Вперше на Півдні України в зоні зрошувального землеробства отримано результати наукових розробок агротехнічних прийомів вирощування тим'яна звичайного та врожайні дані з високим вмістом ефірної олії в рослинних зразках.

Досліджено особливості індукції калюсо- та морфогенезу у різних сортозразків лаванди. Показано вплив на процес калюсогенезу генотипу донорної рослини, складу поживного середовища та орієнтації експлантата на його поверхні. Одержано калюсні тканини лаванди, що тривало пасуються, виявлено вплив маси та кількості трансплантатів на інтенсивність приросту калюсу. Визначено умови для індукції рослин-регенерантів у 2-х сортозразків лаванди.

Ключ. слова: Lavandula angustifolia Mill., каллюсная и суспензионная культура, пигмент
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.29-2

Рубрики:

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив дії гною та мінеральних добрив, глибини оранки, строків посіву та ширини міжрядь на агрофізичні властивості грунту, водний та поживний режими посіву тим'яна звичайного, його урожайність, якість сировини, показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури за умов зрошення. Встановлено, що застосування сумісного внесення гною та мінеральних добрив з глибиною оранки 28 - 30 см покращує водний і поживний режими грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами та найвищу врожайність і якість сировини культури. Впроваджено посів тим'яна звичайного з шириною міжрядь 70 см під час посіву під зиму та ранньою весною. Наведено ресурсоощадну технологію вирощування тим'яна звичайного.

  Скачати повний текст

Розглянуто залежність виходу й укорінюваності зелених і однорічних здерев'янілих живців від умов вирощування маточних рослин. Заготовлювати зелені живці слід з апікальної і медіальної, а однорічні здерев'янілі - з базальної частин пагона. Оптимальна довжина зелених і однорічних здерев'янілих живців, що забезпечує найбільш високу їх укорінюваність (до 60 %) - 12 см. Оптимальна схема розміщення живців у субстраті для вкорінення 5x5 см. Підвищенню укорінюваності живців (до 70 %) сприяє застосування регулятора росту - препарату корневін. Оптимальним строком заготівлі зелених живців полину таврійського, що забезпечує високий (80 - 90 %) вихід саджанців 1 - 2-го класів, є червень-липень, а однорічних здерев'янілих - квітень. Коефіцієнт розмноження за використання зелених живців віком від 1-го до 4-х років становлює - 1:11 - 1:123. За укорінення однорічних здерев'янілих живців коефіцієнт розмноження становить - 1:4 - 1:10. Розроблено технологічні схеми вегетативного розмноження полину таврійського.

Проведено дослідження біологічних особливостей і нагромадження ефірної олії Salvia sclarea L. за умов півдня степової зони України (Херсонщини). Виявлено, що найбільша кількість олії (в середньому 0,20 %) нагромаджується наприкінці цвітіння - початку плодоношення, в олії переважає ліналілацетат. Рекомендовано вирощування цієї рослини за умов Херсонщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.291-272.5

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.29-27 + Р282.111

Рубрики:

Інші ефіроолійні культури

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше визначено силу та характер внутрішніх зв'язків у агроценозі лаванди вузьколистої. Вивчено питання підвищення продуктивності рослини за досягнення екологічної єдності елементів агроценозу. Оцінено вклад умов і агроприйомів типової технології вирощування лаванди вузьколистої у формування урожаю культури. Уперше комплексно досліджено сумісний вплив абіотичних, біотичних, антропогенних чинників на інтегральний показник агроценозу. Вперше грунт розглянуто як основну складову технології вирощування лаванди. Встановлено критерії вибору грунтів для лаванди на основі оцінювання 28-ми параметрів грунту, які характеризують його родючість. Удосконалено рекомендації щодо використання фосфорних добрив, завдяки встановленому оптимальному рівню вмісту рухомого фосфору в грунті для лаванди вузьколистої. Уперше обгрунтовано оптимальну структуру агроценозу лаванди вузьколистої, яка є основою для розробки ресурсозберігалього екологічно безпечної технології вирощування культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.29-39 Nepeta L.

