Розглянуто фундаментальні та прикладні аспекти функціонування лучних біогеоценозів Карпат, а також причини появи екологічних дисбалансів і напрями їх подолання. Наведено технологію виробництва та використання біогенних добрив (біокомпостів) для біомеліорації гірських грунтів як основи виробництва екологічно безпечної, біологічно повноцінної та конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

Рассмотрены фундаментальные и прикладные аспекты функционирования луговых биогеоценозов Карпат, а также причины появления экологических дисбалансов и направления их преодоления. Приведена технология производства и применения биогенных удобрений (биокомпостов) для биомеллиорации горных почв как основы производства экологически безопасной, биологически полноценной и конкурентоспособной сельскохозяйственной продукции.

Наведено відомості про лісові сінокоси та пасовища, показано їх роль як додаткового джерела кормів для тваринництва. Зроблено порівняльне оцінювання найбільш розповсюджених лісових трав кормових угідь за хімічним складом і поживністю, наведено відомості про цінні, отруйні та шкідливі рослини, а також рослини-паразити та напівпаразити. Описано системи поверхневого та корінного поліпшення кормових угідь, запропоновано технології вирощування багаторічних кормових трав на насіння. Показано переваги травосумішей у порівнянні з чистими посівами трав. Розглянуто методи заготівлі та переробки деревного корму, описано технічні характеристики та розкрито особливості використання сільськогосподарської техніки для заготівлі кормів. Обгрунтовано рекомендації щодо раціонального використання та покращання стану лісових сінокосів і пасовищ.

Даны сведения о лесных сенокосах и пастбищах, показана их роль как дополнительного источника кормов для животноводства. Изложены результаты сравнительного оценивания наиболее распространенных лесных трав кормовых угодий по химическому составу и питательности, даны сведения о ценных, ядовитых и вредных растениях, а также растениях-паразитах и полупаразитах. Описаны системы поверхностного и коренного улучшения кормовых угодий, приведены технологии выращивания многолетних кормовых трав на семена. Показаны преимущества травосмесей в сравнении с чистыми посевами трав. Рассмотрены методы заготовки и переработки древесного корма, описаны технические характеристики и раскрыты особенности использования сельскохозяйственной техники для заготовки кормов. Обоснованы рекомендации по рациональнмоу использованию и улучшению состояния лесных сенокосов и пастбищ.

Ключ. слова: кормові злаки, вікова та віталітетна структури популяцій, пасовищна дигресія, стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П221.81

Рубрики:

Болотні, заплавні луки

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та прикладні засади відновлення механізмів саморегуляції біотичних зв'язків у лучних агробіоценозах, втрачених під впливом певної сукупності антропогенних і природних чинників, з метою підвищення їх продуктивності й охорони видового різноманіття, що зумовлюють стікість до водної ерозії та трофічних зв'язків всієї гірської екосистеми. Обгрунтовано систему біомеліоративних заходів, спрямованих на підвищення біотичної активності грунтів, реанімації деградованих гірськолучних і високогірно-полонинських угідь. Сформовано концепцію виробництва та використання біогенних добрив на базі місцевих ресурсів органіки та популяцій педобіонтів-редуцентів для їх переробки у біокомпости. Як вид біогенних добрив біокомпости насичені біофільними елементами та популяціями живої грунтової біоти, здатної до активної біодеструкції відмерлих решток у грунті, відповідно поліпшення трофічних умов у ньому. На цій базі розвинуто теорію замкнутого кругообігу біофільних елементів у агроекосистемі та показано можливість переходу на природозберігаючої системи ведення лучнопасовищного господарства та виробництва безпечної для здоров'я людини та конкурентоздатної продовольчої продукції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано современное состояние естественных пастбищ Крымского полуострова. Даны классификация основных типов пастбищ и их характеристика. Приведены данные о составе и структуре пастбищных фитоценозов, их изменениях по периодам вегетации. Показана динамика формирования травостоями различных типов пастбищ своей продуктивности - урожая биомассы и ее качественных показателей. Даны рекомендации производству по параметрам агротехнических приемов и организационным мероприятиям, направленным на повышение продуктивности естественных пастбищ Крыма и их рациональному использованию.

