Доведено ефективність поліпшуючого первинного насінництва конопель щодо вмісту канабіноїдних наркотичних сполук. Запропоновано нову схему первинного насінництва, що базується на сімейно-груповому відборі, проведеній оцінці сімей на вміст канабіноїдів у фазі бутонізації і дозрівання рослин, а також перевірки їх у нащадків.

Викладено наукові аспекти технологічних прийомів вирощування, збирання та первинної переробки льону і конопель, подано оцінку їх ефективності. Проведено цитогенетичний аналіз реципрокних гібридів конопель за ознаками статі, порівняльне вивчення методів оцінки якості волокна індивідуальних рослин льону-довгунцю на ранніх етапах селекції. Досліджено вплив польових культур і сортів льону-довгунцю на інфекційний потенціал збудника фузаріозного в'янення, деякі аспекти розвитку комплексної механізації збирання конопель, можливості підвищення виходу довгого волокна та продуктивності технологічного обладнання.

Висвітлюється одна з малодосліджених проблем історії розвитку сільського господарства України - становлення промислового коноплярства у 1917-1927 рр. Аналізуються шляхи відновлення коноплярства в часи масової колективізації і планового керівництва сільськогосподарським виробництвом (1928-1940 рр.), а також відображається занепад цієї промисловості внаслідок Великої Вітчизняної війни та заходи по її відновленню у повоєнний період (1941-1953 рр.). Велика увага приділяється розвитку коноплярства у 60-80 рр. ХХ ст.

Ключ. слова: Cannabis sativa L., гибриды, половые типы, взаимосвязь каннабиноидов, биосинтез каннабиноидов
Індекс рубрикатора НБУВ: П216.2-317.3,025

Рубрики:

Коноплі

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми та завдання селекції та насінництва однодомних конопель, наведено результати досліджень щодо стабілізації ознаки однодомності у різних сортопопуляцій. Описано морфологічні ознаки залозистих волосків у сортів дво- та однодомних конопель, нові групи головчато-стебельчатих залозистих волосків. Розглянуто питання розробки різних методик оцінки селекційного матеріалу льону-довгунця за ознакою стійкості до вилягання, визначено максимальний та мінімальний рівні його урожайності у північних районах Сумщини, проаналізовано вплив природних факторів (фотосинтетичної активної радіації, тепла, вологи та природної родючості грунту) на формування врожаю.

Освещены проблемы и задания селекции и семеноводства однодомной конопли, приведены результаты исследований по стабилизации свойства однодомности в разных сортопопуляциях. Описаны морфологические свойства железистых волосков у сортов двухдомной и однодомной конопли, новые группы головчасто-стебельчатых железистых волосков. Рассмотрены вопросы разработки разных методик оценки селекционного материала льна-долгунца по свойству устойчивости к вылеганию, определены максимальный и минимальный уровни его урожайности в северных районах Сумского региона, проанализировано влияние природных факторов (фотосинтетической активной радиации, тепла, влаги и природной плодородности почвы) на формирование урожая.

Розглянуто питання селекції, насінництва, первинної переробки, механізації та стандартизації збиральних процесів льону й конопель. Висвітлено особливості нових технологій вирощування, збирання та переробки льону.

Рассмотрены вопросы селекции, семеноводства, первичной переработки, механизации и стандартизации процессов сбора льна и конопли. Изложены особенности новых технологий выращивания, сбора и переработки льна.

Висвітлено основні етапи розвитку коноплярства та наукових досліджень даної культури в Україні з 1917 р. до 1996 р. Проведено історично-науковий аналіз становлення коноплярства як сільськогосподарської галузі АПК. Охарактеризовано сучасний стан коноплярства, розкрито причини зниження темпів його розвитку та шляхи виходу з кризи.

Наведено результати дослідження мінливості ознак рослин конопель під час комплексного застосування хіммутагенів схрещування. Проаналізовано зміну структури стеблостою конопель і насіннєвої продуктивності рослин залежно від густоти посіву. Розглянуто питання використання етрелу (2-хлоретил-фосфонової кислоти) в процесі створення нового селекційного матеріалу. Описано особливості залистяності стебла і жилкування листків конопель як луб'яної культури. Вивчено вплив мінеральних добрив, способів сівби та строків збирання конопель на врожайність волокна та насіння.

