Наведено дані щодо ефективності застосування сумішки раундапу, 36 % в.р., з мінералізованою (пластовою) водою. Відмічено, що використання має переваги - посилення гербіцидного ефекту за рахунок синергізму, зменшення вдвічі ефективної дози препарату і коефіцієнта екологічного навантаження на довкілля.

Встановлено, що у сумішах гербіцидів фузиладу-супера та гродилу не спостерігається антагоністичного зменшення антиауксинової активності фузиладу-супера. Зроблено висновок, що антагоністичне зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах із похідними сульфонілсечовини не пов'язано з впливом останніх на антиауксинову активність похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти.

Визначено, що похідні арилоксифеноксипропіонової кислоти можуть взаємодіяти синергічно у разі спільного застосування. Показник синергізму визначено різницею в інгібуванні ацетил-КоА карбоксилази. Припущено, що синергістами гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти є не тільки інгібітори ацетил-КоА карбоксилази але й інші інгібітори ланцюга синтезу жирних кислот. Синергісти похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти доцільно шукати серед сполук класу ацетамідів, тіокарбаматів, циклогександіонів, природних антибіотиків, а також похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти. Наведені дані є підставою для спрямованого пошуку синергістів.

Розглянуто механізми дії грамініцидів - протизлакових посходових гербіцидів класів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти та циклогександіонів.

Вивчено шляхи синергічного підвищення активності гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази. За умов вегетаційних і польових дослідів установлено, що у сумішах гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази, які відносяться до різних класів хімічних сполук, тепралоксидиму - гербіциду класу циклогександіонів і феноксапропу та флуазифопу - похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти пропіонатів може проявлятись синергізм у взаємодії. Так за підвищення рівня мінерального живлення рослин характер взаємодії з адитивного змінюється на синергічний. Кооперативний характер фітотоксичної дії гамініцидів реалізується, зокрема, на рівні цитохром-Р450-залежних монооксигеназ; флуазифоп і феноксапроп, блокуючи індукцію активості цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, знижують потенційну здатність рослин до детоксикації. Зроблено припущення, що синергізм у взаємодії гамініцидів обумовлений частково змінами у вмісті цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, а регулятори активності цих ферментів можуть бути синергістами та антидотами грамініцидів. Виявлено значне підвищення ефективності феноксапропу за умов застосування з інгібіторами фотосинтезу - метробузину та новими похідними 3-алкілтіо-4-аміно-4,5-дигідро-6-R-1,2,4-триазін-5-онів. Досліджено нові похідні динітроаніліну з синергічною до грамініцидів активністю.

Розглянуто механізми дії та практичні аспекти застосування гербіцидів. Проаналізовано фізіологічні процеси, які детермінують накопичення гербіцидів у сайтах дії. Розкрито механізми фітотоксичної дії різних класів гербіцидних препаратів і методи регуляції їх вибірної фітотоксичності. Наведено фізіологічне обгрунтування комплексного застосування гербіцидів. Розкрито практичні аспекти хімічного методу боротьби з бур'янами. Проаналізовано ефективність застосування окремих гербіцидів, гербіцидних комплексів і сумішей в посівах основних сільськогосподарських культур.

Рассмотрены механизмы действия и практические аспекты применения гербицидов. Проанализированы физиологические процессы, детерминирующие накопление гербицидов в сайтах действия. Раскрыты механизмы фитотоксического действия разных классов гербицидных препаратов и методы регуляции избирательной фитотоксичности. Дано физиологическое обоснование комплексного применения гербицидов. Раскрыты практические аспекты химического метода борьби с сорняками. Проанализирована эффективность применения отдельных гербицидов, гербицидных комплексов и смесей в посевах основных сельскохозяйственных культур.

Проаналізовано процес патогенезу, індукованого гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази та можливості підвищення їх фітотоксичної дії. Розкрито природу індукованого грамініцидами патогенезу. Вперше показано, що некроз, індукований у меристемах злакових рослин грамініцидами, не пов'язаний безпосередньо з інтенсифікацією реакцій пероксидного окиснення ліпідів. Показано, що фітотоксична дія грамініцидів в меристемах реалізується шляхом індукції оксидного стресу: дія гербіцидів призводить до утворення активних форм кисню, які викликають деградацію ДНК, наслідком чого є некротизація меристем і загибель рослин. За дії грамініцидів встановлено короткочасне підвищення вмісту ендогенного пероксиду водню та тривале збільшення вмісту супероксидного аніон-радикала. Визначено зміни в динаміці анти-/прооксидантних ферментів за дії грамініцидів і модифікаторів їх активності.