Індекс рубрикатора НБУВ: П221.8 + Е422.112

Рубрики:

Типи лук і пасовищ

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості щодо особливостей екологічних взаємозв'язків вищих рослин та патогенних лептоспір за умов фітоценозів болотистих лук Лісосотепу України. Основою екологічного впливу представників рослинності зазначених біотопів на спірохет є топічний тип біотичних зв'язків, що проявляється у виділенні водорозчинних алелопатичноактивних речовин, як живими рослинами, так і з їх залишків. У цілому фонові види рослинності проявляють негативну дію на збудника лептоспірозу, що зменшує час перебування цих спірохет у фітоценозах болотистих лук.

Исследована типологическая структура флороэкотопологических комплексов пастбищных экосистем юго-востока Украины. Выявлено, что в флорокомплексах преобладают аэропедофитные (от 56 до 91 %) (наименьшее количество характерно для экосистем засоленных (53 %) и болотных (56 %) лугов, а также песчаных степей (60 %) безрозеточные (53 - 60 %) стрежнекорневые (49 - 66 %) (наименьшее количество характерно для настоящих (34 %) и болотных (19 %) лугов), корневищные (60 - 80 %) травянистые многолетники (46 - 83 %) (наименьшее количество отмечено в флорокомплексе экосистемы песчаных степей - 46 % - при увеличении количества мало- и однолетников до 46 %). За биологическими типами Раункиера преобладают гемикриптофиты (44 - 50 %), кроме луговых пастбищных экосистем, где существенно представлены геофиты. Количество синантропных видов, как показатель трансформированности экосистем, колеблется в пределах от 6 - 9 % в флорокомплексах болотных и засоленных лугов до 30 - 32 % в флорокомплексах водораздельных и овражно-балочных степей на черноземах, остепненных лугов, что свидетельствует о существенном преобразовании последних.

Вперше охарактеризовано особливості росту, продукційного процесу та формоутворення семи видів лучного різнотрав'я на пасквальному та фенісиціальному градієнтах дигресії заплавних лук р. Псел за умов лісостепової зони України. Подано характеристику репродуктивного процесу досліджуваних видів. Розроблено й уточнено періодизацію онтогенезу лучного різнотрав'я. Встановлено морфологічні ознаки, що дозволяють діагностувати віталітет особин досліджуваних видів. Виявлено трансформації онтогенетичної, гендерної та віталітетної структур популяцій різнотрав'я за умов пасовищного та сінокісного користування заплавними луками. Вперше проілюстровано можливість проведення поглибленого біомоніторингу природних кормових угідь, що базується на визначенні рівня флуктуючої асиметрії листків лучного різнотрав'я.

Дана геоботаническая, агрохимическая, зоотехническая характеристика луговых экосистем поймы р. Днепр Гомельськой области. Изучены экологические особенности пойменных лугов. Уделено внимение луговой растительности поймы Днепра в Черниговской области. Проведена созологическая оценка растительного покрова лугов экосистем поймы Днепра. Предложены пути улучшения и рационального использования лугов экосистем поймы Днепра в приграничных Черниговском и Гомельском регионах. Определены перспективы дальнейшего развития и практического использования полученных результатов.

Рассмотрены вопросы эколого-флористической классификации пойменных лугов рек Сож, Днепр, Ипуть. Проанализирован агрохимический и радиологический анализ почв исследуемых объектов. Установлена продуктивность луговых экосистем в разных экологических условиях, их реакция на внесение минеральных удобрений, количество отчуждаемой зеленой массы в первом укосе, отмечен агроботанический состав травостоя.

Изучены природные условия Гомельской области. Рассмотрены вопросы рационального использования пойменных лугов р. Припять. Установлена урожайность изучаемых луговых ассоциаций при сенокоснопастбищном использовании и при внесении минеральных удобрений. Осуществлен зоотехнический анализ кормов и агрохимический анализ почв исследуемых луговых экосистем.