Приведены результаты исследования изменчивости свойств растений конопли при комплексном применении химмутагенов скрещивания. Проанализировано изменение структуры стеблестоя конопли и семенной продуктивности растений в зависимости от плотности посева. Рассмотрены вопросы использования этрела (2-хлоретил-фосфоновой кислоты) в процессе создания нового селекционного материала. Описаны особенности залиственности стебля и жилкования листьев конопли как лубяной культуры. Изучено влияние минеральных удобрений, способов посева и сроков сбора конопли на урожайность волокна и семян.

Висвітлено сучасні наукові уявлення про каннабіноїдні сполуки конопель як біологічне джерело наркотичних речовин. Наведено морфологічну та біологічну характеристику посівних і диких конопель. Досліджено історію виникнення даної культури та її використання як джерела наркотичних речовин. Розкрито хімічну природу каннабіноїдних сполук. Описано фізіологічні та психотоміметичні властивості гашишу та каннабіноїдів. Розглянуто біологічні основи формування каннабіноїдних речовин у конопель в онтогенезі, проаналізовано динаміку їх накопичення вегетативними та генеративними органами даної культури, а також її чоловічими, жіночими та однодомними типами. Досліджено кількісні та якісні зміни каннабіноїдних сполук під впливом температури, тривалості зберігання зразків та умов вирощування сортів у різних регіонах.

Освещены современные научные представления о каннабиноидных соединениях конопли как биологическом источнике наркотических веществ. Даны морфологическая и биологическая характеристики посевной и дикой конопли. Исследована история возникновения данной культуры и ее использования как источника наркотических веществ. Раскрыта химическая природа каннабиноидных соединений. Описаны физиологические и психотомиметические свойства гашиша и каннабиноидов. Рассмотрены биологические основы формирования каннабиноидных веществ в конопле в онтогенезе, проанализирована динамика их накопления вегетативными и генеративными органами данной культуры, а также ее мужскими, женскими и однодомными типами. Исследованы количественные и качественные изменения каннабиноидных соединений под влиянием температуры, длительности хранения образцов и условий выращивания в различных регионах.

Зроблено огляд сучасних якісних і кількісних методів визначення каннабіноїдних сполук у конопель із селекційною метою. Висвітлено історію розробки нових методів відбору, підготовки зразків для визначення вмісту каннабіноїдних сполук у даній культурі, наведено рекомендації щодо модернізації методу тонкошарової хроматографії. Розроблено й апробовано експрес-метод оцінювання одиничних рослин з визначення суми каннабіноїдних речовин за польових умов. Наведено морфологічну характеристику залозистих волосків вегетативних і генеративних органів конопель. Досліджено процеси успадкування морфологічних ознак залозистих волосків та вмісту каннабіноїдних сполук у конопель. Встановлено залежність між вмістом каннабіноїдних речовин і морфологічними ознаками залозистих волосків. Висвітлено питання створення сортів конопель, які не містять наркотичних речовин.

Проведен обзор современных качественных и количественных методов определения каннабиноидных соединений у конопли в целях селекции. Освещена история разработки новых методов отбора, подготовки образцов для определения содержания каннабиноидных соединений в данной культуре, обоснованы рекомендации по модернизации метода тонкослойной хроматографии. Разработан и аппробирован экспресс-метод оценивания единичных растений по определению суммы каннабиноидных веществ в полевых условиях. Дана морфологическая характеристика железистых волосков вегетативных и генеративных органов конопли. Исследованы процессы наследования морфологических признаков железистых волосков и содержания каннабиноидных соединений у конопли. Установлена зависимость между содержанием каннабиноидных веществ и морфологическими признаками железистых волосков. Освещены вопросы создания сортов конопли, не содержащих наркотических веществ.

Виявлено закономірності мінливості анатомічних структур і фізико-механічних показників первинного та вторинного волокон уздовж стебла, низьковолокнистих і високоволокнистих сортів, рослин загущеного та розрідженого посівів, а також відповідно до кількості листків у стеблових вузлах. На основі проведених досліджень отримано новий селекційний матеріал конопель з підвищеною волокнистою продуктивністю та збільшеною часткою кращого за якістю первинного волокна у загальному. Розроблено спосіб відбору елітних рослин конопель за ознакою щільності волокнистого шару для збільшення його маси у стеблі та методику відбору рослин за високим вмістом первинного та низьким вмістом вторинного волокон для поліпшення якісного складу волокнопродукції. Наведено розрахунки економічної ефективності застосування відбору елітних рослин на волокнистість за відрізками порівняно з цілими стеблами та застосування методу відбору рослин за ознакою щільності волокнистого шару у порівнянні з анатомічним аналізом стебла.

