Проаналізовано сучасний стан розвитку досліджень у галузі трансгенної селекції та методів створення генетично модифікованих рослин. Визначено найбільш ефективні та доцільні способи перенесення генів від донора до реципієнта.

Проанализировано современное состояние развития исследований в области трансгенной селекции и методов создания генетически модифицированных растений. Определены наиболее эффективные и целесообразные способы переноса генов от донора к реципиенту.

Випробувано різні схеми застосування стерилізаційних агентів системної дії (антибіотики, фунгіциди) у комплексі з гіпохлоритом натрію та різні види експлантів. Встановлено вплив походження первинних експлантів на утворення рослин-регенерантів. Виявлено високу ефективність застосування як додаткової деконтамінації препаратів Превікур Енерджі 840 SL та Максим Форте 050 FS за усіма досліджуваними показниками: часткою виживання експлантів, показником деконтамінації, виходом регенерантів з експлантів. Обгрунтовано доцільність використання рослин-донорів експлантів віком 90 днів для клонального мікророзмноження агапантусу сортів Шарлота, Чорна магія.

Зазначено, що перші методи мікроклонального розмноження (МКР) розроблено понад століття тому, сьогодні МКР комерціалізоване для багатьох культур. Підкреслено, що часто розробка технологічного протоколу потребує тривалого часу, а сучасний ритм економіки вимагає швидкого реагування лабораторій in vitro на попит ринку. Тому актуальними є готові протоколи розмноження конкретних культур, це дозволяє підприємцям-виробникам уникнути витрат коштів і часу на дослідження. Представлено протоколи технологій культивування in vitro поширених декоративних, лісових і сільськогосподарських рослин.

Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми використання мікроклонального розмноження видів рослин in vitro для звільнення від різного виду інфекції: бактеріальної, грибної та вірусної, збереження рослин у стані ювенілізації з урахуванням специфічного прояву їх біологічних осбливостей та постасептичної адаптації. Доведено можливість нівелювання апікального домінування за використання цитокінінів: БАП (0,5 мг/л) на фоні ІМК (0,25 мг/л). Визначено, що фітотоксичність БАП можна знизити використовуючи гібереліни. Розроблено заходи для мінімізації гіпергідратації пробіркових рослин. Виявлено вплив цитокінів на бульбоутворення картоплі in vitro. Зазначено, що культивування картоплі на середовищі з картопляним крохмалем або екстрактом бульб, замість сахарози й агару, позитивно вплинуло на розвиток кореневої системи, столонів, зменшило період від живцювання до бульбоутворення, а у картоплі, ожини кращий ріст і розвиток рослин in vitro спостерігався після заміни халатної форми заліза в середовищі Мурасіге і Скуга на добриво Ferrileme 4.8 Orto-Orto. Доведено позитивний вплив на ризогенез хости in vitro збільшення фотоперіоду з 8 до 16 годин на добу, а також заміна ІОК (1–5 мг/л) на ІМК (1–5 мг/л). Не виявлено істотної різниці в прояві показників коренеутворення у сорту хости Патріот після заміни активованого вугілля (1,5 г/л) на деревне (2,5 г/л). Виявлено, що для приживлення живців під час постасептичної адаптації регенерантів сорту картоплі Подолянка кращими субстратами були гідрогелі та перліт.