Рубрики:

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: РА403594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При потребі повторного внесення рекомендованих для застосування гербіцидів групи сульфонілсечовини (глину, тулигену, хардину) у багаторічному циклі вирощування ефіроолійної культури лаванди (Lavandula vera L.) допустиме використання цих препаратів не частіше одного разу на 3 роки. Така періодичність не викликає безповоротних змін у грунтовій біоті у фізіологічних процесах життєдіяльності рослин лаванди і не знижує продуктивності плантацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-311 + П214.29-311

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано межі генотипних та фенотипічних варіацій основних компонентів ефірної олії. Визначено напрями селекції культури за ознакою якості ефірної олії.

Показаны границы гено- и фенотипической изменчивости количественного сооотношения основных компонентов эфирного масла. Определены возможные направления селекции культуры по признаку качества эфирного масла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л682-1 + П214.29

Рубрики:

Ефірні олії (природні духмяні речовини)

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З насіннєвого покоління інтродукованих в Херсонську область видів чебрецю - Thymus serpillum L. та Thymus pulegioides L. відібрано форми рослин за морфобіологічними ознаками. Визначено масову частку ефірної олії. Досліджено її компонентний склад. Домінуючими компонентами ефірної олії двох форм T. serpillum є тимол та gamma-терпинен. Масова частка тимолу в олії форми № 17-07 становить 40,70 %, форми № 18-07 - 40,29 %. Масова частка gamma-терпинену - 12,88 та 23,31 % відповідно. Основними компонентами ефірної олії T. pulegioides форми № 2/6-07 є нераль та гераніаль (в сумі 50,25 %).

Мета роботи - вивчити вплив низьких температур на рослини лаванди вузьколистої та їхню реакцію залежно від віку й сорту, а також визначити критичні значення температури для структурних елементів її рослин: кори, камбію, деревини, серцевини. Висвітлено актуальність досліджень лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia), яку вирощують за умов Лісостепу України. Проаналізовано вплив низьких температур на структурні елементи пагонів восьми сортів вітчизняної та іноземної селекції. Найбільше пошкоджень від низьких температур зазнали однорічні пагони – 4,5 бала за шестибальною шкалою, найменше – дво- та трирічні – від 0,8 до 2 балів. Найстійкішими до низьких температур виявилися рослини сортів "Feuervogel", що сумарно за коефіцієнтом пош­кодження досягали 11,3 %, та "Маестро" – 10,6 %. Ці сорти можна рекомендувати виробникам для інтродукції за умов Лісостепу України. Висновки. Тканини однорічного пагону лаванди найбільшою мірою були пошкоджені низькими температурами незалежно від сорту, однак це – ефемерний орган, який можна видалити без шкоди для виживання рослин. Дво- та трирічні пагони, що забезпечують відновлення рослини, мали значно менші пошкодження. У восьми сортів лаванди, які були в досліді, жодна рослина не загинула від впливу низьких температур, хоч у деяких з них коефіцієнт пошкодження був досить значним. Найстійкішими сортамиза дії на них низьких температур виявилися: "Feuervogel", "König Humbert", "Веселі нотки" (пошкодження серцевини на рівні 1 – 2 бали), "Маестро" (пошкодження серцевини – 0,8 – 2,5 бала), що надає змогу зробити висновок про успішність вирощування лаванди за умов Лісостепу України.