Вперше з сучасного каталогу української колекції конопель виділено селекційний сорт безнаркотичних рослин, найбільш придатний для виробництва волокнистих матеріалів. Визначено вихід і якісні показники волокна, утвореного в результаті переробки трести, одержаної з соломи різних селекційних сортів конопель, таких, як Золотоніські 11 та 15, ЮСО-31, Дніпровські однодомні 14 та 19, вирощених за грунтово-кліматичних умов південного регіону України. Встановлено фізико-механічні властивості конопляної сировини залежно від технологічних параметрів вирощування, способів первинної обробки та використання у технологічному процесі різних сортів безнаркотичних конопель. Визначено оптимальні технологічні параметри їх вирощування у південному регіоні України, які забезпечують підвищений вихід волокна з високими якісними показниками за короткий період вегетації. Вперше виявлено залежність фізико-механічних характеристик волокна, одержаного з безнаркотичних конопель різних селекційних сортів, від біометричних параметрів і хімічного складу конопляної сировини. Досліджено хімічний склад одержаного волокна, зокрема, визначено вміст у ньому основних компонентів - целюлози, лігніну, пектинових речовин, виявлено їх роль у формуванні якості продукції. Науково обгрунтовано залежність зміни фізико-механічних показників конопляного волокна різних сортів від вмісту в ньому хімічних компонентів. Математично доведено, що гнучкість і лінійна щільність волокна залежать від вмісту лігніну.

Проведено дослідження в напрямку виявлення особливостей впливу хімічних мутагенів нітрозоетилсечовини (НЕС) і нітрозометилсечовини (НМС) на зміну біологічним і господарсько-цінним ознакам рослин конопель з метою практичного використання їх у селекції. Визначено, що до програми вивчення було залучено 11 сортів конопель. Встановлено, що прийнятними дозами хіммутагенів для отримання нового вихідного матеріалу є водний розчин цих речовин в концентрації: 0,0125 - 0,05% для НЕС і 0,0125 - 0,025% для НМС за умов експозиції замочування насіння 18 год.

Наведено результати дослідження ефективності добору на збільшення вмісту волокна за умов збереження механічної функції стебел сучасних високоволокнистих сортів конопель і їх стійкості до вилягання. Виявлено відмінності в анатомічній будові волокнистого шару у високо- та низьковолокнистих зразків досліджуваних сортів конопель. Встановлено, що товщина шару загального волокна не залежить від товщини деревини. Доведено, що вміст загального волокна в стеблах конопель збільшується не за рахунок зменшення деревини, а внаслідок зміни в структурі волокнистого шару. Установлено, що маса неволокнистої частини стебел знаходиться в сильному прямому достовірному взаємозв'язку з масою стебел, первинного, вторинного та загального волокна. Вперше виявлено вплив факторів генотипу сорту й умов року на фенотиповий прояв основних селекційний ознак досліджуваних сортів конопель. Одержано поліпшений вихідний матеріал сортів-популяцій за ознакою високого вмісту загального волокна (31 - 32 %), з підтриманням всіх сортових особливостей, морфологічно вирівняний. Встановлено, що добір у напрямку подальшого збільшення вмісту загального волокна не призводить до порушення механічної функції стебел конопель за умов забезпечення оптимальних умов вирощування.

Досліджено процеси переходу мікроелементів з грунту в рослини. Проаналізовано концентраційні співвідношення між вмістом мікроелементів у грунтовому розчині, твердій фазі грунту та адсорбованими на поверхні кореневої системи рослин за наявності у грунті неізотопного хімічного аналога. Одержано вираз ймовірності переходу мікроелементів з грунту в рослини, який описує її залежність від характеристик рослин та особливостей міграції мікроелементів. Виявлено зв'язок між імовірністю переходу мікроелементів з грунту в рослини та коефіцієнтом їх нагромадження в рослинах. Показано залежність коефіцієнтів нагромадження радіонуклідів рослинами від рівня радіоактивного забруднення.

