Ключ. слова: Avena sativa L., свет, рост, фитогормоны
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-4(4Укр)

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты полевых и лабораторных исследований предпосевной обработки семян различных сортов овса физиологически активным препаратом (экстрактом) из семян озимой пшеницы и ассоциативными азотфиксирующими бактериями (биоудобрениями) - ризоагрином и ризоэнтерином. Рассмотрены биологические ориентированные агротехнологии в контексте продовольственной и экологической безопасности.

Ключ. слова: Hordeum vulgare L., Avenasativa L., свинец, роост, стаблевые меристемы, ранние фазы онтогенеза
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-264-272.539

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-31

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-31

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-4

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив строків сівби на врожайність та адаптивну здатність сортів вівса за умов північного Степу України. Визначальними факторами під час формування врожайності є строки сівби та генотипи сортів. За рівнем адаптивного потенціалу до строків сівби досліджувані сорти належать до середньопластичних. Вони проявляють найвищу селекційну цінність за умов достатнього вологозабезпечення при оптимальному строку сівби та незначно знижують її при погіршенні умов вирощування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17 + П212.2-43 + П213.6-43 + П212.5-43

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Кукурудза

Соя

Овес

Шифр НБУВ: РА326341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень, що пов'язані з оцінкою впливу тривалого застосування способів обробітку та систем удобрення на родючість дерново-підзолистого супіщаного грунту в зоні Полісся, в дев'яти пільній зерно-льоно-картоплярській сівозміні. Встановлено, що безполицеві способи обробітку супроводжуються концентрацією органічної речовини та елементів живлення у верхній частині орного шару, позитивно впливають на гумусовий стан і поживний режим. Доведено ефективність двофазового обробітку дерново-підзолистого грунту легкого гранулометричного складу під овес, який передбачає мінімальний передпосівний обробіток посівного шару (перша фаза) з перенесенням строку основного безполицевого обробітку на післяпосівний період (друга фаза). Досягнуто оптимізацію агрофізичних параметрів кореневмісного шару в період вегетації культури, знижується негативний вплив ущільнючої дії природних і антропогенних факторів. Розроблена система покращує фізичні умови росту і розвитку вівса, водний і поживний режими грунту, підвищує конкурентоспроможність культури відносно бур'янів, що в цілому веде до суттєвого підвищення врожайності основної і побічної продукції без додаткових витрат.

За результатами дослідів, проведених протягом 1995 - 1997 рр., виявлено залежність врожаю двох сортів вівса від моделі технології, впливу елементів погоди, продуктивності фотосинтезу, структури врожаю. Визначено оптимальний вміст елементів живлення і їх співвідношення в листях, які забезпечують під час досліду врожай вівса на рівні 60 - 65 ц/га. З'ясовано сортові особливості вівса в реакції на досліджувані моделі технології вирощування, що визначалися рівнем нагромадження і використання елементів живлення, параметрами показників елементів фотосинтезу, рівнем врожайності й якості зерна.

Висвітлено особливості росту, розвитку рослин вівса з капустяними та бобовими культурами залежно від співвідношення норм висіву та норм мінеральних добрив. Виявлено повноту кореляційних взаємозв'язків між кількісними й якісними ознаками врожаю й агробіологічними показниками. Встановлено, що значення LAR і SLA для компонентів та їх сумішей є величиною змінною та залежать від умов, що створюються всередині агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

На основі багаторічних досліджень наведено характеристику селекційного матеріалу за комплексом господарсько цінних ознак і стійкістю до біотичних та абіотичних факторів. У результаті селекційної роботи створено сорти вівса Спурт, Бусол, Стерно, Ірен, які вдало поєднують високу продуктивність зі стійкістю до вилягання, хвороб і посухи. Із 2010 р. сорти Спурт і Бусол занесені до Державного Реєстру сортів рослин України, а сорти Стерно та Ірен знаходяться на державному сортовипробуванні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-264

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено, що до певного критичного значення концентрації сульфат купруму у водній культурі має стимулювальний вплив на розвиток рослини вівса сорту лЧернігівський 27», а за перевищення межового значення - вплив протилежний. Показано, що коренева система в значній мірі, шляхом кореневих виділень, регулює показник кислотно-лужного балансу прилеглого середовища, і, таким чином, змінює доступність/фітотоксичність важких металів та їх сполук. Показано, що визначення вмісту елементів у рослинах і грунті є перспективним шляхом побудови іонного паспорту рослини та шляхом щодо фізіологічного обгрунтування змін іонного гомеостазу за умов обробки одним або декількома елементами. Досліджено зниження фітотоксичного впливу важких металів та їх солей під дією органічних кислот, які є складовими кореневих ексудатів. Встановлено вплив органічних кислот і сірковмісних похідних нікотинаміду на підвищення накопичення купруму у грунті.

Наведено результати вивчення впливу застосування мікродобрив на урожайність вівса та ячменю ярого в північному Степу. Встановлено, що комплексне застосування мікродобрив за обробки насіння та обприскування посівів забезпечує підвищення врожайності вівса на 10 %, ячменю - на 15 % залежно від попередника. Виявлено, що більш адаптованим до посушливих умов є овес: він забезпечив на 0,72 т/га (30,9 %) більшу врожайність у порівнянні з ячменем. Кращим попередником для згаданих культур є пшениця озима, вирощування після якої забезпечувало формування врожайності зерна вівса на 10,1 та 18,1 %, а ячменю - на 20,4 та 23,7 % більше, ніж після кукурудзи МВС та соняшника відповідно.

Вперше для умов західної частини Лісостепу України встановлено особливості прояву комплексу ознак зразків вівса різного еколого-географічного походження, виділено сорти-еталони та джерела цінних ознак, на основі чого сформовано робочу колекцію. Доведено можливість ефективного використання робочої колекції в селекційному процесі. Виявлено рівень варіабельності кількісних ознак: низький - за вмістом білка (V = 0,23 - 5,10 %), жиру (V = 0,16 - 1,38 %), клітковини (V = 0,11 - 6,66 %), за якими буде добір ефективним; високий - за продуктивною кущистістю (V = 1,40 - 54,46 %), дуже високий за кількістю зерен у вологі (V = 2,38 - 65,07 %) та массою зерна у ній (V = 1,21 - 74,93 %). Встановлено адаптивність та стабільність колекційних і перспективних селекційних генотипів вівса до умов середовища. За показниками продуктивності високопластичні генотипи характеризуються коефіцієнтами регресії від 1,11 до 8,31, а високо стабільні варіантами стабільності від 0 до 0,76. Виявлено залежність стійкості зразків вівса до ураження збудником корончастої іржі від еколого-географічного походження. Найбільший відсоток стійких сортів виявлено у Північноамериканській еколого-географічній групі.

Для помірно-посушливої північної підзони Степу встановлено закономірності росту і розвитку, формування продуктивного стеблостою, врожаю та якості зерна вівса сорту Скакун і ячменю ярого сорту Галактик залежно від попередників (пшениця озима, кукурудза МВС, соняшник), а також дози, строки та способи використання макро- і мікродобрив. Розкрито вплив агротехнічних заходів на фотосинтетичний потенціал посівів, елементи структури врожаю вівса і ячменю ярого, ступінь розвитку і поширення хвороб, шкідників і бур’янів в агроценозах ярих зернових культур. Визначено економічну ефективність удосконалених елементів технології вирощування вівса і ячменю ярого.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.5-4

Рубрики:

Овес

Шифр НБУВ: РА389928 Пошук видання у каталогах НБУВ