Досліджено алелопатичну і мікробіологічну активність хімічно чистого ментолу та ефірної олії м'яти з різним його вмістом. Методом капілярної газової хроматографії визначено головні компоненти в досліджених зразках ефірної олії. Показано, що вивчені речовини проявляють високу фізіологічну активність, яка за природних умов може бути регулятором структури та функцій окремих компонентів екосистеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-313

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж62509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-264

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-317.2,022

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: РА309213 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Определены морфологические особенности и количественные показатели эфирно-масличных железок на листьях видов и сортов рода Mentha L.: М. aquatica L., М. piperita x М. arvensis, М. piperita L., М. spicata Huds, М. crispa L. Пельтатные железки расположены преимущественно на абаксиальной поверхности листьев. Выявлены закономерности распределения железок по частям листа и их индивидуальные количественные характеристики, что имеет значение для оценки сырья. Наибольшую плотность расположения железок на единицу площади листа имеют М. piperita x М. arvensis "Pipper mint" и M. crispa, которые являются наиболее устойчивыми в условиях жесткого агрофона на юго-востоке Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-313

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено експериментальні та колекційні форми м'яти, що є донорами зимо-, посухостійкості та стійкості до хвороб для створення сортів з високою адаптивністю.

Выделены экспериментальные и коллекционные формы мяты, которые являются донорами зимо-, посухостойкости и стойкости к болезням для создания сортов с высокой адаптивностью.

Досліджено ефективність застосування нового регулятора росту рослин - препарату "Гарт" на посадках двох сортів м'яти - з карвонним і ментольним напрямом біосинтезу ефірної олії. Виявлено, що обробка вегетуючих рослин м'яти перцевої оптимальною дозою препарату "Гарт" позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, біосинтез ліпідів у листковій тканині, що срияє підвищенню збору ефірної олії в середньому на 4,2 - 9,3 кг/га (15,3 - 19 %). Встановлено, що ефективність препарату залежить від його дози, метеорологічних факторів у період вегетації та біологічних особливостей сорту. Обгурнтовано доцільність включення препарату "Гарт" до сучасної технології вирощування м'яти перцевої.

Исследована эффективность применения нового регулятора роста растений - препарата "Гарт" на посадках двух сортов мяты - с карвонным и ментольным направлением биосинтеза эфирного масла. Установлено, что обработка вегетирующих растений мяты перечной оптимальной дозой препарата "Гарт" позитивно влияет на рост и развитие растений, биосинтез липидов в ткани листьев, что способствует повышению сбора эфирного масла в среднем на 4,2 - 9,3 кг/га (15,3 - 19 %). Установлено, что эффективность препарата зависит от его дозы, метеорологических факторов в период вегетации и биологических особенностей сорта. Обоснована целесообразность использования препарата "Гарт" в современной технологии выращивания мяты перечной.

Досліджено новий вихідний матеріал м'яти, що характеризується різним біохімічним складом ефірних масел, високою продуктивністю основних господарсько цінних показників, стійкістю до хвороб і несприятливих факторів навколишнього середовища. З використанням експериментальних форм створено високопродуктивні сорти перцевої, карвонної та ліналоольної м'яти, передані на Державне сортовипробування, показано перспективність їх використання.

Исследован новый исходный материал мяты, характеризующийся разным биохимическим составом эфирных масел, высокой продуктивностью основных хозяйственно ценных показателей, устойчивостью к болезням и неблагоприятным факторам окружающей среды. С использованием экспериментальных форм созданы высокопродуктивные сорта перечной, карвонной и линалоольной мяты, переданные на Государственное сортоиспытание, показана перспективность их использования.

Мета дослідження - розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м'яти перцевої (Mentha piperita L.) української селекції на основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів in vitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів in vitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює одержання 88 – 100 % стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м'яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28-му добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84 – 100 %. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м'яти перцевої становить 96 – 100 %. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка надає можливість одержувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м'яти перцевої 'Лебедина пісня' та 'Українська перцева' як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Цель исследования - разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной (Mentha piperita L.) украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты. Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88 – 100 % стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28-е сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцид Ribavirin в концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты, усиливала частоту ризогенеза до 84 – 100 %. Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечной составляет 96 – 100 %. Выводы. Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной 'Лебединая песня' и 'Украинская перечная', как наиболее перспективные для клонального микроразмножения.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88 – 100 % of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84 – 100 %. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96 – 100 %. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine,among which such varieties as 'Lebedyna pisnia' and 'Ukrainska pertseva' were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Досліджено вплив наночастинок міді та кобальту на клональне мікророзмноження рослин м'яти перцевої (МП) (Mentha piperita L.) сортів Мама, Чорнолиста та Лідія на основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів in vitro. Встановлено оптимальну концентрацію кобальту і міді у живильному середовищі Мурашіге-Скуга, яка становить 0,4 та 0,8 - 1,2 мг/л відповідно. З'ясовано, що використання наведеної модифікації живильного середовища надає змогу одержати на 27 % більше рослин-регенерантів МП. Визначено коефіцієнт розмноження (на 28 добу) рослин МП сортів Мама, Лідія, Чорнолиста, що становив відповідно 1:14, 1:13, 1:15.

Оптимізовано біотехнологічний процес клонального мікророзмноження рослин сортів м'яти перцевої української селекції в культурі ізольованих тканин та органів з застосуванням хемотерапії in vitro, а також біометалів міді, кобальту і кремнію у наноформі. Встановлено біохімічний склад ефірної олії, маркерні компоненти, що визначають фармакологічну якість ефірної олії м'яти перцевої та м'яти довголистої. Зазначено, що достовірне збільшення виходу кондиційної розсади в середньому на 60 тисяч штук з 1 га, кількості ефірної олії, урожайності повітряно-сухої сировини в середньому на 338 кг/га, біомаси кореневищ від 0,35 до 7,02 т/га, облиствіння та інтенсивність ксилогенезу вказує на переваги клонального розмноження над традиційним вегетативним розмноженням.