Отмечено, что 2006 г. является первым годом второго десятилетия коммерциализации биотехнологических сельскохозяйственных культур (БТСХК) (2006 - 2015 гг.). В 2006 г. посевы БТСХК во всем мире продолжали расширяться, преодолев барьер в 100 млн га (250 млн акров), когда впервые более чем 10 млн фермеров в 22 странах мира возделывали 102 млн га биотехнологических культур по сравнению с 90 млн га, засеянными 8,5 млн фермеров в 21 стране в 2005 г. Этот беспрецедентно высокий уровень внедрения - доказательство доверия и положительного отношения миллионов мелких и больших фермеров к сельскохозяйственной биотехнологии как в индустриальных, так и развивающихся странах.

Проанализированы результаты осуществления стратегии получения сортов, устойчивых к неблагоприятным факторам окружающей среды, путем создания трансгенных растений с повышенной активностью антиоксидантных ферментов. Обобщены данные, представляющие теоретический интерес, а также трудности, которые могут возникнуть в ходе применения данного подхода на практике.

Methods for the PCR detection of genetically modified soybean, rape, sugar beet and potato plant materials have been developed and introduced in practice. The sets of oligonucliotide primers available for testing of mentioned above cultivars have been designed and synthesized. The protocols to detect the genetically modified compounds in plant raw material have been proposed.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П131.9 + Е50*444*73

Рубрики:

Інші методи та способи селекції та гібридизації культурних рослин

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П131.98

Рубрики:

Методи біотехнології у селекції рослин

Шифр НБУВ: ВА757531 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати багаторічних досліджень окремих відділів Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (природної флори, тропічних і субтропічних рослин, нових культур, акліматизації плодових рослин, квітниково-декоративних рослин) щодо збереження та збагачення генофонду господарсько-цінних, рідкісних і зникаючих видів рослин шляхом інтродукції, селекції та сучаних біотехнологій. Наведено дані щодо особливостей інтродукції та збереження видів родин \i Colchicaceae \i0 DC і \i Orchidaceae \i0 Juss. із застосуванням біотехнологічних методів. Доведено роль сучасних біотехнологій та інтродукції видів тропікогенних флор (\i Angraecum eburneum \i0 Bory, \i Guarianthe bowringiana \i0 Dressler & W.E. Higgins і \iEriodes barbata (Lindl.) Rolfe) як метод збереження їх генофонду \i ex situ \i0 та збагачення рослинних ресурсів України. Показано особливості репродуктивної біології та подано порівняльний аналіз мікроморфологічних особливостей поверхні листка орхідних \i in vitro \i0 та \i in vivo \i0. Представлено дані щодо біологічних основ створення та культивування нових форм і сортів капустяних культур, монарди, полину-естрагону, елевсіни, хризантеми увінчаної в правобережному Лісостепу України. Охарактеризовано біотехнологічні методи створення форм рослин ріпаку озимого та редьки олійної, стійких до абіотичних стресів.

Зазначено, що генетична трансформація рослин стала важливим інструментом біотехнології для вдосконалення багатьох сільськогосподарських культур. Міцну основу для швидкого розроблення та впровадження біотехнологій у сільському господарстві було закладено досягненнями методу культури тканин рослин. До 30-річчя трансформації рослин описано успіхи, проблеми та останні зміни в методології трансформації. Розглянуто традиційні та нові підходи для генетичного вдосконалення сої, бавовни та кукурудзи. Наведено результати трансформації цих культур, які були суттєво вдосконалені завдяки здобуткам сучасної біотехнології.

Розв'язання завдань збільшення біомаси рослин з використанням трансгенезу роглянуто як на модельних об'єктах, так і на прикладах сільськогосподарських культур, вирощуваних за оптимальних і контрольованих стресових (теплиця або клімакамера) та польових умов. Показано, що генно-інженерні підходи дозволяють досягти подвоєння біомаси за оптимальних умов. І трансгенні, і вихідні рослини зменшують накопичення біомаси внаслідок дії стресових факторів. Продемонстровано, що трансгенні рослини здатні збільшувати свою продуктивність до двох разів у порівнянні з нетрансформованими за умов стресу. Обговорено певні особливості гетерологічної експресії генів, які впливають на накопичення біомаси.

Проанализирована способность lox-сайтов Cre/lox системы рекомбинации бактериофага P1 влиять на экспрессию трансгенов при расположении этой последовательности непосредственно возле правого бордера (RB) перед кодирующей последовательностью гена. Нативная и мутированная последовательность lox-сайта размещены в векторах для трансформации возле гена bar и проведена генетическая трансформация растений с помощью агробактерии и биолистического метода. Lox-опосредованная экспрессия гена bar, обусловливающая устойчивость растений к фосфинотрицину, наблюдалась только у растений, которые получены с помощью агробактериальной трансформации. С помощью метода РТ-ПЦР анализа подтверждено, что в трансгенных растениях, устойчивых к фосфинотрицину, происходит транскрипция гена bar. Сконструирован вектор, в котором ген gus и предшествующий ему lox-сайт размещены вблизи правого бордера, и проведена трансформация табака этим вектором. Экспрессия гена gus задетектирована в листьях трансгенных растений. Векторы, у которых последовательность lox-сайта предшествует гену bar возле правого бордера (RB-lox-bar), успешно использованы для получения устойчивых к фосфинотрицину трансгенных растений таких видов, как Beta vulgaris, Brassica napus, Lactuca sativa и Solanum tuberosum. Полученные результаты подтверждают возможность использования последовательности lox-сайта возле правого бордера для контроля экспрессии гена bar в трансгенных растениях.