Цель работы - изучить влияние низких температур на растения лаванды узколистой и их реакцию в зависимости от возраста и сорта, а также определить критические показатели температуры для структурных элементов ее растений: коры, камбия, древесины, сердцевины. Освещена актуальность исследований лаванды узколис­той (Lavandula angustifolia), выращиваемой в условиях Лесостепи Украины. Проанализировано влияние низких температур на структурные элементы побегов восьми сортов отечественной и зарубежной селекции. Больше всего пов­реждались низкими температурами однолетние побеги – 4,5 балла по шестибалльной шкале, меньше – двух- и трехлетние – от 0,8 до 2 баллов. Самыми устойчивыми к низким температурам оказались растения сортов "Feuervogel", которые суммарно по коэффициенту повреждения достигали 11,3 %, и "Маэстро" – 10,6 %. Эти сорта можно рекомендовать производителям для интродукции в условиях Лесостепи Украины. Выводы. Ткани однолетнего побега лаванды больше всего повреждались низкими температурами независимо от сорта, однако это – эфемерный орган, который можно удалить без ущерба для выживания растений. Двух- и трехлетние побеги, обеспечивающие восстановление растения, имели значительно меньшие повреждения. Из восими сортов лаванды, которые были в опыте, ни одно растение не погибло под влиянием низких температур, хотя в некоторых из них коэффициент повреждения был весьма значительным. Самыми устойчивыми сортами при воздействии на них низких температур оказались "Feuervogel", "König Humbert", "Веселые нотки" (пов­реждение сердцевины – 1 – 2 балла), "Маэстро" (повреждение сердцевины – 0,8 – 2,5 балла), что позволяет сделать вывод об успешности выращивания лаванды в условиях Лесостепи Украины.

Purpose. To study effects of low temperatures on Lavandula angustifolia plants and their response depending on their age and variety as well as identify critical temperature values for such structure elements of plants as bark, cambium, wood, pith. Methods. Field investigation, spectrometric analysis, statistical evaluation. Results. Topicality of investigation of Lavandula angustifolia to be grown in the Forest-Steppe zone of Ukraine was highlighted. Low temperature effects on structural elements ofshoots for 8 varieties of domestic and foreign selection were analyzed. One-year shoots have suffered the most from low temperatures – 4.5 points on a six-point scale, two- and three-year shoots were damaged in a lesser degree – from 0.8 to 2 points.Plants of ‘Feuervogel’ and ‘Maestro’ varieties with total damage coefficient of 11.3% and 10.6% accordingly were the most resistant to low temperatures. These varieties can be recommended to producers for further introduction to the Forest-Steppezone of Ukraine. Conclusions. Tissues of a lavender one-year shoot were most damaged by low temperatures regardless of a variety, but this organ is ephemeral and can be removed without causing damage to a plant. Two- and three-year shoots, which provide plant recovery, were significantly less damaged. None of the plants from 8 studied lavender varieties was lost under the influence of low temperatures, though some of them were damaged significantly. Such varieties as ‘Feuervogel’, ‘König Humbert’, ‘Veseli notky’ (pith damage is on the level of 1–2 points), ‘Maestro’ (0.8–2.5 points) were the most resistant to low temperature exposure which allows to conclude about successful lavender cultivation under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Изучено влияние предпосевной обработки электромагнитным излучением (ЭМИ) миллиметрового диапазона длин волн, микроконцентрациями эпина и 5-аминолевулиновой кислоты (АЛК) на состав масла чернушки посевной. Эксперимент проведен с семенами, полученными в 2014 - 2016 гг. Масло из семян чернушки экстрагировали в аппарате Сокслета. Качественный и количественный его состав определяли с помощью методов ГХ и ГХ-МС. Установлено, что масло чернушки посевной, выращенной в Беларуси, содержит миристиновую, пальмитиновую, стеариновую, олеиновую, линолевую, линоленовую, арахиновую, эйкозадиеновую жирные кислоты (ЖК), а также p-цимол, g-терпинен, тимохинон, карвакрол, тимол, юнипен, (+)-изоментол. Содержание ненасыщенных ЖК в зависимости от года культивирования и вида предпосевного воздействия изменялось от 75,3 до 78,9 % общего количества соединений. Максимальное количество приходилось на линолевую кислоту (56,4 - 61,9 %), далее шли олеиновая (13,4 - 16,8 %), эйкозадиеновая (2,8 - 3,6 %) и линоленовая (0,36 - 0,68 %). Установлено, что химическая предпосевная обработка приводит к повышению содержания тимохинона и p-цимола в семенах чернушки, физическая - к уменьшению количества данных компонентов по отношению к контролю. Выявлена зависимость между содержанием тимохинона и режимом воздействия ЭМИ. Для улучшения качества сырья чернушки предложено использовать предпосевную обработку АЛК в концентрации 10 - 6 %, которая повышает содержание тимохинона.