Исследовано применение новых производных динитроанилинов в качестве модификаторов активности гербицидов, ингибирующих синтез ацетил-КоА-карбоксилазы. Приведены эффективные композиции с гербицидами фуроре-супер, фюзилад-форте, аксиал.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив гербіцидів Гранстар 75 (10; 15; 20 та 25 г/га) і 2,4-ДА 500 (1,0 л/га), внесених окремо і в поєднанні з регулятором росту рослин Емістим С, на функціонування антиоксидантних систем рослин ячменю ярого. Доведено, що за оптимальних норм внесення гербіцидів сумісно з регулятором росту рослин у листках ячменю знижується інтенсивність проходження процесів пероксидного окиснення ліпідів за одночасного зростання активності антиоксидантних ферментів (глутатіон-S-трансферази і супероксиддисмутази) та вмісту низькомолекулярних антиоксидантів (глутатіону й аскорбату), завдяки чому негативний вплив на рослини продуктів метаболізму гербіцидів може значно знижуватися.

Разработаны высокочувствительные и селективные методы определения форамсульфурона, тиенкарбазон-метила и ципросульфамида при совместном присутствии в пробах воды, почвы и зерна кукурузы с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Методы основаны на экстракции гербицидов из проб, очистке экстрактов от коэкстрактивных веществ и дальнейшем хроматографическом определении. Внедрение разработанных и запатентованных методов в практику оптимизирует контроль за применением гербицидов в сельском хозяйстве и их мониторинг в окружающей природной среде.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-272.5 + П146.752.1

Рубрики:

Кукурудза

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано й узагальнено літературні дані щодо вивчення ролі активних форм кисню й антиоксидантної системи під час формування бобово-ризобіального симбіозу та результати власних досліджень дії гербіцидів на ці процеси. Обговорено здатність гербіцидів залежно від викликаного ними стресу робити свій внесок у стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги бобових рослин і тим самим впливати на ефективність бобово-ризобіального симбіозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив грунтових і післясходових гербіцидів, їх бакових сумішей на формування азотфіксувальних бульбочок соєю. Виявлено, що грунтовий гербіцид на основі ацетохлору зменшує кількість, масу сирої та сухої речовини азотфіксувальних бульбочок на кореневій системі сої. Препарат з діючою речовиною імазетапір позитивно впливав на формування соєю азотфіксувальних бульбочок. Вірогідного впливу післясходових гербіцидів та їх бакових сумішей на азотфіксувальні бульбочки сої не встановлено.

У польовому експерименті досліджено зміни вмісту відновленого глутатіону (GSH) й активності глутатіон-S-трансферази (GST), глутатіонпероксидази (GPOX), глутатіонредуктази (GR) у листках амброзії полинолистої та щириці звичайної після обробки гербіцидами харнес, естерон, аденго, стеллар. Реакція метаболізму глутатіону у бур'янів на дію гербіцидів була координована і пов'язана у рослин амброзії зі збільшенням витрат GSH внаслідок активації GST і GPOX, тоді як у рослин щириці - з накопиченням GSH та більш вираженою індукцією активності GR.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*550.38 + П146.752.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено дані щодо механізмів патогенезу, індукованого в рослинах гербіцидами. Охарактеризовано сучасні відомості про особливості програмованої загибелі клітин (ПЗК) у рослинах, зокрема стосовно ролі в індукції цього процесу активних форм кисню (АФК). Наведено докази участі ПЗК за дії гербіцидів, фітотоксичний ефект яких зумовлено впливом на фотосинтез та утворенням АФК. Розглянуто дані щодо участі АФК-залежної ПЗК у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази.

Здійснено гігієнічне оцінювання сучасних гербіцидів - похідних імідазолінону та обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування для захисту посівів зернобобових та олійних культур. Встановлено класи небезпечності цих гербіцидів та їх діючих речовин імазамоксу та імазапіру. Вивчено закономірності поведінки гербіцидів у об’єктах навколишнього середовища за грунтово-кліматичних умов України, розраховано їх екотоксикологічний ризик та інтегральний вектор небезпечності забруднення підземних вод. Оцінено умови праці та ризику шкідливого впливу зазначених гербіцидів на здоров’я працюючих. Обгрунтовано допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи імазамоксу в повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, грунті, насінні соняшнику та ріпаку, зерні гороху та бобах сої. Розроблено аналітичні методи визначення імазамоксу та імазапіру в об’єктах довкілля, повітрі робочої зони та продуктах харчування.

Досліджено ефективність дії та транслокацію системного ауксиноподібного гербіциду клопіраліду в кореневу систему багаторічного дводольного бур'яну осоту рожевого польового (Cirsium arvense (L.) Scop.) у разі його внесення у сумішах з гербіцидами інгібіторами ацетолактатсинтази (АЛС) метсульфуронметилом і тифенсульфуронметилом. Під час застосування сумішей з гербіцидами інгібіторами АЛС, особливо з тифенсульфуронметилом, спостерігалось пришвидшене відростання осотів, що зумовлено пригніченням транслокації клопіраліду в кореневу систему цього багаторічного бур'яну.