Достижения современной биотехнологии позволяют существенно модернизировать традиционную селекцию растений. Использование молекулярных маркеров значительно сокращает объемы селекционного материала и способствует отбору генотипов с желаемыми генами в гомозиготном состоянии. Разработаны системы маркирования агрономически важных простых и количественных признаков при помощи моно- и полилокусных систем. В ЮБЦ НААН созданы и апробированы маркеры типа и темпа развития, аллелей генов запасных белков, Wx-генов, генов короткостебельности и др. Большое значение для систематизации источников зародышевой плазмы и защиты прав селекционеров имеет разработанная в ЮБЦ технология использования ДНК-типирования для идентификации и регистрации сортов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4 + П131.986

Рубрики:

Загальна ботаніка

Генетична інженерія культурних рослин. Генетично модифіковані рослини

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В обзоре приведена характеристика современных биотехнологий растений, дан анализ их состояния и направлений развития. Основное внимание уделено биотехнологиям, направленным на создание коллекций для сохранения и рационального использования биоразнообразия растений, совершенствование селекционного процесса, создание новых форм, а также обеспечение потребностей медицины в возобновляемом растительном сырье и биологически активных веществах растительного происхождения.

Викладено теоретичні положення та найбільш поширені класичні модифіковані й уніфіковані методи і прийоми біотехнологічних робіт з культурними рослинами. Описано методи введення в культуру \i in vitro \i0 мікроклонального розмноження, одержання калюсних культур, регенерації і адаптації \i in vivo \i0 рослин та технологічні генно-інженерні підходи. Наведено визначення і тлумачення найбільш вживаної термінології в біотехнології, подано огляд її історичного розвитку, а також використання стандартів у біотехнологічних дослідженнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: П131.986

Рубрики:

Генетична інженерія культурних рослин. Генетично модифіковані рослини

Шифр НБУВ: РА403538 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію появи і дослідження трансгенних (генетично модифікованих - ГМ) сортів сільгоспкультур. Проаналізовано причину спротиву громадських організацій поширенню й культивуванню трансгенних сортів у провідних аграрних країнах. Наведено низку нових ГМ-культур, що мають властивості, недосяжні у традиційних агрометодах. Представлено дані про органічне землеробство і його продуктивність. Описано переваги генно-модифікованих сортів: зниження витрат на вирощування, суттєве скорочення використання пестицидів, пально-мастильних матеріалів, викиду вуглекислого газу. Оприлюднено інформацію про одержання трансгенних рослин в Україні.

Представлено широкий огляд генетично модифікованих культур за новими ознаками. На основі зібраних даних наведено характеристику основних ознак, притаманних сучасним біотехнологічним культурам: толерантність до гербіцидів, стійкість до пошкодження комахами, стійкість до вірусних хвороб та інші. Аналіз даних показав, що всі чужорідні гени, вбудовані в рослини, мають бактеріальне, рослинне або вірусне походження. Найбільшого розповсюдження в світі набули генетично модифіковані лінії кукурудзи та сої.

Викладено найінформативніші методи та прийоми біотехнологічних робіт з культурними рослинами. Подано методи введення в культуру in vitro, мікроклонального розмноження, одержання калюсних культур, регенерації й адаптації in vivo рослин і сучасні технологічні генно-інженерні підходи. Розглянуто проблеми кріозбереження рослинного матеріалу та створення колекцій, банків генетичних ресурсів рослин. Показано можливості та переваги використання на виробництві результатів практичного поєднання фундаментальних і прикладних біотехнологічних досліджень. Наведено визначення та тлумачення найбільш вживаної термінології в біотехнології.

Проаналізовано дослідження по визначенню генетично модифікованих організмів у рослинній сировині за період 2009 - 2013 рр., які надходили від господарств різної форми власності. За цей період було досліджено 687 зразків. Позитивні проби виявили під час дослідження зерна кукурудзи, бобів сої та насіння ріпаку. У позитивних зразках сої було ідентифіковано сою лінії GTS 40-3-2.

Викладено найінформативніші методи і прийоми біоінженерії. Висвітлено методи введення в культуру \i in vivo \i0 рослин та сучасні технологічні генно-інженерні підходи. Показано можливості і переваги використання на виробництві результатів практичного поєднання фундаментальних та прикладних біотехнологічних досліджень.