливання середньорічної температури залежно від умов навколишнього середовища. Також у цих приміщеннях відмічено значно меншу забрудненість повітря пилом, бактеріальними частинками, аміаком та сірководнем. У повітрі цих приміщень відмічено більш високий відносний вміст кисню, ніж у повітрі приміщень з боковою подачею повітря через стінові клапани. Доведено, що утримання тварин у приміщеннях з нижньою подачею термостабілізованого повітря поліпшує їх продуктивний потенціал, який зберігається й при відгодівлі в умовах глибокої довгонезмінюваної підстилки. Живої маси 100 кг тварини досягали за 187 днів, проти 193 дні у приміщеннях з боковою подачею повітря. Використання природних стимуляторів, феромони+голос кнура, дозволило зменшити період приходу свиноматок в охоту, підвищити запліднюваність та багатоплідність. Сумарна різниця чистого прибутку, отриманого по дослідних групах у приміщеннях з нижньою подачею повітря, склала 117,7 тис. грн. Загальна рентабельність була сумарно вище на 2,5-3,2 відсотки залежно від пори року.

Вперше у ході виконання робіт по реконструкції приміщень і проведенню технологічного переоснащення, без зупинки виробничого процесу, змінено технологію виробництва свинини з турової на потокову із 7-денним кроком ритму. Наведено зоотехнічну оцінку ефективності виробництва свинини при зміні технології племінної роботи, утримання та годівлі свиней. Вивчено відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості перспективних генотипів. Уперше досліджено зміну теплостійкості свиней різних генотипів при традиційній та інтенсивній технологіях виробництва. Розроблено й удосконалено станкове обладнання з підвищеним комфортом для утримання підсисних свиноматок і бункерні самогодівниці з прямокутним і круглим коритом для поросят на дорощуванні. Набуло подальшого розвитку обґрунтування доцільності зміни об'ємно-планувальних рішень при визначенні підходів і проведенні реконструкції з переведенням роботи старих типових приміщень під інтенсивну технологію із заміною технологічного обладнання.