Наведено результати досліджень мінливості та взаємозв'язку комплексу кількісних ознак рослин конопель та їх використання в селекційних цілях. Вивчено 4 різноволокнисті сорти за умов загущеного та розрідженого посіву. Виявлено ряд біологічних закономірностей формування волокнистості стебла конопель, практичне застосування яких забезпечує суттєве підвищення продуктивності рослин за волокном і поліпшення його якісного складу. Розроблено методичні рекомендації для селекції. Одержано перспективний селекційних матеріал конопель. За даними конкурсного сортовипробування новий матеріал перевищує вихідний сорт ЮСО-31 за урожаєм волокна на 2,8 ц/га (надбавка + 20,0 %), в тому числі довгого волокна - на 2,7 ц/га (+22,7 %).

Досліджено селекційну цінність сучасного генофонду конопель за тривалістю вегетаційного періоду, статевими типами, продуктивністю, виходом і якістю волокна, вмістом наркотичних речовин, динамікою формування та нагромадження повітряно-сухої маси, волокна та деревини в процесі онтогенезу, стійкістю до шкідників і хвороб. Розроблено методи розмноження й оцінки зразків Національної колекції за біологічними та господарсько-цінними ознаками, проаналізовано взаємозв'язок між показниками якості та виходу волокна. Визначено кращі зразки базової колекції за комплексом господарсько-цінних ознак, зразки-донори для створення нових високопродуктивних сортів однодомних конопель.

Установлено, що у конопель маса насіння залежить від сорту, екотипу, статевого типу, розміру та форми суцвіття, довжини та щільності бокових гілок суцвіття першого та другого порядку, кількості насіння з рослини, співвідношення чоловічих, жіночих та інтерсексуальних квіток у суцвітті, щільності плодів на плодоносних пагонах. Показано особливості зміни ознак суцвіття конопель за різної густоти стеблостою, що визначає різний рівень насіннєвої продуктивності як реакцію рослин на умови вирощування. Досліджено структуру посіву конопель за параметрами - загальною та технічною висотою стебла та довжиною суцвіття - з урахуванням даних, одержаних завдяки теоретичному визначенню оптимальної площі живлення рослин для механізованого збирання конопель з метою одержання високого врожаю насіння. Поліпшено чоловічостерильну лінію конопель "Однодомні 9ЧС" за співвідношенням статевих типів і підвищенням насіннєвої продуктивності. На підставі результатів дослідження визначено параметри рослин конопель для моделювання нового сорту, високоврожайного за насінням.

Вперше в Україні встановлено особливості успадкування статі під час схрещування однодомної фемінізованої матірки і різних статевих типів сучасних сортів однодомних конопель. Встановлено ступінь дестабілізації ознаки однодомності ранньостиглою і пізньостиглою плоскінню однодомних конопель, динаміку її бутонізації у гібридів. Обгрунтовано доцільність схрещування однодомної фемінізованої матірки з однодомною фемінізованою матіркою чи справжніми однодомними фемінізованими рослинами та застосування зворотних схрещувань з батьківськими формами. Описано динаміку цвітіння жіночих і чоловічих квіток, кореляції між тривалостями цвітіння квіток і дозріванням насіння, наявність рослин зі зближеними строками зацвітання жіночих і чоловічих квіток, що дозволяє природно зберігати однотипність. Доведено надійність тканинно-плівкових ізоляторів у забезпеченні чистоти селекційного матеріалу. Розроблено рекомендації для селекційної роботи з удосконалення прийомів стабілізації однодомності конопель.

За результатами досліджень виявлено ряд біологічних закономірностей формування волокна та деревини конопель у процесі онтогенезу, вивчено їх співвідношення в стеблі. Встановлено, що у високоволокнистих сортах з підвищенням вмісту волокна у стеблі вміст деревини не зменшується та, як наслідок, не знижується стійкість рослин до вилягання. Досліджено ступінь мінливості кількісних ознак у різних сортів та взаємозв'язок між ними. Показано ефективність добору в процесі створення вихідного матеріалу, стійкого за ознаками статі, з високою якістю волокна та відсутністю наркотичних властивостей. Створено сорти конопель Дніпровські однодомні 14, Синельниківські однодомні 3 та Дніпровські однодомні 19.