Здійснено комплексний аналіз способів вирощування лаванди вузьколистої в зоні Лісостепу України, встановлено біологічні особливості та властивості сортів, що визначають можливість їх інтродукції. Досліджено особливості онтогенезу, біології проростання насіння, формування насіннєвої продуктивності, якісний і кількісний вміст ефірної олії у тканинах рослин і сировині з метою успішної інтродукції та розширення площ під цією культурою для забезпечення переробної галузі якісною сировиною. Розроблено оптимальні способи вегетативного та насіннєвого розмноження, обґрунтовано економічну доцільність вирощування лаванди в цій зоні. Зазначено, що поширення лаванди в Лісостепу стримується низкою суб'єктивних та об'єктивних причин, однією з яких є відсутність достатньої кількості досліджень, що відображають адаптивний потенціал культури до умов вирощування. Дослідження фотосинтетичного потенціалу, стійкості сортів до впливу низьких температур, особливості переміщення неорганічних сполук у системі "ґрунт - рослина" та накопичення їх в кінцевій продукції - ефірній олії, є актуальними напрямками дослідів. Проведено порівняльний аналіз ефективності способів розмноження та їх вплив на рівень рентабельності виробництва ефірної олії. Обґрунтовано можливість вирощування сортів лаванди вузьколистої та економічну доцільність за вегетативного способу розмноження. Визначено найзатратніші статті створення промислових насаджень культури лаванди вузьколистої в Лісостепу України.

Висвітлені основні результати багаторічної науково-дослідної роботи з оцінки колекційних зразків за проявом господарсько-цінних ознак Lavandula angustifolia L. залежно від погодних умов. На базі Державного підприємства "Дослідне господарство "Новокаховське" (Херсонська обл.) були закладені колекційні ділянки зразків лаванди вузьколистої задля інтродукційного вивчення та випробовування в умовах Степу Південного. Впродовж 20 років в цьому регіоні Lavandula angustifolia проходила багатовекторне вивчення як декоративна та ефіроолійна культура. За цей період створені нові адаптовані до місцевих умов сортозразки та сорти, які мають підвищені показники декоративні, а також високу врожайність та масову частку ефірної олії в сировині, зокрема сорти Лідія, Вікторія та Синева Надії. Особливий інтерес, з огляду на вивчення адаптаційної здатності культури представляє період 2016 - 2021 рр. Погодні умови, в зазначені роки, різнилися між собою за температурним режимом, кількістю опадів та їх розподілом тощо. Такі умови надали можливість всебічно оцінити вплив погодних умов на прояв господарсько-цінних ознак колекційних зразків лаванди в цьому регіоні, в т. ч. і новостворених сортів цієї цінної культури. Спостереженнями виявлені відхилення у проходженні фенологічних фаз та накопичення ефірної олії. Мінімальні показники урожайності та вмісту ефірної олії у всіх зразків мали місце у 2016 р., що пов'язано з різким зниженням температури та підмерзанням пагонів рослин. Максимальний урожай сировини зафіксовано у 2020 р., що пов'язано з оптимальною кількістю опадів у фазі відростання та бутонізації. Максимальні показники масової частки ефірної олії у сировині зафіксовані у 2018 р., що зв'язано із високими середньодобовими температурами та відсутністю опадів і суховіїв під час цвітіння. Результати проведеної багаторічної оцінки зразків лаванди вузьколистої - L. angustifolia за основними господарсько-цінними ознаками свідчить про перспективність промислового вирощування культури в умовах Степу Південного, а також переконливо доводить наявність адаптованого до умов регіону генетичного матеріалу вітчизняного походження.